Ухвала суду № 57214873, 11.04.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/7277/16-к

Провадження 1-кс/127/2737/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П., секретаря Пєскова Є.Д., за участі слідчого Чубатюк С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області підполковника податкової міліції Чубатюк Світлани Миколаївни, про тимчасовий доступ до документів ТОВ «лайфселл», за відсутності клопотання про застосування технічних засобів фіксації судового процесу, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2016, старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області підполковник податкової міліції Чубатюк Світлана Миколаївна звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Тимчишеним В.М. про тимчасовий доступ до документів.

Клопотання мотивовано тим, що у слідчого в провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 3201600000000030, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2016, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у отриманні дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.

Під час судового розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, достовірно знаючи, що в жовтні 2014 року згідно додаткового договору № 2 від 22.10.2014 від ПАТ «Дельта Банк» (код СДРПОУ 34047020 м. Вінниця) отримала дохід як додаткове благо в сумі 4 049 639,05 грн., з якого необхідно сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 688 195,04 грн., в порушення п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177, п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України, декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік не подала і податок не сплатила, в результаті чого умисно ухилилась від сплати податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік в сумі 688 195,04 грн., що призвело до ненадходження до бюджету держави коштів в значних розмірах.

В ході досудового розслідування ОСОБА_2 неодноразово надсилались повістки про виклик за адресою с. Лука-Мелешківська, вул. Я. Галана 6.11, однак для допиту остання не з'явилась. Згідно довідки адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Вінницькій області остання була прописана за адресою с. Лука-Мелешківська, вул. Я. Галана 6.11, однак 23.07.2015 вибула в м. Київ - адреса невідома.

На даний час місце знаходження ОСОБА_2 невідоме, що унеможливлює проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування та прийняття процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у передбачені законодавством строки.

Проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що ОСОБА_2 використовує для спілкування мобільний телефон з сім-картою оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_2.

В розмові з ОСОБА_2 по вказаному номеру мобільного телефону остання повідомила, що до слідчого управління ГУ ДФС у Вінницькій області для проведення слідчих дій по даному кримінальному провадженню не з'явиться, про своє місце проживання повідомити відмовилась. В подальшому на неодноразові телефонні дзвінки працівників податкової міліції за вказаним номером телефону ніхто не відповідає.

Враховуючи те, що слідству необхідно встановити місце знаходження ОСОБА_2 на даний момент та коло осіб, з якими вона спілкується, виникла необхідність в отриманні в ТОВ «лайфселл» у друкованому та електронному вигляді інформації по номеру мобільного оператора ТОВ «лафселл» НОМЕР_2 за період часу з 00.00 години 01.03.2016 по теперішній час включно або максимально можливий, у вигляді вхідних, вихідних телефонних дзвінків, дзвінків нульової тривалості, вхідних та вихідних CMC повідомлень, даних про другого співрозмовника, дати, часу, тривалості, напрямку дзвінка з прив'язкою до базових станцій та зазначенням адреси їх розташування, з наданням номеру ІМЕІ телефону, в якому використовувалась сім-картка з номером НОМЕР_2, та прив'язкою до базових станцій з зазначенням азимуту і адресою їх розташування, з можливістю вилучення належним чином завірених копій усієї документації, з яких вони складаються, та з можливістю визнання їх в якості доказів у даному кримінальному провадженні, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 159-164 КПК України, слідчий в судовому засіданні просив суд клопотання задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин викладених у ньому.

Представник ТОВ «лайфселл», в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Слідчий суддя заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 163 КПК України передбачено, що ухвала про надання тимчасового доступу до речей і документів постановляється, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи.

Відповідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Всупереч наведених норм дане клопотання не містить - ні чіткого викладу обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким воно подається, достатнього для здійснення слідчим суддею у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, ні обґрунтування значення документів, які перебувають у володінні ТОВ «лайфселл», а також неможливості іншим способам довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Крім того, відповідно до п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення майна.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

В даному конкретному випадку слідчим не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи осіб, вилучення документів, можуть виправдати потреби досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області підполковник податкової міліції Чубатюк С.М., неналежним чином оформив подане клопотання та не довів підстав для його задоволення, у зв'язку з чим дане клопотання є формальним, необґрунтованим, невмотивованим та не доведеним, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 164, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області підполковника податкової міліції Чубатюк Світлани Миколаївни, про тимчасовий доступ до документів ТОВ «лайфселл» - відмовити.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя