Вирок № 57215404, 18.04.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.04.2016 227/4077/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хоменко Д.Є.

за участю

секретаря - Малашко С.В.

прокурора - Величко А.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Добропілля, Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, розлученого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 та ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1.

17 березня 2015 року ОСОБА_1, приблизно о 20.20год., прийшовши до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3, побачив свою співмешканку ОСОБА_3, яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння та спала на дивані в зальній кімнаті. ОСОБА_1 почав робити останній зауваження з приводу її алкогольного стану та безладу в квартирі, однак ОСОБА_3 на зауваження не реагувала, а потім стала ображати ОСОБА_1 нецензурною лайкою. В результаті цього ОСОБА_1 будучи розлюченим на слова співмешканки, з метою завдання тілесних ушкоджень умисно наніс лежачій на дивані ОСОБА_3 один удар рукою в живіт та один удар в обличчя, після чого, вигнав останню в спальну кімнату.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_3 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми живота, розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі від якихІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 02.00год. потерпіла ОСОБА_3 померла за вищевказаною адресою. Смерть потерпілої ОСОБА_3 настала внаслідок тупої травми живота: розриву селезінки, що ускладнилася внутрішньочеревною кровотечею, гострим загальним малокрів'ям внутрішніх органів, набряком легенів і головного мозку.

Епізод 2.

30 липня 2015 року, приблизно о 18.00год., ОСОБА_1, знаходячись в парку біля ЗОШ №6 м.Добропілля, Донецької області, умисно, незаконно, для особистого вживання без мети збуту, придбав у невідомої особи в одноразовому пластмасовому ін'єкційному медичному шприці проградуйованому на 20мл., рідину масою 3,412 грама, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,187 грам, який в подальшому зберіг при собі.

Після того, 30 липня 2015 року, приблизно о 21.20год., в раках проведення операції «Мак» на території м.Добропілля та Добропільського району, біля будинку АДРЕСА_4, працівниками міліції був зупинений ОСОБА_1, та в подальшому, біля вказаного будинку, ОСОБА_1, в присутності двох понятих, показав, що зберігає при собі одноразовий пластмасовий ін'єкційний шприц проградуйований на 20мл., з рідиною масою 3,412 грама, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,187грам, які було оглянуто та вилучено, що належить ОСОБА_1, який він в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №253 про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, Наказу №7 від 23.03.1998р. «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000р. «Про затвердження таблиць невеликих, великих і особливо великих розмірах наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обороті», із змінами і доповненнями, внесеними Наказом МОЗ України від 20.08.2008р. №481 і від 29.07.2010р. №634, незаконно, придбав та зберігав, для особистого вживання без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за ч.2 ст.121 КК України не визнав, показавши суду по першому епізоду, що 17.03.2015 року він прийшовши додому побачив як потерпіла випивала горілку з двома ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Коли він прийшов додому побачив як потерпіла ОСОБА_3 вже лежала в залі з маленькою донькою на дивані, і сходила під себе. Він почав її будити, щоб прибрати рвотні маси з неї та дитини. Приводив її у нормальний стан, до тями, під час приведення її до тями якось в нього вийшли ці удари. В момент нанесення ударів потерпіла лежала на дивані на боку. Він не розуміє як це все сталося. Потерпіла вночі падала з ліжка, і він, з донькою клав її знову на ліжко. Також потерпіла ходила до туалету і падала у коридорі. В 22.00-23.00год вона була ще жива, він хвилювався щоб вона не захлинулася блювотними масами. Десь близько години ночі потерпіла попросила води і соди, випивши вона лягла спати. О 7.00год. ранку задзвонив будильник і діти, що спали з потерпілою, сказали йому, що мама холодна. Він забрав дітей і викликав швидку допомогу. Визнає, що вдарив потерпілу, хоча пам'ятає тільки удар в плече, а удар в тулуб не пам'ятає. Він не хотів їй наносити тілесні ушкодження, це все було не в стані гніву а в стані розгубленості. Він не заперечує ті дії які він здійснив, але хотів привести її до тями, зазначив, що не міг її вбити, оскільки сильно любив.

По другому епізоду обвинувачений визнав вину у повному обсязі та повідомив, що обставини скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, відповідають інформації викладеній в обвинувальному акті.

Допитана в якості свідка малолітня ОСОБА_6повідомила суду, що обвинувачений кожного разу, як потерпіла напивалась її бив в різні частини тіла. В той день, вона бачила, як обвинувачений вдарив потерпілу в живіт та ніс. Потерпіла вночі казала свідку, що у неї болить живіт, просила викликати швидку допомогу, але обвинувачений казав, що це все від п'янки. Свідок не бачила як потерпіла падала у туалеті. З ранку свідок попросила сестру Поліну піти до обвинуваченого і сказати що потерпіла мертва. Крім неї, ніхто не бачив бійки між обвинуваченим і потерпілою, всі спали. Пам'ятає, що обвинувачений бив потерпілу тоді як остання лежала на дивані, крім рук нічим іншим не бив.

Повторно допитана в якості свідка малолітня ОСОБА_6 підтвердила свої первісні пояснення та додатково вказала, що її ніхто не підбурював оговорювати обвинуваченого і всі її дії під час проведення слідчого експерименту в міліції вона вчиняла добровільно.

Допитаний в якості свідка гр.ОСОБА_4 повідомив суду, що той день, коли це було він не пам'ятає він був у гостях у обвинуваченого, із ним був гр.ОСОБА_5. Обвинуваченого вдома спочатку не було, була потерпіла і діти. Потерпіла була в стані алкогольного сп'яніння так як спочатку вони випивали у гр.ОСОБА_5 вдома, а після, потерпіла запропонувала піти до них вживати алкогольні напої. Він погодився і вони втрьох (потерпіла, ОСОБА_4 і ОСОБА_5) пішли до обвинуваченого додому, купивши при цьому пляшку горілки і щось поїсти. В процесі вживання ними втрьох спиртного, вдома у обвинуваченого, через деякій час останній прийшов додому, і сказав їм, щоб вони закінчували з випивкою. Вони допили спиртне і пішли. В цей день ніяких синяків на тілі потерпілої не було, і взагалі на його думку, відносини у сім'ї між обвинуваченим і потерпілою були нормальні, він не бачив щоб вони колись сварились. Свідок знав сім'ю обвинуваченого і потерпілої десь рік - два. Ніхто окремо не спілкувався з потерпілою в інших кімнатах, потерпілу ніхто не чіпав, всі втрьох, в процесі вживання алкоголю, сиділи на кухні.

Допитаний в якості свідка гр.ОСОБА_5 надав суду показання по суті справи аналогічні показанням свідка ОСОБА_4

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-витягом з кримінального провадження №12015050230000442 від 18.03.2015 року, згідно якого, до ЄРДР внесено інформацію про те, що 18.03.2015 року о 07.00год. до ЧЧ Добропільського МВ надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_3 померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, смерть якої настала в результаті спричинення їй тілесних ушкоджень у вигляді тупої травми живота: розрив селезінки;

-протоколом огляду місця події від 18.03.2015 року, із фототаблицями, згідно якого, було оглянуто двокімнатну квартиру за адресою:АДРЕСА_3 у якій виявлено лежачий на спині труп жінки ОСОБА_3

-лікарським свідоцтвом про смерть №94 від 18.03.2015 року, згідно якого, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, смерть вказаної особи настала від: гострого загального малокрів'я внутрішній органів, внутрішньочеревної кровотечі, тупої травми живота: розрив селезінки;

-протоколом огляду місця події від 01.06.2015 року, із застосуванням фотографування та складанням план-схеми квартири до протоколу, згідно якого, було здійснено огляд за адресою: АДРЕСА_3 та складено план-схему квартири, розміщення речей та меблів, фотографування кімнат у квартирі з фіксуванням розміщення меблів;

-висновком експерта №95 від 18.03.2015 року, згідно якого, при дослідженні трупа потерпілої ОСОБА_3 виявлено наступні пошкодження: синець чола зліва, синці обох століття правого ока, 2 синця лівої щоки, синець тильній поверхні правої кисті, 4 синця передньої поверхні грудної клітки зліва, 7 синців передньо зовнішньої поверхні лівого стегна, 8 синців передньо зовнішньої поверхні лівої гомілки, 2 синця внутрішньої поверхні лівої гомілки, синець передньої поверхні правого колінного суглоба, синець передньої поверхні правої гомілки в нижній третині, 2 синця внутрішньої поверхні правої гомілки, тупа травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча (2500мл. крові), які утворилися від ударної дії тупих предметів яким міг бути кулак. Синці утворилися в термін від 2 до 3-4 діб до моменту настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Після їх заподіяння потерпіла могла здійснювати будь-які дії в перебігу необмеженого часу. Розрив селезінки утворився в термін не більше 1-х діб до моменту настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечне для життя і складається в прямому причинному зв'язку з приходу смертю. Після його заподіяння потерпіла могла здійснювати цілеспрямовані дії не пов'язані з важким фізичним навантаженням протягом часу обчислюються годинами, до моменту втрати свідомості, після чого здійснення будь-яких дій неможливо. Причиною смерті стала тупа травма живота - розрив селезінки, що ускладнилася внутрішньочеревних кровотеч, гострим загальним недокрів'ям внутрішніх органів, набряком легенів і головного мозку. Характер і вираженість трупних явищ вказують на те, що смерть потерпілої настала за 11-13 годин до моменту дослідження трупа. Кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень вказують на те, що потерпілої було нанесено не менше 29 впливів травмуючими предметами. Отримання виявлених тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи як на виступаючу, так і плоску поверхню вкрай малоймовірно. При судово-токсикологічному дослідженні крові і нирки від трупа потерпілої знайдений спирт етиловий в кількості 3,92% - важке отруєння алкоголем;

-актом амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 16.06.2015 року, згідно якого, обвинувачений є психічно здоровим, виявляє акцентуацію особистості за нестійким типом. В період здійснення інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати дії і керувати ними. В період здійснення інкримінованого діяння не перебував в тимчасово хворобливому стані. В період здійснення інкримінованого діяння не перебував у стані фізіологічного афекту, або стані вираженого емоційного напруження - стресу, фрустрації, яке б істотно вплинуло на його поведінку. В даний час повністю усвідомлює свої дії і керує ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.06.2015 року, із застосуванням фото і відео зйомки, згідно якого, обвинувачений ОСОБА_1, показав яким чином він знаходячись 17 березня 2015 року приблизно о 20.20год., за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 наносив удари потерпілій ОСОБА_7;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2015 року, із фото-таблицями, згідно якого, малолітня ОСОБА_6 за участю експерта ОСОБА_8 показала на манекені, як обвинувачений наносив удари потерпілій ОСОБА_7 в обличчя та живіт;

-висновком експерта №6 від 25 червня 2015 року, згідно якого, виникнення розриву селезінки, який був у потерпілої при обставинах, на які вказує обвинувачений малоймовірно. Розрив селезінки, який був у потерпілої, міг відбутися при обставинах, на які вказує неповнолітня ОСОБА_6;

Також, вина обвинуваченого ОСОБА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-витягом з кримінального провадження №12015050230001373 від 30.07.2015 року, згідно якого, до ЄРДР було внесено відомості за ч.1 ст.309 КК України з наступною фабулою: 30.07.2015 року о 21.00год. біля будинку АДРЕСА_4, працівники міліції зупинили гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 у якого в ході огляду особистих речей був виявлений та вилучений шприц ємністю 20 кубів з рідиною світло-коричневого кольору, схожою на наркотичну;

-протоколом огляду місця події від 20.07.2015 року, із планом-схемою місця події, згідно якого, було оглянуто місце події навпроти будинку АДРЕСА_4, де був зупинений ОСОБА_1 і в нього було вилучено шприц ємністю 20 кубів з рідиною світло-коричневого кольору, схожою на наркотичну;

-висновком експерта №809 від 12.08.2015 року, згідно якого, надана на експертизу рідина масою 3,412г. містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,187г.;

-протоколом огляду від 26.08.2015 року, згідно якого, було оглянуто відеозапис, де зображено проведення огляду ОСОБА_1, 30.07.2015 року , о 21.20год., біля будинку АДРЕСА_4, в ході якого у останнього було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за першим епізодом, вірно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент його заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за другим епізодом, вірно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Оцінюючи докази у їх сукупності та узгодженості між собою, суд приходить до висновку про нанесення обвинуваченим потерпілій умисного тяжкого тілесного ушкодження, що підтверджується показаннями малолітньої ОСОБА_6, висновком експерта №95 від 18.03.2015 року (у якому вказано, що розрив селезінки утворився в термін не більше 1-х діб до моменту настання смерті а смерть потерпілої настала за 11-13 годин до моменту дослідження трупа), висновком експерта №6 від 25 червня 2015 року, (у якому вказано, що розрив селезінки, який був у потерпілої, міг відбутися при обставинах, на які вказує неповнолітня ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту 25.06.2015 року) а також актом амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 16.06.2015, який підтвердив відсутність у обвинуваченого в період здійснення інкримінованого діяння стані фізіологічного афекту, або стану вираженого емоційного напруження - стресу, фрустрації, яке б істотно вплинули на його поведінку.

Вказані докази спростовують пояснення обвинуваченого, наданого ним в судовому засіданні про те, що він не пам'ятає як наносив удар в тулуб потерпілій, хоча сам підтвердив нанесення вказаного удару під час проведення слідчого експерименту 23.06.2015 року. Також, висновком психолого-психіатричної експертизи спростовується пояснення обвинуваченого щодо перебування його в стані розпачу під час нанесення ударів потерпілій, оскільки експертиза зазначила про відсутність вираженого емоційного напруження у обвинуваченого. Всі вказані показання обвинуваченого сприймаються судом критично та оцінюються як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Суд не вважає обґрунтованими посилання захисника обвинуваченого на перекваліфікацію діяння на ч.1 ст.119 КК України, як вбивство вчинене, через необережність, оскільки необхідною умовою кваліфікації за даною статтею є встановлення можливості передбачення обвинуваченим настання смерті потерпілої (чи повинен був і чи міг він передбачити смерть потерпілої), на противагу цьому, ні матеріали справи, ні пояснення обвинуваченого не підтверджують вказані обставини, тобто, обвинувачений не повинен був і не міг передбачити смерть потерпілої при обставинах нанесення їй ударів, а бажав лише нанесення їй тілесних ушкоджень.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого підтверджується зібраними, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами справи, і знаходить своє підтвердження в показаннях обвинуваченого та письмових матеріалах справи, які узгоджуються між собою, і не містять суперечностей.

Дослідженими у судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що останній на обліку психіатра не перебуває, перебував на обліку лікаря нарколога з 04.1997 по 03.2005 року з діагнозом: синдром залежності від опіатів, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, не працюючий, на утриманні неповнолітніх дітей на має, не одружений.

Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною яка пом'якшує покарання, за ч.1 ст.309 КК України, у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставини які обтяжують покарання у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи, ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який є раніше не судимий, злочини вчинив вперше, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статей, які інкриміновані обвинуваченому. При цьому, призначаючи покарання, суд керується приписами ч.1 ст.70 КК України, і призначивши покарання за кожен злочин окремо, за сукупністю злочинів, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів, слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення експертиз, які складають 245,52грн., слід стягнути з обвинуваченого.

З огляду на призначене покарання і ризики можливого невиконання вироку, пов'язані з особою обвинуваченого, суд до набрання вироком законної сили обирає ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язку згідно ч.5 ст.194 КПК України, з'являтися за кожною вимогою до суду і органів виконання покарань.

Керуючись ст.ст.179, 194, 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7(семи) років позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1(одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді 7(семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, рахувати з моменту його фактичного затримання і взяття під варту після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання і покласти на нього обов'язок з'являтися за кожною вимогою до суду і органів виконання покарань.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по залученню експерта в розмірі 245,52грн.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-лазерний диск DVD-R, з відеозаписом слідчого експерименту від 23.06.2015р. за участю підозрюваного ОСОБА_1- зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-рідина масою 1,985г. в одноразовому пластмасовому медичному ін'єкційному шприці, проградуйованому на 20 мл., в пакеті з полімерного матеріалу, пакет опечатаний паперовою биркою з відбитком круглої мастичної печатки «Сектор техніко-криміналістичного забезпечення Слов'янського МРВ ідент.код. «НОМЕР_1», написом «З.е. №809», підписом експерта ОСОБА_9, який був оглянутий ОСОБА_1, що передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області- знищити;

-лазерний оптичний диск з відеозаписом, що був зроблений під час огляду ОСОБА_1 від 30.07.2015р. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: Д.Є. Хоменко