Постанова № 5721194, 12.12.2007, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

КОПІЯ Справа №2-а-140

2007 рік

ПОСТАНОВА

іменем України

12 грудня 2007 року о 16 годині 30 хвилин Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.

При секретарі Лук'яновій І.Ю.

За участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача УПСЗН Глущенко Ю.А.

представника відповідача ГУДКУ Звєревої С .С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій УПСЗН Торезької міської ради, зобов'язання відповідачів до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є інвалідом 3 групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради. У відповідності до вимог ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. УПСЗН йому виплачена така допомога за 2003 рік - в розмірі 21 гривня 50 копійок 06 травня 2004 року, за 2004 рік - в розмірі 21 гривня 50 копійок 08 квітня 2005 року, за 2005 рік - в розмірі 90 гривень 23 грудня 2005 року. Позивач вважає, що такі дії відповідача УПСЗН є протиправними, такими що не відповідають вимогам ст. 48 вказаного закону, оскільки розмір мінімальної заробітної плати на момент виплат становив відповідно 205 гривень, 290 гривень та 332 гривні. Таким чином УПСЗН не доплатило позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення в загальному розмірі 3175 гривень ((205x4-21, 5)+(290х4-21, 5)+(332х4-90)).

Позивач просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати позивачеві щорічних сум на оздоровлення за 2003, 2004 та 2005 роки такими, що не відповідають вимогам ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язати УПСЗН Торезької міської ради здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, визначених ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2003 рік 798 гривень 50 копійок, за 2004 рік 1138 гривень 50 копійок, за 2005 рік 1238 гривень, в загальному розмірі 3175 гривень, зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області забезпечити казначейське обслуговування УПСЗН при зарахуванні надходжень та проведенні платежів позивачеві на виплату зазначеної допомоги на оздоровлення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони грунтуються.

Представник відповідача - УПСЗН, Глущенко Юлія Андріївна в судовому засіданні визнала той факт, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 1), є інвалідом 3 групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Разом з тим заперечила проти задоволення позовних вимог мотивуючи це тим, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок державного бюджету. Згідно із ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно із п.5 ч.1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать в тому числі і нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного

2

кодексу України та інших законів України. ПКМУ № 987 від 20.06.2000 р. «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством в межах наявних фінансових ресурсів. Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з Фонду, затверджуються Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Виходячи з існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р., та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562. Фінансування витрат, пов'язаних з виплатою допомоги позивачеві, за 2003-2004 pp. здійснювалось у розмірі 21 грн. 50 коп., визначеному ПКМУ № 836 від 26.07.1996 p., за 2005 р. - у розмірі 90 грн., визначеному ПКМУ від 12.07.2005 р. № 562. Компенсації на оздоровлення за 2003-2005 pp. позивачу виплачені. Вважає дії УПСЗН при призначенні та виплаті позивачу компенсації на оздоровлення правомірними і просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача - ГУДКУ, Зверева Світлана Сергіївна в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим що органи державного казначейства України не наділені повноваженнями самостійно здійснювати видатки без відповідних бюджетних призначень та документів необхідних для здійснення розрахунково -касового обслуговування. Не вбачає потреби в зобов'язанні відповідача виконувати завдання, які вже викладені постановою КМУ від 21.12.2005 р. № 1232. Окрім того зазначає, що відповідачем права позивача не порушено і, відповідно, немає підстав застосовувати заходи захисту таких прав.

Згідно вимог ч.3 ст, 72 КАС України, суд вважає доказаними, як такі що визнані сторонами, фактичні обставини, щодо яких у сторін і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання:

ОСОБА_1 як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є інвалідом З групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Управлінням праці та соціального захисту населення Торезької міської ради така допомога на оздоровлення позивачеві була виплачена в наступних розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України:

за 2003 рік - 21 гривня 50 копійок 06 травня 2004 року;

за 2004 рік -21 гривня 50 копійок 08 квітня 2005 року;

за 2005 рік - 90 гривень 23 грудня 2005 року.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення (компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) виплачується в таких розмірах: інвалідам III групи - чотири мінімальні заробітні плати.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, зокрема для інвалідів 3 групи - 21 гривня 50 копійок (за грошовою реформою 1996 року), а починаючи з 2005 року - в розмірі 90 гривень.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно із ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

з

Згідно із Положенням «Про Державне Казначейство України», затвердженим ПКМУ від 21 грудня 2005 року за № 1232, основними завданнями казначейства є забезпечення казначейського обслуговування Державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського розрахунку, що серед іншого передбачає розрахунково-касове обслуговування і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язанням.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що визначений Кабінетом міністрів розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає вимогам ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 796-ХІ від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили - Закон. Нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві здійснювалася УПСЗН у розмірі, значно нижчому за відповідний розмір мінімальної заробітної плати, який визначається на момент виплати та становив: на 06 травня 2004 року - 205 гривень; на 08 квітня 2005 року - 290 гривень; на 23 грудня 2005 року - 332 гривні.

Суд оцінює як безпідставне посилання представника відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради, на те, що Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки виключають можливість застосування встановлених в цих Законах розмірів мінімальної заробітної плати для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"" передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. Зі змісту вказаних Законів не вбачається обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої цими Законами з метою реалізації норми ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки в них передбачається обов'язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідні роки. Між тим, з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів № 836, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення до прийняття 12.07.2005 року постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за №562, залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет. Тому позовні вимоги до УПСЗН щодо визнання незаконними дій та зобов'язання до вчинення дій підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, яку відповідач УПСЗН зобов'язаний виплатити позивачеві, суд виходить з наступних розрахунків:

- за 2003 рік - 205x4-21, 5 = 798 гривень 50 копійок;

за 2004 рік - 290x4-21, 5 = 1138 гривень 50 копійок;

- за 2005 рік- 332x4-90 =1238 гривень;

усього 978.5+1138.5+1238=3175 гривень

Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області слід зобов'язати забезпечити казначейське обслуговування Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради, а саме: розрахунково-касове обслуговування Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень і проведенні платежів позивачеві на виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки в сумі 3175 гривень, тому позовні вимоги щодо ГУДКУ підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 796-ХІ від 28 лютого 1991 року, Положенням «Про Державне Казначейство України», затвердженим ПКМУ від 21 грудня 2005 року за № 1232, ч. 2 ст. З, ст. ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій УПСЗН Торезької міської ради, зобов'язання відповідачів до вчинення певних дій - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області (код 25968041, 86600, Донецька область, м. Торез вул. Сизранцева, 76) при визначенні ОСОБА_1 сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2003,

4

2004, 2005 роки такими, що не відповідають вимогам ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 796-ХІ від 28 лютого 1991 року, протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради здійснити ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ІНФОРМАЦІЯ_2, нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення: за 2003 рік в розмірі 798 гривень 50 копійок, за 2004 рік - 1138 гривень 50 копійок, за 2005 рік - 1238 гривень, а всього 3175 (три тисячі сто сімдесят п'ять) гривень.

Зобов'язати Головне управління державного казначейства України в Донецькій області забезпечити розрахунково-касове обслуговування Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень і проведенні платежів ОСОБА_1 на виплату недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки в розмірі 3175 гривень.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.

Суддя Торезького міського суду підпис Ф.М. Сенчишин