Вирок № 57214549, 08.04.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7376/14-к

Провадження №1-кп/127/194/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Чезганової А.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення: прокурора Захарчука С.П.,

з боку захисту: обвинувачених - ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

за участю потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення:

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого фінансовим директором в ТОВ «ТД Автоцентр Поділля», проживаючого: АДРЕСА_2, звільненого 08 травня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області від кримінальної відповідальності, що передбачена ч. 2 ст. 368-2 КК України, з передачею на поруки колективу ТОВ «Торговий Дім Автоцентр Поділля», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесені 21 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000426;

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого директором в ТОВ «Віатерра», проживаючого: АДРЕСА_3, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесені 21 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000426;

-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Ракова Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, безробітного, перебуває на обліку в Томашпільському районному центрі зайнятості Вінницької області, проживаючого: АДРЕСА_4 раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесені 21 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000426,-

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням голови Томашпільської РДА №231 від 04 травня 2012 року ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 124,97 га, для ведення фермерського господарства із земель запасу, що розміщені на території Антонівської, Пеньківської, Паланської сільських рад та із земель резервного фонду на території Антонівської, Олександрівської та Великорусавської сільських рад Томашпільського району Вінницької області.

29 травня 2012 року між ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - Інститут) в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений договір №4668 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земель під фермерське господарство із земель запасу та резервного фонду на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської та Паланської сільських рад Томашпільського району Вінницької області.

На підставі вказаного договору Інститутом розроблено проект землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок в оренду ОСОБА_6, який 12 серпня 2013 року направлено до Держземагенства України для проведення державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

За результатами експертизи першим заступником голови Держземагенства України затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації №626-13 від 04 вересня 2013 року, яким проект землеустрою 19 вересня 2013 року повернуто на доопрацювання.

У вересні 2013 року ОСОБА_6 з приводу одержання у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшого прийняття рішення про надання йому в оренду вищевказаних земельних ділянок, звернувся до начальника відділу Держземагенства у Томашпільському районі Вінницької області ОСОБА_3

ОСОБА_3, погодившись допомогти ОСОБА_6, приблизно, у жовтні 2013 року зателефонував до ОСОБА_1, який повідомив, що посприяє в одержанні у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшому прийняті рішення про надання ОСОБА_6 в оренду вищевказаних земельних ділянок.

На виконання досягнутих домовленостей обвинувачений ОСОБА_3 28 жовтня 2013 року зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_1 у його службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 63. У ході розмови обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, повідомив, що використовуючи товариські відносини, здійснить вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України з метою прийняття останніми позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та рішення про надання ОСОБА_6 в оренду вищевказаних земельних ділянок, у разі надання ОСОБА_6 йому особисто неправомірної вигоди, розмір якої ОСОБА_1 визначить пізніше.

06 листопада 2013 року обвинувачений ОСОБА_1 у розмові з ОСОБА_6 повідомив, що здійснить вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України з метою прийняття ними позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, за що ОСОБА_6 повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, а за вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України за прийняття рішення про надання в оренду вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_6 повинен надати ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 23000 доларів США.

Проте, не бажаючи особисто отримувати від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 3000 доларів США, обвинувачений ОСОБА_1 вирішив залучити, як пособника у вчиненні злочину, ОСОБА_3, повідомивши останньому, що вищевказані грошові кошти він має одержати від ОСОБА_6 та передати іншому пособнику у вчиненні злочину співробітнику Інституту - ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_3, у свою чергу, повідомив вищевказану пропозицію ОСОБА_6

20 листопада 2013 року, приблизно, о 15.30 год. обвинувачений ОСОБА_3 у приміщенні Інституту одержав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 3000 доларів США для передачі обвинуваченому ОСОБА_1 через обвинуваченого ОСОБА_2

Надалі обвинувачений ОСОБА_3 20 листопада 2013 року, приблизно, о 16.00 год. у приміщенні Інституту передав вищевказані грошові кошти обвинуваченому ОСОБА_2, а той протягом листопада - грудня 2013 року надав їх обвинуваченому ОСОБА_1

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, виступаючи пособником у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_1, 20 листопада 2013 року підтвердив ОСОБА_6 повідомлену ОСОБА_1 інформацію про необхідність надання останньому неправомірної вигоди у розмірі 23000 доларів США за вплив на службових осіб Держземагенства України на прийняття рішення про надання ОСОБА_6 в оренду вищевказаних земельних ділянок.

10 січня 2014 року ОСОБА_6 прибув до службового кабінету ОСОБА_1 з вказаною сумою грошових коштів. У свою чергу, обвинувачений ОСОБА_1, не бажаючи особисто отримувати кошти від ОСОБА_6, вирішив залучити, як пособника у вчиненні злочину, ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, того ж дня зайшов розам з ОСОБА_6 до службового кабінету ОСОБА_2 та вказав останньому одержати від ОСОБА_6 вищевказану суму грошових коштів, тим самим разом з ОСОБА_3 вступивши з ОСОБА_2 у попередню змову.

ОСОБА_2, будучи обізнаним з метою прибуття ОСОБА_6 до приміщення Інституту, діючи умисно, підтвердив йому обумовлений ОСОБА_1 розмір неправомірної вигоди та у подальшому одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 23000 доларів США, повідомивши йому, що питання прийняття рішення щодо оренди земельних ділянок може бути вирішено наступного тижня.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_6 будь-яких коштів йому не передавав, він з ним не хотів спілкуватися. Посилаючись на ст. 63 Конституції України, в подальшому відмовився давати показання, просив застосувати до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки у нього двоє неповнолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, відмовився давати показання, пославшись на ст. 63 Конституції України, просив застосувати до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки у нього є двоє неповнолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, відмовився давати показання, пославшись на ст. 63 Конституції України, просив застосувати до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки у нього є двоє неповнолітніх дітей.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими та відмову їх від дачі показань, їх вина у вчиненні злочину підтверджується належними та допустимими доказами дослідженими в ході судового розгляду.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що розпорядженням голови Томашпільської РДА №231 від 04 травня 2012 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 124,97 га, для ведення фермерського господарства із земель запасу, що розміщені на території Антонівської, Пеньківської, Паланської сільських рад та із земель резервного фонду на території Антонівської, Олександрівської та Великорусавської сільських рад Томашпільського району Вінницької області. 29 травня 2012 року між ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ним був укладений договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земель під фермерське господарство. На підставі вказаного договору Інститутом було розроблено проект землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок йому в оренду, який 12 серпня 2013 року направлено до Держземагенства України для проведення державної експертизи землевпорядної документації, за результатами якої проект було повернуто на доопрацювання.У вересні 2013 року він, з приводу одержання у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшого прийняття рішення про надання йому в оренду вищевказаних земельних ділянок, звернувся до начальника відділу Держземагенства у Томашпільському районі Вінницької області ОСОБА_3, який погодився йому допомогти. Приблизно, у жовтні 2013 року ОСОБА_3 в його присутності зателефонував до ОСОБА_1, який повідомив, що посприяє в одержанні у Держземагенстві України позитивного висновку такої експертизи та подальшому прийняті рішення про надання йому в оренду вищевказаних земельних ділянок. 06 листопада 2013 року ОСОБА_1 йому повідомив, що здійснить вплив на відповідних службових осіб Держземагенства України з метою прийняття ними позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, за що він повинен передати йому 3000 доларів США, а за прийняття рішення про надання йому вищевказаних земельних ділянок в оренду він повинен надати ще 23000 доларів США. 20 листопада 2013 року, приблизно, о 15.30 год. в приміщенні Інституту він передав ОСОБА_3 3000 доларів США для передачі ОСОБА_1 10 січня 2014 року він прибув до службового кабінету ОСОБА_1, маючи з собою пакет, в якому знаходилися документи та 23000 доларів США для вирішення питання в Держземагенстві в м. Києві. Між ним та ОСОБА_1 відбулася нетривала розмова, в ході якої останній сказав, щоб він з даним питанням звернувся до його заступника ОСОБА_2, що він і зробив. Він зайшов в кабінет до ОСОБА_2 і передав йому пакет з документами та доларами, який ОСОБА_2 поклав у тумбочку. В цей час до останнього в кабінет зайшли працівники міліції і вилучили даний пакет.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 10 січня 2014 року він йшов по особистим справам, до нього підійшли працівники міліції і попросили бути понятим, на що він погодився. Разом з працівниками міліції він зайшов в кабінет заступника директора ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», де в його присутності та ще одного понятого було проведено обшук, під час якого було виявлено пакет з доларами у великій кількості. По рукам ОСОБА_2 провели лампою і вони світилися зеленим кольором. В іншому кабінеті, де працював ОСОБА_1, нічого не знайшли.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що в 2013-2014 роках він працював начальником техвідділу ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та посвідчував своїм підписом технічну документацію.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що в 2013-2014 роках працювала начальником відділу нормативно-експертної оцінки земель та рекультивації ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Їх відділ виконував роботи по нормативно-грошовій оцінці земель, які хотів взяти в оренду ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він був керівником групи ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Після повернення з Держземагенства України нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, які ОСОБА_6 хотів взяти в оренду, з негативним висновком, вона була передана йому для усунення недоліків, які він усунув протягом декількох днів.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працює в ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». До них звернувся ОСОБА_6, з яким було заключено договір на виготовлення технічної документації щодо отримання в оренду землі для ведення фермерського господарства. Виконанням даного договору безпосередньо займалася ОСОБА_13 На підставі дозволу, який був наданий головою Томашпільської РДА, було розроблено проект відведення земельних ділянок, по якому потім була зроблена нормативно-грошова оцінка, яка не пройшла з першого разу експертизу в Держземагенстві України, оскільки там була неправильно зазначена цифра чи буква. Даний недолік було швидко виправлено.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 10 січня 2014 року він знаходився в ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Коли він був в приймальні ОСОБА_1, туди зайшов ОСОБА_6 Вони вдвох зайшли в кабінет до ОСОБА_1, при цьому, ОСОБА_6 вів себе зухвало, забіг поперед нього. Через 1-2 хвилини він вийшов з кабінету, а ще через 5-6 хвилин до кабінету ОСОБА_1 зайшли працівники міліції з понятими. Коли ОСОБА_6 заходив до кабінету ОСОБА_1, у нього в руках був пакет чи папка. Міліція у ОСОБА_1 нічого не знайшла, вилучила тільки його особисті речі. В кабінеті заступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 знайшли долари, які перерахували, склали відповідний протокол і він його підписав.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона працює техніком в ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і несе повну відповідальність за технічну документацію, щоб вона відповідала нормативним актам. В квітні 2012 року вони зробили проект землеустрою для ОСОБА_6 Після чого останній на рік десь пропав, а потім з»явився знову. Вони свою роботу зробили, її перевіряв техвідділ.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що восени 2013 року він був на вул. Театральній в м. Вінниці. До нього підішли двоє працівників міліції в цивільному одязі та попросили бути понятим при виконанні слідчої дії, на що він погодився. Вони піднялися на другий поверх будівлі УМВС України у Вінницькій області, де в одному з кабінетів записали номера купюр 3-х тисяч доларів США. Він поставив свій підпис в протоколі.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив про нормативно-правові акти на підставі яких робиться проект землеустрою та нормативно-правова оцінка земель.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в січні 2014 року працівники міліції зупинили його на вул. Театральній в м. Вінниці і запропонували йому бути понятим при проведенні слідчої дії, на що він погодився. Вони сіли в автомобіль та поїхали на вул. Келецьку в м. Вінниці, де в двох кабінетах проводили обшук. В одному із кабінетів в тумбочці знайшли пакет з грішми, які були вилучені, про що складені відповідні документи. Гроші світилися жовто-зеленим кольором, здається на них було написано «Хабар». Сума була велика 20 чи 30 тисяч доларів США.

Вина обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується: протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 07 листопада 2013 року, 21 листопада 2013 року, 18 грудня 2013 року, 27 грудня 2013 року, 10 січня 2014 року, 11 січня 2014 року, з яких вбачається домовленість про передачу коштів потерпілим ОСОБА_6 3000 доларів США обвинуваченому ОСОБА_3 для передачі обвинуваченому ОСОБА_1, а також про передачу останньому 23000 доларів США через ОСОБА_2 для вирішення питання в Держземагенстві України в м. Києві про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства (том 1 а.с. 138-160); проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_6 із земель запасу та земель резервного фонду, які розташовані за межами населеного пункту на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської та Паланської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (том 2 а.с. 2-152); положенням про Головне управління Держземагенства у Вінницькій області (том 2 а.с. 177-210); наказами №171-К від 25 жовтня 2013 року, №63-кт від 01 листопада 2013 року, №175-К від 04 листопада 2013 року, №8-К від 14 січня 2014 року, №170-К від 24 жовтня 2013 року, №187-К від 29 листопада 2013 року, з яких вбачаються кадрові призначення обвинувачених на посади: ОСОБА_1 на посаду директора ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ОСОБА_18 на посаду начальника відділу Держземагенства у Томашпільському районі Вінницької області, ОСОБА_2 на посаду заступника директора з виробничої діяльності ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (том 2 а.с. 214-227); постановою про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів справи (том 2 а.с. 240-242); висновком експерта №18-П від 07 лютого 2014 року, згідно з яким банкноти номіналом 100 доларів США у кількості 10 шт. за своїми характеристиками відповідають аналогічному грошовому знаку, що знаходиться у грошовому обігу, тобто виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної резервної системи США, банкноти номіналом 100 доларів США у кількості 220 шт. за своїми характеристиками не відповідають аналогічному грошовому знаку, що знаходиться у грошовому обігу, тобто не виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної резервної системи США (том 3 а.с. 7-21); висновком експерта №2 від 28 січня 2014 року, згідно з яким на поверхнях 300 грошових купюр номіналом по 100 доларів США знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, спеціальних хімічних речовин не виявлено; на поверхнях волокнистих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхнях волокнистих серветок, які були надані в якості контрольного зразка - спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) не виявлено; нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхнях грошових купюр, на поверхнях волокнистих серветок, якими було зроблено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, мають спільну родову належність (том 3 а.с. 24-41); висновком експерта №21-П від 12 лютого 2014 року, згідно з яким банкноти 2 шт. номіналом 100 доларів США кожна з серійними номерами: НВ 07134405 R, КЕ 48723697 А відповідають грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу, тобто виготовлені на підприємстві, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної резервної системи США; зображення серійних номерів, відбитків печатки Федеральної резервної системи та відбитків печатки Казначейства США в банкнотах номіналом 100 доларів США з серійними номерами: НВ 07134405 R, КЕ 48723697 А в кількості 2 шт., нанесені високим друком; зображення портрету, гільйоширувальної рамки з номіналами, друкованих текстів та підписів на лицевих сторонах та штрихи всіх зображень зі зворотних сторін нанесені глибоким друком (том 3 а.с. 44-49); висновком експертизи №60- П від 01 квітня 2014 року, згідно з яким рукописний цифровий запис «26000» на аркуші паперу форматом А-4, виконаний ОСОБА_2 (том 3 а.с. 51-56); протоколом огляду речей (том 3 а.с. 66-74); протоколом огляду місця події, яким є кабінети в приміщенні ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (том 3 а.с. 75-87); протоколом освідування ОСОБА_1 від 10 січня 2014 року, згідно з яким у нього зроблені змиви з рук (том 3 а.с. 88-89); протоколом обшуку в квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого у ОСОБА_1 були вилучені гроші, інші особисті речі та документи (том 3 а.с. 90-93); висновком експерта за результатами проведення експертизи відеозвукозапису №11654/1535 від 30 вересня 2015 року, згідно з яким на дослідження були надані записи фонограм (телефонні розмови) та записи відеофонограм, які є копіями, встановити ознаки монтажу або область видаленої інформації, чи піддавались записи на зазначених вище дискам зміні або будь - яким іншим втручанням (змінення інформації), чи проводився запис безперервно, по наданим копіям неможливо, текстовий зміст розмов наведено в додатку №9 до цього висновку (том 4 а.с. 56).

