Ухвала суду № 57217392, 15.04.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.04.2016

Справа № 320/2358/16-к

(1-кс/320/609/16)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» квітня 2016 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В.

при секретарі - Луценко П.В.,

за участю:

слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - Плєт К.В.,

прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури - Фурманенко М.В.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши клопотання в кримінальному провадженні № 12016080140000545 слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Плєт К.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Фурманенко М.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Самарканд Республіки Узбекистан, який є особою без громадянства, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

-10.11.2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.1КК України. Призначено покарання у виді 80 годин громадських робіт. 17.01.2015 знято з обліку КВІ по відбуттю покарання.

- 17.12.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч.1 КК України та засуджений до позбавлення волі, строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 1 рік;

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189, ч.2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2016 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Плєт К.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Фурманенко М.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовано тим, що 26 січня 2016 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу кафе-бару «Джокер», що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Г. Сталінграду, б.№1/1, ОСОБА_3, маючи умисел на вимагання передачі грошових коштів з погрозою застосування насильства над потерпілим, діючи повторно та за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ», модель «21-115», в кузові чорного кольору, державний номер «НОМЕР_1», який знаходився поблизу вищевказаного кафе-бару, в салоні якого на водійському сидінні перебував ОСОБА_6

В той час як ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, відчинивши дверцята вищевказаного автомобіля, наносили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а саме удари в область тулуба та голови, ОСОБА_3, знаходився в безпосередній близькості від автомобіля марки «ВАЗ», модель «21-115», державний номер «НОМЕР_1» з метою попередження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у випадку наближення сторонніх осіб, а також, у разі необхідності надані іншої допомоги.

Продовжуючи свої злочинні дії направлені на вимагання передачі грошових коштів з погрозою застосування насильства над потерпілим, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4, з застосуванням фізичної сили, пересадили потерпілого ОСОБА_6 на заднє пасажирське сидіння вищевказаного автомобіля. Після чого, до вказаного автомобілю, на заднє сидіння сів ОСОБА_3 та під керуванням ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі направились до безлюдної ділянки місцевості, що знаходиться поблизу будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Г. Сталінграду, б.№4, де з застосуванням фізичної сили висадили потерпілого з салону автомобіля.

Після чого, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, використовуючи свою фізичну перевагу та заляканий стан потерпілого, усно погрожуючи вбивством та заподіянням тілесних ушкоджень, під вигаданим приводом виплати грошових коштів за нерозголошення відомостей про вчинення потерпілим злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, висловили вимогу передачі на їх користь у дводенний строк грошових коштів у розмірі 20 000 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив вимогу передачі чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 189 КК України.

Крім того, установлено, що 26 січня 2016 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись на земельній ділянці, що розташована поблизу будинку №4 по вул. Г. Сталінграду, в м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно та за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, повідомили ОСОБА_6, про те, що транспортний засіб, а саме автомобіль марки «ВАЗ», модель «21-115», в кузові чорного кольору, державний номер «НОМЕР_1», вартістю 80 000 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_7 та перебуває у законному користуванні ОСОБА_6, вони вилучають у нього у якості застави, як гарантію отримання від ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 20 000 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, всупереч волі потерпілого ОСОБА_6, примусово відсторонивши його від керування транспортним засобом, сіли в салон вищевказаного автомобіля разом з ОСОБА_6, де ОСОБА_4 завів двигун вищевказаного автомобіля за допомогою ключа, що знаходився в замку запалювання транспортного засобу та керуючи ним, разом із ОСОБА_5, ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 направились в район міста «Новий Мелітополь», де залишили потерпілого ОСОБА_6 поблизу зупинки громадського транспорту «вул.Молодіжна».

Після чого ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, рушили на вищевказаному автомобілі у невстановлений слідством напрямок, тим самим ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ», модель «21-115», в кузові чорного кольору, державний номер якого «НОМЕР_1», який належить ОСОБА_7

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 289 КК України.

«01» квітня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про те, що він підозрюється у вимаганні передачі чужого майна, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, тобто кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч.2 ст. 189 КК України та у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 289 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3. у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), підтверджуються:

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 04.02.2016 року;

-протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 11.02.2016 року;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 з застосуванням відео зйомки від 18.03.2016 року;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.02.2016 року;

-протоколи впізнання особи за фотознімком від 05.02.2016 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8,;

-протокол огляду предмету (автомобіля марки «ВАЗ», модель «21-115», в кузові чорного кольору, державний номер «НОМЕР_1») від 04.02.2016 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 05.02.2016 року;

-протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 11.02.2016 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11.02.2016 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 04.02.2016 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 з застосуванням відео зйомки від 18.03.2016 року;

-повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 01.04.2016 року за ст. 189 ч.2, ст. 289 ч.2 КК України;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3

ОСОБА_3 17.12.2015 року був засуджений Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за вчинення умисного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме за ч.1 ст. 309 КК України, до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання був звільнений з випробувальним строком 1 рік.

В період випробувального строку, 26.01.2016 року ОСОБА_3 вчинив нові умисні тяжкі злочини, вчинені з корисливих мотивів, а саме вимагання передачі чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 189 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до семи років та незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 8 років з можливою конфіскацією майна, що свідчить про те, що ОСОБА_3 на шлях виправлення не став та продовжує свою злочинну діяльність.

ОСОБА_3 не має офіційного місця роботи, в зв'язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинить інше кримінальне правопорушення з метою подальшого збагачення.

ОСОБА_3 є особою без громадянства, не має місця реєстрації та стійких соціальних зв'язків, що також дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

В зв'язку з тяжкістю вчинених злочинів, є підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати досудовому розслідуванню.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_3 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) перешкоджати кримінальному провадженню;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж домашній арешт, строком на два місяці.

У судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання, посилаючись на наявність визначених ст.177 КПК України ризиків, заявили про можливість встановлення заборони покидати місце мешкання у період часу з 22 годин 00 хвилин до 6 годин 00 хвилин, строком на два місяці без застосування електронних засобів контролю.

Підозрюваний ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи вагомість таких доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи, те, що ОСОБА_3 17.12.2015 року був засуджений Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за вчинення умисного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме за ч.1 ст. 309 КК України, до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання був звільнений з випробувальним строком 1 рік. В період випробувального строку, 26.01.2016 року ОСОБА_3 вчинив діяння, за якими йому обгрунтовано пред'явлено підозру про вчинення тяжких злочинів, вчинених з корисливих мотивів, а саме вимагання передачі чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.189 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до семи років та незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 8 років з можливою конфіскацією майна, що свідчить про те, що ОСОБА_3 на шлях виправлення не став та продовжує свою злочинну діяльність. Крім того, ОСОБА_3 не має офіційного місця роботи, в зв'язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинить інше кримінальне правопорушення з метою подальшого збагачення. Також, ОСОБА_3 є особою без громадянства, не має місця реєстрації та стійких соціальних зв'язків, що також дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. В зв'язку з тяжкістю вчинених злочинів, є підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати досудовому розслідуванню.

У зв'язку з вищевикладеним запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж домашній арешт.

Беручи до уваги вищевикладене слідчим доведено необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1, з покладенням на підозрюваного, таких обов'язків: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку офіційного місця роботи.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, слідчій суддя,-

У Х В А Л И В:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1, з забороною залишати місце мешкання у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин, строком на два місяці без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку офіційного місця роботи.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Строк дії ухвали визначити до 14 червня 2016 року включно.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова