Рішення № 57212437, 08.04.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/26/16-ц

Провадження № 2/621/283/16

РІШЕННЯ

іменем України

08 квітня 2016 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бережної Н.М.,

за участю секретаря - Кошевої А.А.,

представника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та встановлення юридичного факту, третя особа Зміївський РС ГУ ДМС України в Харківській області,

встановив:

11 січня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням третя особа Зміївський РС ГУ ДМС України в Харківській області.

04 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася з уточненим позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та встановлення юридичного факту, третя особа Зміївський РС ГУ ДМС України в Харківській області, в якому вказала, що 31.03.15 року помер чоловік її сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який, в свою чергу, станом на момент смерті своєї дружини - 06.09.2012 року, разом з нею був зареєстрований та проживав за адресою: 63432, Харківська область, Зміївський район, смт. Зідьки, вул. Есхарівська, буд. 6, а тому можна зробити висновок (виходячи лише з цього факту), що він прийняв спадщину після її смерті. Документально спадщина на 1/2 частину будинку не оформлена, однак, вважає, що в силу ст. 1268 ч. 5 ЦК України, вона належала фактично ОСОБА_5 станом на момент його смерті.

Інша 1/2 частина будинку належить позивачу - ОСОБА_2.

На момент смерті ОСОБА_5 разом з ним у будинку був зареєстрований ОСОБА_3 (стороння особа - племінник ОСОБА_4), який у будинку ніколи постійно (безперервно) не проживав, а фактично у будинку з 2009 року по 06.09.2012 рік проживали постійно та безперервно однією сімєю 3 особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також ОСОБА_2. Після смерті 06.09.2012 року ОСОБА_4 у будинку залишилися проживати та постійно проживали однією сімєю по 31.03.2015 року ОСОБА_5, а також ОСОБА_2. При цьому, ОСОБА_3 зареєстрований у належному позивачу на праві спільної часткової власності будинку, але, не дивлячись на свою реєстрацію у будинку, не проживає у ньому постійно (безперервно) з 2009 року, а фактично проживає за іншою адресою, яка їй не відома.

У будинку відсутні особисті речі відповідача.

Основною причиною по визнанню відповідача таким, що втратив право на проживання (користування) є та обставина, що через реєстрацію відповідача позивач позбавлена можливості належним чином оформити спадщину як спадкоємець 4-ї черги після смерті ОСОБА_5.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в житловому будинку № 6 по вул. Есхарівській в смт. Зідьки Зміївського району Харківської області.

Встановити факт, що ОСОБА_2 з 2009 року по 06.09.2012 рік постійно однією сім»єю та безперервно проживала з ОСОБА_4, ОСОБА_5, а з 07.09.2012 року по 31.03.2015 року постійно однією сім»єю та безперервно проживала з ОСОБА_5 за адресою Зміївський район Харківська область смт. Зідьки вул. Есхарівська № 6 .

Встановити факт, що ОСОБА_3 постійно та безперервно однією сім»єю не проживав з 2009 року з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою Зміївський район Харківська область смт. Зідьки вул. Есхарівська № 6.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 підтримали уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані в позові.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про час, місце розгляду справи, враховуючи положення ч. 9 ст. 74 ЦПК України, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надавав.

Представник 3-ї особи Зміївського РС ГУ ДМС України у судове засідання не з»явився, належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Суд, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що житловий будинок № 6 по вул. Есхарівській в смт. Зідьки Зміївського району Харківської області належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується довідкою КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» за № 1902 від 10.10.2014 року, технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений 13.06.2014 року, ОСОБА_6 про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №24602237 від 27.11.2009 року (а.с. 7-11 ).

З домової книги будинку № 6 по вул. Есхаровській в смт Зідьки слідує, що в цьому будинку зареєстрований відповідач з 20.12.1991 року. Крім неї також були зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які померли (а.с. 13-14 ).

В той же час, відповідно до Акту від 10.03.2016 року, складеного депутатом Зідьківської селищної ради округу № 7 ОСОБА_6 в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_2 з 2009 по 2012 роки постійно однією сім»єю та безперервно проживала з ОСОБА_4 (сестрою), ОСОБА_5 (чоловіком сестри), а потім після смерті своєї молодшої сестри ОСОБА_4 з 2012 по березень 2015 року постійно та безперервно проживала однією сім»єю з ОСОБА_5 (чоловіком померлої сестри) за адресою смт. Зідьки вул. Есхарівська № 6 Зміївського району Харківської області (а.с. 59).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що позивач його мати, зараз мама з кінця березня 2015 року проживає з ним, оскільки в неї тяжка хвороба онкологія, до цього часу з 2009 року вона жила в с. Зідьки в спадковому будинку разом з сестрою та її чоловіком. Після смерті сестри мати продовжувала проживати в цьому будинку разом з її чоловіком. В будинку був зареєстрований ОСОБА_3, однак постійно в ньому не мешкав, у нього був будинок в с. Чемужівка.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що позивачка її сусідка, проживає по вул. Есхарівській, жив там ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_4, це було раніше. Позивачка там постійно проживала з 2009 року. ОСОБА_3 вона також знає, він в цьому будинку постійно не проживав, іноді з»являвся. Вже більше року вона його в цьому будинку не бачила. Знає, що відповідач один час проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 13 ч. 4 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 ч. 1 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 317 ч. 1 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ч. 1 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 319 ч. 2 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 386 ч. 1 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 ЗУ Про власність, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 ЗУ Про власність, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сімї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", особа може бути знята з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік,

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З огляду на дані повідомлені свідками, достовірність яких суд не ставить під сумнів, вбачається, що відповідач ОСОБА_3 дійсно з 2009 року не проживає у спірному житловому будинку, участі в утриманні будинку він не приймає, будь-яких спроб для вселення в будинок він не здійснював, до компетентних органів або до суду з вимогами про захист порушеного права та вселення не звертався.

Таким чином відповідач ОСОБА_3 з 2009 року і до теперішнього часу фактично у вказаному житловому будинку без поважних причин не проживає і ним не користується, втратив інтерес до вказаного житлового приміщення, хоча мав можливість користуватися ним, чим порушив вимоги ст. 405 ЦК України. Фактів перешкоджання вселенню ОСОБА_3 у спірне житлове приміщення судом не встановлено. Крім того судом встановлено, що з 2009 року по 31 березня 2015 року в цьому будинку проживала позивач постійно однією сім»єю зі своєю сестрою та її чоловіком, а тому позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, а також враховуючи то факт, що ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1102 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 384, 405 ЦК України, Конституцією України, ЗУ «Про власність», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 224-226, 256 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та встановлення юридичного факту , третя особа Зміївський РС ГУ ДМС України в Харківській області задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким , що втратив право користування житловим приміщенням в житловому будинку №6 по вул.. Есхарівській в смт. Зідьки ,Зміївського району Харківської області.

Встановити факт , що ОСОБА_2 з 2009 року по 06.09 2012 рік постійно однією сім»єю та безперервно проживала з ОСОБА_4, ОСОБА_5, а з 07.09.2012 року по 31.03.2015 року постійно однією сім»єю та безперервно проживала з ОСОБА_5 за адресою Зміївський район Харківська область смт. Зідьки вул.. Есхарівська №6 .

Встановити факт, що ОСОБА_3 постійно та безперервно однією сім»єю не проживав з 2009 року з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою Зміївський район Харківська область смт. Зідьки вул.. Есхарівська №6.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір на користь держави в загальному розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп., які підлягають сплаті за двома квитанціями по 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп. кожна, кошти перерахувати на р/р 31212206700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, код банку отримувача 851011.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

Головуючий: