Ухвала суду № 57212823, 15.04.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3150/16-ц

Номер провадження 2/643/3104/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2016 року суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа Управління служб у справах дітей Харківської міської ради, про поновлення порушеного права на користування житлом та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом, в якому просить: поновити її право та право малолітнього ОСОБА_2 на користування квартирою № 162, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, буд. 145, шляхом вселення; зобовязати відповідача в подальшому не перешкоджати позивачу та малолітньому ОСОБА_2 перебувати в квартирі.

Крім того, ОСОБА_1 разом з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову, в якій просила винести ухвалу про забезпечення позовних вимог шляхом накладення заборони на проведення будьяких нотаріальних дій, що стосуються квартири № 162, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, буд. 145 (далі Квартира) та іншого майна, що належить ОСОБА_4, яка померла 21.09.2015 року.

В обґрунтування вказаної заяви зазначила, що відповідач, яка є її сестрою, скориставшись станом здоров'я матері, змусила її надати заповіт на користь відповідача, тобто заповіт складений за обставин, які дають підстави для визнання його недійсним.

28.03.2016 року на адресу суду надійшла уточнена та доповнена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просить суд винести ухвалу про забезпечення позовних вимог шляхом накладення заборони на проведення будьяких нотаріальних дій (приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5), в тому рахунку і видача Свідоцтва про право на спадщину за законом, що стосуються вказаної вище Квартири та іншого майна, що належить ОСОБА_4, яка померла 21.09.2015 року.

В обґрунтування уточненої та доповненої заяви заяви про забезпечення позову зазначено, що у звязку з порушенням права користування ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користування Квартирою, нею подано до суду позовну заяву про поновлення порушеного права та вселення і готується уточнена позовна заява з додатковими позовними вимогами про визнання заповіту недійсним. Про наявність вказаного заповіту позивача повідомила приватний нотаріус ОСОБА_5 23.02.2016 року, тобто вже після подання до суду позову про поновлення порушеного права та вселення. Відповідач, скориставшись станом здоров'я матері, змусила її надати заповіт на користь відповідача, тобто заповіт складений за обставин, які дають підстави для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК України, за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Оскільки пред'явлений позов не пов'язаний із порушенням права інтелектуальної власності, заява про забезпечення позову розглядається та вирішується суддею після відкриття провадження в даній цивільній справі.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, дослідивши матеріали позову та заяв про його забезпечення, приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано, яким чином видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на ім'я відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про вселення позивачів до вказаної вище Квартири.

Доводи позивача відносно того, що нею готується уточнена позовна заява про визнання заповіту недійсним, не можуть бути підставою для вжиття вказаних заходів забезпечення позову, оскільки суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, виходячи із пред'явлених позивачем позовних вимог. Станом на час відкриття провадження у справі та вирішення заяви про забезпечення позову, вказана уточнена позовна заява про визнання заповіту недійсним, до суду не надходила.

За таких обставин суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову на даній стадії розгляду справи та виходячи із заявлених позовних вимог, приходить до висновку щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просила позивач, оскільки останньою не обґрунтовано необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову. Так, суд приходить до висновку, що отримання або неотримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину, в тому числі щодо Квартири, не впливатиме на можливість виконання можливого рішення суду про вселення позивачів до Квартири.

Керуючись ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа Управління служб у справах дітей Харківської міської ради, про поновлення порушеного права на користування житлом та вселення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Крівцов Д.А.