Рішення № 57216406, 15.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/1840/16-ц

Номер провадження №2/243/1188/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Руденко Л.М.,

при секретарі Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. Зазначив, що з 17.08.1984 року по 23.11.2008 року працював на шахтах у м. Горлівка, у т.ч. на шахті ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля» робочим підземних шахтних професій з повним робочим днем під землею. Позивач зазначив, що багато років працював на шкідливих роботах. Під час роботи під землею у шкідливих умовах праці, отримав такі професійні захворювання: хронічна радікулопатія, хронічний бронхіт, за якими у роботодавця 13.02.2008 року та 04.03.2009 року були проведені розслідування та були складені, затверджені та видані акти по формі П-4 розслідування хронічних професійних захворювань, повязаних з виробництвом.

Факт ушкодження здоров'я при виконанні трудових обов'язків підтверджується наявними виписками і висновками з медичних установ:

-повідомлення про професійне захворювання 2 шт.;

-висновками від 22.01.2008 року, від 04.02.2009 року Центральної лікарсько-експертної комісії Київської клініки професійних захворювань та випискою № 35 з історії хвороби;

-випискою з історії хвороби № 5643 з санаторію Горний;

-виписними епікризами № 298, № 684, № 761, № 1202, № 2503, № 2775 міської лікарні № 2 м. Горлівка;

-довідкою МСЕК серії ДОН-04 № 026980 від 25.02.2008 року;

-довідкою МСЕК серії ДОН-05 № 115296 від 25.02.2008 року;

-довідкою МСЕК серії ДОН-04 № 078450 від 25.03.2009 року.

Після проходження ним стаціонарного і амбулаторного лікування та обстеження в медичних установах вперше 25.02.2008 року був направлений для огляду до МСЕК. Висновком МСЕК від 25.02.2008 року йому було вперше встановлено стійка втрата працездатності у розмірі 30%, у звязку з професійним захворюванням хронічний бронхіт та інвалідність 3 групи.

Висновком МСЕК від 25.03.2009 року йому була вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 20%, у зв'язку з професійними захворюваннями хронічна радікулопатія бронхіт та інвалідність 3 группи.

Таким чином, по сукупності двох професійних захворювань йому була встановлена по сукупності стійка втрата професійної працездатності у розмірі 50% та інвалідність 3 группи.

До суду звертається вперше, зазначив, що ушкодження його здоров'я, пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків, спричинили, спричиняють і спричинятимуть йому моральні та фізичні страждання, обмежують його можливості вести активний образ життя. Його рідний син є інвалідом групи А з дитинства, що підтверджується свідоцтвом про його народження і довідкою МСЕК. Його професійні захворювання значно ускладнюють його догляд та піклування за ним, що спричиняє йому моральні страждання. Вважає, що несприятливі умови праці на підприємстві призвели до професійних захворювань, унаслідок чого йому спричинені моральні втрати, розмір компенсаціїяких він визначає у сумі 50000 грн.

У зв'язку з відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати моральну шкоду, позивач просить суд стягнути на його користь вказану суму відшкодування.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду був повідомлен належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи у його відсутність не надав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи і надані докази, суд, у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

Згідностатті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно достатті 4 Закону України "Про охорону праці"державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Приписамистатті 46 Конституції Українизакріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття знезалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач ОСОБА_1, з 17 серпня 1984 року по 23 листопада 2008 року працював робочим підземних шахтних професій, в тому числі на СП «Шахта ім. В.І. Леніна», що підтверджується копією його трудової книжки серії БТ-І №2355019 (а.с. 7,8)

Згідно з повідомлення про професійне захворювання від 22.01.2008 року, реєстраційний №4/115, ОСОБА_1 встановлено діагноз основний: Хронический бронхит ІІ в стадии затихающего обострения, прикорневой и нижнедолевой пневмосклероз ЛН-І заболевание профессиональное, установлено впервые; супутній: Хроническая пояснично-крестцовая радикулопатия в стадии субремиссии. Метаболическая кардиомиопатия СН-О. Фактори виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання угольно-породная пыль (а.с. 14).

Зі змісту медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність від 29.01.2008 року вих. № 207 , вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має професійне захворювання: Хронический бронхит ІІ в стадии затихающего обострения, прикорневой и нижнедолевой пневмосклероз ЛН-І заболевание профессиональное, установлено впервые; супутнє захворювання: Хроническая пояснично-крестцовая радикулопатия в стадии субремиссии. Метаболическая кардиомиопатия СН-О. (а.с. 19,20)

Так, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 18 від 13.02.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: хронічний бронхіт ІІ стадія, фаза затухаючого загострення, прикореневий та нижнедольовий пневмосклероз, легенева недостатність І захворювання професійне, встановлено вперше. Супутній: хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії субреміссії, метаболічна кардіоміопатія СН-О (а.с. 15,16).

Згідно з повідомлення про професійне захворювання від 04.02.2009 року, реєстраційний №4/163, ОСОБА_1 встановлено діагноз основний: Хроническая пояснично-крестцовая радикулопатия в стадии затихающего обострения с умеренными статико-динамическими нарушениями и болевым компонентом заболевание профессиональное, установлено впервые. Хронический бронхит ІІ в стадии затихающего обострения, прикорневой и нижнедолевой пневмосклероз ЛН-І заболевание профессиональное, установлено ранее в ГУ ИМТ 22.01.08; супутній: Метаболическая кардиомиопатия, артериальная гипертония І СН-О. Фактори виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання физические загрузки, вынужденная рабочая поза, неблагоприятный микроклимат (а.с. 13).

Зі змісту медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність від 10.02.2009 року вих. № 399 , вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має професійне захворювання: Хроническая пояснично-крестцовая радикулопатия в стадии затихающего обострения с умеренными статико-динамическими нарушениями и болевым компонентом заболевание профессиональное, установлено впервые. Хронический бронхит ІІ в стадии затихающего обострения, прикорневой и нижнедолевой пневмосклероз ЛН-І заболевание профессиональное, установлено ранее в ГУ ИМТ 22.01.08; супутнє захворювання: Метаболическая кардиомиопатия, артериальная гипертония І СН-О. (а.с. 21,22)

Так, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 24 від 04.03.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: Первинно: хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії затихаючого загострення з помірними статико-дінамічними порушеннями та больовим компонентом (М54.1). Захворювання професійне. Повторно: хронічний бронхіт ІІ стадія, фаза затухаючого загострення, прикореневий та нижнедольовий пневмосклероз, легенева недостатність І-ІІст. Захворювання професійне, встановлено раніше (ГУ ІМТ від 22.01.08р.). Супутній: метаболічна кардіоміопатія, артеріальна гіпертонія 1 СН-0.(І 42.8). Цервікалгія. (а.с. 17,18).

Вищевикладене також підтверджується випискою з історії хвороби ОСОБА_1 № 5643 з санаторію Горний (а.с.23); виписними епікризами № 298, № 684, № 761, № 1202, № 2503, № 2775 Міської лікарні № 2 м. Горлівка (а.с.24-29).

Згідно висновку МСЕК від 25 лютого 2008 року № 026980, внаслідок професійного захворювання, ОСОБА_1 було встановлено 30 % втрати професійної працездатності та інвалідність 3 групи (а.с.30).

Згідно висновку МСЕК від 25.03.2009 року № 078450 внаслідок професійного захворювання, ОСОБА_1 було первинно встановлено інвалідність 3 групи та 50% втрати професійної працездатності: 30% - за бронхіт, 20% - за хронічну радікулопатію (а.с.31).

Згідно положеньстатті 153 Кодексу законів про працю України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах,в установах, організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.

Приписамистатті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Таким чином, у позивача є всі законні підстави вимагати відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, за нормами вказаногоЗаконуза рахунок відповідача.

Відповідно до вимогстатті 237-1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Визначення моральної шкоди міститься у положенняхстатті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в Інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи вимоги про наявність факту спричинення та розміру компенсації моральної шкоди, позивач ОСОБА_1, у позовній заяві зазначив, що в результаті отримання професійного захворювання він частково (50 %) втратив професійну працездатність, МСЕК йому рекомендоване лікування, він визнаний інвалідом 3 групи безстроково. За станом здоров'я він обмежений у рухах, вимушений проходити систематичні курси лікування. Унаслідок цього, порушені його звичайні соціальні зв'язки, він знаходиться у постійній нервовій напруженості, депресії. Крім того, вказав, що його рідний син є інвалідом групи А з дитинства, що підтверджується свідоцтвом про народження і довідкою МСЕК, але його професійні захворювання значно ускладнюють догляд та піклування за дитиною, що спричиняє йому моральні страждання. Компенсація моральної шкоди ОСОБА_1, оцінюється у 50000 грн. (по 1000 грн. за кожен відсотокстійкої втрати професійної працездатності, встановленої висновком МСЕК).

Відповідачем в порядкустатті 60 ЦПК Українине надано суду будь-яких доказів неспричинення ОСОБА_1 моральних і фізичних страждань унаслідок отримання професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків.

Крім того, у пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Положеннямипункту 3 частини 1статті 268 ЦК Українипередбачено, що позовна давність не розповсюджується на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя чи смертю, крім випадківзавдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомогомайна, включаючи електроенергію.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не порушений строк позовної давності.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_1 професійного захворювання на виробництві, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності (50%), необхідність за медичними рекомендаціями постійного лікування, суд визнає, що це професійне захворювання зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилися на його фізичному та психічному стані, змусило змінити спосіб життя та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, таким чином ОСОБА_1 завдана моральна шкода. Крім того, суд зважає й на те, що на утриманні позивача знаходиться неповнолітній син, який є інвалідом дитинства і потребує постійного догляду.

Враховуючи те, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, суд приймає до уваги конкретні обставини професійного захворювання та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу життя позивача та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль.

На підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості, тому враховуючи вищевказані обставини по справі, суд вважає, що зазначені обставини дають підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25000 грн. При цьому суд керується засадами розумності, виваженості, справедливості та враховує стан здоров'я позивача, яке потребує подальшого лікування.

Правилами частини першоїстатті 1168 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення помісячних платежів. Позивач у позовній заяві не наполягав на її одноразовій виплаті.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 367 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про: 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць.

Позивачем не надано суду об'єктивних доказів щодо необхідності допустити негайне виконання рішення на стягнення усієї присудженої суми платежів, у зв'язку з чим законних підстав для задоволення даної вимоги суд не вбачає.

Згідно із частиною 1статті 79 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ст.4 Закону УкраїниПро судовий збір, за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.3ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачем при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивач, на користь якого постановлене рішення, звільнений від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,60,212,213,214,215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Артемвугілля» (юридична адреса: 84130, Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66, ЄДРПОУ 32270533) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять пять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з державного підприємства «Артемвугілля» (юридична адреса: 84130, Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66, ЄДРПОУ 32270533) на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач - Слов'янське УК /Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ (банку) - 37803368, МФО - 834016, кодкласифікації доходів бюджету- 22030001, судовий збір в розмірі551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: