Справа № 417/2022/16-к
Провадження № 1-кп/417/30/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" квітня 2016 р. с. Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Шкирі В. М.
за участю прокурорів Опанасюка О.П., Романенко О. В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
секретаря судового засідання Позднякової С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Марківського районного суду Луганської області кримінальне провадження №12016130480000012 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2016 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Марківка Луганської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працює, не судимий в силу ст.89 КК України, не одружений, утриманців не має, депутатом не являється, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
15.01.2016, в період часу з 00.00 год. до 02.00 години ночі, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час відпочинку в кафе-барі «Ольга», розташованому на пров. Південному в смт. Марківка Луганської області, діючи із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, поводив себе нахабно та агресивно, почав безпричинно ображати оточуючих його осіб, висловлюючись на їх адресу в грубій нецензурній формі та безпричинно чіпляючись до них. ОСОБА_5 намагався його заспокоїти та двічі відводив додому,ОСОБА_1 повертався до кафе- бару "Ольга". При цьому ОСОБА_1 продовжував свої хуліганські дії, висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе агресивно відносно ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_6, та ОСОБА_7
Відвідувачі кафе - бару "Ольга" серед яких був ОСОБА_8 намагалися припинити хуліганські дії ОСОБА_1 проте він вперто не бажаючи припиняти свої хуліганські дії пішовши до себе додому за адресою: АДРЕСА_1, взяв у себе в квартирі заздалегідь заготовлену ним саморобну дерев'яну палицю і повернувшись до кафе-бару, грубо порушуючи громадський порядок, діючи із хуліганських спонукань безпричинно та з особливою зухвалістю, почав наносити нею удари по особам, які стояли гуртом біля входу в кафе-бар.
Діючи таким чином, в ході своїх хуліганських дій ОСОБА_1 палицею наніс ОСОБА_3 один удар в обличчя, ОСОБА_4 один удар по голові та мав намір нанести удар по голові ОСОБА_6, який увернувся від удару і ОСОБА_1 влучив йому у плече, в результаті чого тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не отримав.
Після цього хуліганські дії ОСОБА_1 були припинені спільними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які забрали у нього палицю та припинили його активні дії.
В результаті вказаних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді рваної рани верхньої губи з права, пошкодження коронок 1 та 2 зубів на нижній щелепі з права та 1 зуба на верхній щелепі з права, ЗЧМТ, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичного експерта Марківського відділення ЛОБ СМЕ № 5 від 08.02.2016 року, могли утворитися від однократної дії тупого твердого предмета, що має сферичну форму, тобто могли утворитися від дії дерев'яної палиці діаметром приблизно 3 см. і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Результатом загоєння рани шкірних покривів і м'яких тканин верхньої губи після хірургічного ушивання буде рубець.
Потерпілому ОСОБА_4 вказаними діями ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді поверхневих ран та садна на голові в лобній області, ЗЧМТ, струс головного мозку, травма в стані алкогольного сп'яніння, які згідно висновку судово-медичного експерта Марківського відділення ЛОБ СМЕ № 6 від 05.02.2016 року, могли утворитися від дії тупого твердого предмета і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (окремо та в сукупності). Встановлені у ОСОБА_4 поверхневі рани та садно на голові в лобній області могли утворитися від однократної дії тупого твердого предмета, що має сферичну форму, тобто могли утворитися від дії дерев'яної палиці діаметром приблизно 3 см.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України визнав повністю, скориставшись правом передбаченим ст.63 Конституції України відмовився давати свідчення, зазначивши, що прокурором було зачитано обвинувальний акт, в якому все вірно відображено і відбувалося саме так, а відтак йому добавити нічого, крім того, що він кається та шкодує. Просив суд призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі..
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, пробачив йому все. При цьому судом роз'яснено потерпілому його право на звернення до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди завданої злочином в порядку цивільного судочинства. Покарання просив призначити на розсуд суду, на позбавленні волі не наполягав.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, пробачив йому все. При цьому судом роз'яснено потерпілому його право на звернення до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди завданої злочином в порядку цивільного судочинства. Покарання просив призначити на розсуд суду, на позбавленні волі не наполягав.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності її позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, а саме, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Проаналізувавши показання обвинуваченого, потерпілих суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч.4 ст. 296 КК України, як умисні дії, що виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винної та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.296 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Дослідженням даних про особу встановлено наступне:
ОСОБА_1 негативно характеризується в побуті, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря-нарколога не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: змішаний розлад поведінки і емоцій, синдром бродяжництва, не являється інвалідом, раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
До обставин, пом'якшуючих покарання ОСОБА_1 у відповідності із ст. 66 КК України слід віднести щире каяття, визнання вини, та активне сприяння розкриттю злочину.
До передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого слід віднести вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому до побутової характеристики наданої ОСОБА_9 (арк. мат. кр. пр.103) суд відноситься критично, оскільки вона не містить вказівки на те ким є ця особа та чи уповноважена вона її давати. Крім того вказівка в ній на те, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями та схильний до вживання наркотичних засобів спростовується довідкою гооловного лікаря Марківського РТМО №177 від 19.01.2016 згідно якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога не перебуває (арк. мат.кр.пр.104). Посилання в характеристіці, що він є судимий спростовуються довідкою ОСК ГУ НП в Луганській області №63-18012016/44023 (арк.мат.кр.пр.100) та довідкою Марківського РВ КВІ УДПтС України в Луганській області №55/67 від 18.01.2016 згідно якої 14.09.2012 ОСОБА_1 знятий з обліку у зв'язку з закінченням та відбуттям випробного терміну. На обліку не перебуває (арк.мат.кр.пр.101) А. оже в силу ст.89 КК України ОСОБА_1 є таким, що не має судимості на момент вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України
Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та наявність обставини, що її обтяжує суд, враховуючи ставлення обвинувачення до скоєного злочину, поведінку після скоєння злочину, та те, що потерпілі пробачили йому, не мають до нього претензій ні морального ні матеріального характеру, приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, його слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст. 296 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених п 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання про заявлений прокурором Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави Марківського районного територіального медичного об'єднання цивільний позов про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4, в сумі 835 гривень 20 копійок, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлений цивільний позов визнав у повному обсязі, як і сам цивільний позов, крім того сума коштів в сумі 835,20 гривень, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 підтверджена довідкою - розрахунком №472 від 12.02.2016 Марківського РТМО, та відповідає вимогам п. 2 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 №545.
А тому виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги прокурора Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави Марківського районного територіального медичного об'єднання про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Долю речових доказів по кримінальному провадженні вирішити відповідності до ст. 100 КПК України
Запобіжний захід щодо обвинуваченого, до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку - два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки передбачені п.2,3,4 ч.1 цієї статті:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Цивільний позов прокурора Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави Марківського районного територіального медичного об'єднання про стягнення матеріальної шкоди на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в сумі 835 гривень 20 копійок - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 - 835 (вісімсот тридцять п'ять) гривень 20 копійок на користь районного бюджету в особі Марківського районного територіального медичного об'єднання (р/р 31413544700188 у ГУДКСУ в Луганській області , МФО 804013, код 38043302) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_4.
Речові докази по кримінальному провадженню:
-дерев'яну палицю, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Марківського ВП ГУНП в Луганській області- знищити на підставі п.9 ст.100 КПК України
- DVD-диск, на якому знаходиться інформація - 4 відеофайли формату «DAV» з камери №3 відеонагляду за територією, прилеглою до кафе-бару «Ольга», який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах даного кримінального провадження
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
В іншій частині, відповідно до ст.395 КПК України, на вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області .
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя В. М. Шкиря
Судове рішення № 57212069, Марківський районний суд Луганської області було прийнято 18.04.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 417/2022/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: