Ухвала суду № 57211900, 13.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/699/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

Іменем України

13.04.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.,

суддів: Суржика М.М., Суровицької Л.В.,

секретар Гусак А.О.

за участю представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за частину нерухомого майна та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за частину нерухомого майна.

Зазначав, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 серпня 2014 року визнано за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла 23 лютого 2008 року, та право власності на 1/6 частину житлового будинку за цією ж адресою після смерті ОСОБА_6, який помер 07 вересня 2013 року. Також визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, та право власності на 1/2 частину житлового будинку за цією ж адресою після смерті ОСОБА_6.

Таким чином, його частка у праві власності на будинок становить 1/3, а відповідача ОСОБА_7 2/3. Рішення суду набрало законної сили.

В будинку проживає відповідач, в березні 2015 року він намагався потрапити в будинок, однак ОСОБА_4 його не впустив.

Просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошову компенсацію за 1/3 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді в сумі 100000 грн. та судові витрати.

В ході судового розгляду після проведення судової будівельно-технічної експертизи позовні вимоги збільшив, просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошову компенсацію за 1/3 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді в сумі 143995 грн. та судові витрати.

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком.

Зазначав, що йому на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 серпня 2014 року належить 2/3 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді, 1/6 з яких в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, а 1/2 частина в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6.

1/3 частина житлового будинку, на підставі вищезазначеного рішення суду належить його брату ОСОБА_3, 1/6 з яких в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, 1/6 частина в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6.

Він зареєстрований та проживає у вказаному будинку, ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Він не заперечує проти проживання ОСОБА_3 або членів його родини у вказаному будинку. Земельна ділянка неприватизована та повинна перебувати у користуванні всіх співвласників.

Просив встановити порядок користування житловим будинком по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді, виділивши йому в користування кімнату 1-5 площею 9,4 кв.м. та кімнату 1-6 площею 9,8 кв.м., ОСОБА_3 - кімнату 1-4 площею 16,4 кв.м.; коридор 1-1 площею 6,3 кв.м., кухню 1-2 площею 7,4 кв.м. Санвузол 1-3 площею 3,2 кв.м. залишити в загальному користуванні всіх співвласників. Господарсько-побутові будівлі, а саме: погріб літ. «Дд», літню кухню літ. «Б», убиральню літ «В», сарай літ «Г», ганок літ. «кр», козирок літ. «К», колонку «+», вимощення «II», огорожу літ. «NN I-2» залишити в загальному користуванні всіх співвласників, земельну ділянку по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді загальною площею 417,2 кв.м. залишити в загальному користуванні. Судові витрати стягнути з ОСОБА_3

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за частину нерухомого майна та позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком обєднані в одне провадження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за частину нерухомого майна відмовлено в повному обсязі. Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком задоволено. Суд встановив порядок користування 2/3 та 1/3 частками житлового будинку по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до додатку 1, варіанту 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи, залишив за ОСОБА_4 в користуванні в будинку літ. Ааа1 кімнати: 1-5 площею 9,4 кв.м., 1-6 площею 9,8 кв.м. згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок та залишив за ОСОБА_3 в користуванні в будинку літ. Ааа1 кімнату: 1-4 площею 16,4 кв.м. згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок.

Підсобні приміщення: приміщення коридору 1-1 площею 6,3 кв.м., кухні 1-2 площею 7,4 кв.м., санвузла 1-3 площею 3,2 кв.м. залишив у загальному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Переобладнання в будинку літ. Ааа1: перенесення частини внутрішнього газопроводу та газової плити, влаштування дверного прорізу з заповненням дверним блоком в тильній стіні житлового будинку літ. А між приміщеннями кімнати 1-4 площею 16,4 кв.м. та кухнею 1-2 (вхід до кімнати 1-4 площею 16,4 кв.м. виконати шляхом відновлення раніше закладеного дверного прорізу з приміщення кухні 1-2) зобовязав здійснити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власний рахунок.

Погріб літ. «Дд», літню кухню літ. «Б», убиральню літ. «В», сарай літ. «Г», ганок літ. «кр», козирок літ. «к», колонку літ. «+», вимощення літ. «I»I, огорожу літ. «NN 1-2» - залишив в загальному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Земельну ділянку по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді залишив в загальному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Стягнув з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 439 грн. 95 коп., з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави в розмірі 307 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Зазначає, що судом встановлено, що ОСОБА_3 не користується своєю частиною будинку, а нею користується ОСОБА_4 майже три роки, однак коштів за користування не сплатив. Суд не перевірив фінансове становище ОСОБА_4 та ухвалив рішення про неможливість виплати суми грошової компенсації на підставі пояснень лише його представника, тобто лише на припущеннях.

В засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги, а представники ОСОБА_4 просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є справедливим та не порушує інтереси співвласників будинку.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян, власність зобовязує (ст.319 ЦК України).

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно зі ст. ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України. Випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки в спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються ст. 364 ЦК України. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав компенсацію, припиняється з дня її отримання .

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, сторони у справі в порядку спадкування є співвласниками 2/3 та 1/3 часток житлового будинку по вул. Тамбовська, 32 в м. Кіровограді. Поділити будинок в натурі пропорційно до часток у праві власності неможливо, але можливо встановити порядок користування спірним будинком, що підтверджується висновком експертизи (т.1 а.с.45-57). Ринкова вартість будинку з надвірними будівлями становить 431985 грн., 1/3 частка складає 143995 грн.

У правовому висновку Верховного Суду України у цивільній справі № 6 2925 цс 15 від 13 січня 2016 року зазначено, що при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Вирішуючи спір суд першої інстанції зясував всі фактичні обставини та встановив, що ОСОБА_4 проживає та зареєстрований в спірному будинку, не заперечує щодо користування часткою будинку ОСОБА_3 і порядок користування можливо встановити, а також те, що ОСОБА_8 не має матеріальної можливості сплатити співвласнику грошову компенсацію в рахунок визнання за ним права власності на 1/3 частку в будинку.

Докази щодо фінансового стану подавалися ОСОБА_4 до суду першої інстанції станом на 2015 рік (т.2 а.с.30), а також до апеляційного суду станом на час розгляду апеляційної скарги (т.2 а.с.183,184).

З цих документів вбачається, що його нарахований дохід за один рік становить 32327 грн.81 коп., який складається із заробітної плати. Дружина ОСОБА_9 доходу не має.

Таким чином, нарахований річний дохід ОСОБА_4 в 4,45 раз менший за суму грошової компенсації, яку просить стягнути з нього ОСОБА_3.

Наявність у ОСОБА_4 1/8 частки будинку по пров.Шахматному в м.Кіровограді, в якому проживає його донька, не свідчить про його можливість виплатити грошову компенсацію.

Докази матеріальної спроможності виплатити грошову компенсацію відсутні. Також відсутні докази, що ОСОБА_4 чинить перешкоди ОСОБА_3 в користуванні належною йому власністю.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності рішення суду в частині вибору варіанту встановлення порядку користування будинку та не згоди ОСОБА_3 з встановленням судом порядку користування будинком за варіантом 1 додатку 1 висновку будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до цього варіанту встановлення порядку користування необхідно відновити закладений дверний отвір між приміщеннями 1-2 і 1-4, перенести частину газопроводу та газову плиту в приміщенні 1-2 (т.1 а.с.56). Погодження на перенесення частини газопроводу та газової плити підтверджується листом ВАТ «Кіровоградгаз» від 08 квітня 2016 року (т.2 а.с.192).

Відповідно до ст.152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення обєкта в експлуатацію не потребується (в редакції Закону N 191-VIII ( 191-19) від 12 лютого 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція )».

Суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. В межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

судді: М.М.Суржик

ОСОБА_10