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а вину обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України - пособництво в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Суд визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_1 в тому, що восени 2013 року в приміщенні ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_19 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3000 доларів США в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Також 10 січня 2014 року в приміщенні ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_6 передав через ОСОБА_2 ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 23000 доларів США. Доведено обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні пособництва в одержані неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинувачених, наявність обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_20 в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Обвинувачений ОСОБА_2 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Обвинувачений ОСОБА_3 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставиною, що пом»якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є те, що у них на утриманні знаходяться неповнолітні діти.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинувачених, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів буде покарання у виді штрафу в дохід держави.

Суд вважає, що відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» обвинувачених слід звільнити від відбування покарання, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_11 (том 3 а.с. 107) та доньку - ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_12 (том 3 а.с. 108), обвинувачений ОСОБА_2 має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_13 (том 3 а.с. 112) та доньку - ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_14 (том 3 а.с. 113), обвинувачений ОСОБА_3 має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_16 року (том 3 а.с. 127) та сина ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_15 (том 3 а.с. 128), відносно яких вони не позбавлені батьківських прав; злочин, які вони вчинили, відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до категорії злочинів середньої тяжкості, раніше амністія до них не застосовувалась, дали згоду на застосування до них амністії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених на користь держави слід стягнути по 1224 гривні 77 копійок з кожного процесуальних витрат, пов»язаних із залученням експертів (том 3 а.с. 6, 23, 43,51).

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1500 (одна тисяча п»ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п»ять тисяч п»ятсот) гривень.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Заставу в якості запобіжного заходу в сумі 99760 (дев»яносто дев»ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка була внесена ОСОБА_27 за ОСОБА_2 (банк платника - ПАТ «Радикал банк», отримувач - ТУ ДСА України у Вінницькій області, код отримувача - 26286152, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача - 802015), згідно з квитанцією №П801093 від 13 січня 2014 року, повернути ОСОБА_27.

Заставу в якості запобіжного заходу в сумі 99760 (дев»яносто дев»ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка була внесена ОСОБА_28 за ОСОБА_1 (банк платника - ПАТ «Радикал банк», отримувач - ТУ ДСА України у Вінницькій області, код отримувача - 26286152, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача - 802015), згідно з квитанцією №П801035 від 13 січня 2014 року, повернути ОСОБА_28.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов»язання скасувати.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО - 802015, номер рахунку - 31113115700002, код ЄДРПОУ - 38054707, одержувач - УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 24060300, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» та символом звітності 115 для зарахування до державного бюджету) по 1224 (одній тисячі двісті двадцять чотири) гривні 77 копійок з кожного процесуальних витрат, пов»язаних із залученням експертів.

Речові докази: технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, що надаються на умовах оренди ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської, Паланської сільських рад Томашпільського району, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_6 із земель запасу та земель резервного фонду, які розташовані за межами населеного пункту на території Антонівської, Пеньківської, Олександрівської, Великорусавської, Паланської сільських рад Томашпільського району, договір №4668 від 29 травня 2012 року, укладений між ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі директора ОСОБА_1 і ОСОБА_6, додаток до договору №4668 від 29 травня 2012 року, кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи, квитанцію до прибуткового касового ордеру №4492 від 17 липня 2012 року про прийняття від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 14871,96 грн., які передані на зберігання ОСОБА_6, залишити йому за належністю.

Зняти арешт, який був накладений, згідно з ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2014 року, з

- грошових коштів в сумі 2324 (дві тисячі триста двадцять чотири) гривні, які передані на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, і повернути ОСОБА_2;

-ювелірного виробу із металу жовтого кольору (перстня), який переданий на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, і повернути ОСОБА_1.

Грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, які передані на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, повернути ОСОБА_6.

Макети банкнот номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 220 штук на загальну суму 22000 доларів США, які передані на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення №220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору №1/2013 - РД від 03 червня 2013 року, повернути ГУНП у Вінницькій області.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: