Постанова № 57214815, 13.04.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5190/16-а

Провадження № 2-а/127/230/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2016 суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. Позов мотивований тим, що в червні 2009 року позивач був звільнений у відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області і з того часу перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці, як суддя у відставці. Згідно діючого на той час законодавства, а саме: ст. 43 Закону України «Про статус суддів» та абз. 3 п.1 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року із змінами та доповненнями від 24.02.1994 року набув право на отримання довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітку на час звільнення та право на його перерахунок в разі зміни розміру заробітку працюючого на його посаді судді. В звязку з черговим підвищенням заробітку працюючим суддям в період з грудня 2013 року - серпень 2015 року та станом на вересень 2015 року. В листопаді 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його довічного грошового утримання, надавши довідки Апеляційного суду Вінницької області про розмір заробітної плати, з яких повинен бути здійснений перерахунок довічного грошового утримання. Листом за № 225/г-2 від 02.12.2015 року відповідач відмовив у перерахунку довічного грошового утримання, посилаючись на те, що діюче законодавство не передбачає здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Вважає таку відмову неправомірною.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений у відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області і перебуває на обліку в управлінні ПФУ м. Вінниці, і з 23.06.2009 року отримує довічне грошове утримання судді у відставці згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно довідки Апеляційного суду Вінницької області від 05.10.2015 року № 2774/5-28/2015 заробітна плата ОСОБА_1, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці за період з грудня 2013 року по серпень 2015 року становила 21436,80 грн. (а.с. 11), а відповідно до довідки від 05.10.2015 року № 2773/5-28/2015 з вересня 2015 року 24252,80 грн. (а.с. 12).

Позивач звертався із заявою до відповідача про перерахунок довічного грошового утримання, проте від 02.12.2015 року отримав відмову № 225/Г-2, оскільки з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76 від 28.12.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», де відповідно до ст. 141, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Умови та порядок перерахунку призначених довічних грошових утримань суддів визначалися Кабінетом Міністрів України. Рішення Кабінету міністрів України щодо проведення перерахунків довічних грошових утримань суддів на 01.06.2015 року не було прийняте.

Суд вважає таку відмову безпідставною, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч. 6 ст. 47 Закону).

За правилами частини четвертої зазначеної статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (далі - Закон № 2862-XII) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Наведене правило було закріплене і у статті 138 Закону № 2453-VІ, згідно з частиною третьою якої у редакції, чинній до 1 жовтня 2011 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

1 січня 2012 року введено в дію статтю 129 Закону № 2453-VІ, якою по-новому врегульовано питання, пов'язані із суддівською винагородою.

Частиною третьою статті 138 Закону № 2453-VІ у редакції Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (набрав чинності з 1 жовтня 2011 року; далі Закон № 3668-VI), чинною на час виникнення спірних відносин, передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

У частині п'ятій вказаної норми Закону визначено, що виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами ПФУ за рахунок коштів Державного бюджету України.

Конституційний Суд України Рішенням від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453-VI у редакції Закону № 3668-VI визнав такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними).

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України вказав на те, що Законом № 3668-VI змінено визначений Законом № 2453-VI порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668-VI звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання і його максимальний розмір, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів, що не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів.

Ухвалюючи зазначене Рішення, Конституційний Суд України врахував попередні позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, які полягають у тому, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської Хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді(пункт 6.4).

Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453-VI в редакції до змін, внесених Законом № 3668-VI: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці законодавцем визначено у відсотковому співвідношенні до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, то у разі зміни (у напрямі збільшення) вказаної винагороди, у судді, який вийшов у відставку, з`являється право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, в той час як у пенсійного органу - обов`язок здійснити відповідний перерахунок.

Відповідно до статей 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобовязання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Статтею 162 ч.3 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання бездіяльності УПФУ в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці неправомірною зобовязавши відповідача здійснити ОСОБА_1 з грудня 2013 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від судівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Апеляційного суду Вінницької області № 2774/5 28/2015 року від 05.10.2015 року та довідки Апеляційного суду Вінницької області № 2773/5 28/2015 року від 05.10.2015 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливий розгляд адміністративних справ.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року,ст.ст. 2, 6-11, 14, 158 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці неправомірною.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити ОСОБА_1 з грудня 2013 року перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від судівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Апеляційного суду Вінницької області № 2774/5 28/2015 року від 05.10.2015 року та довідки Апеляційного суду Вінницької області № 2773/5 28/2015 року від 05.10.2015 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя: