Рішення № 57208439, 12.04.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/516/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Матвієнко М. В. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В. С.суддівНерушак Л. В. , Храпка В. Д. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Пастухова Олега Володимировича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позов тим, що 8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та забезпечувальними договорами. На підставі вказаного договору відбулося відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11389273000 від 29 серпня 2008 року, який був укладений між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_7

Відповідно до умов вказаного кредитного договору ОСОБА_7 отримав кредит на суму 26727,42 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами 13,50% річних на строк до 28 серпня 2015 року.

За умовами зазначеного договору відповідач зобов'язався здійснювати повернення кредиту шляхом здійснення ануїтетних платежів в сумі 494 доларів США до 28 числа кожного місяця протягом строку кредитування.

На виконання умов вказаного договору відповідач передав в заставу належний йому на праві приватної власності транспортний засіб марки DODGE, модель AVENGER SXT, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 138856 грн. 00 коп.

30 січня 2009 року між банком та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №1 до договору від 29 серпня 2008 року, якою змінено строк повернення кредиту на 28 серпня 2017 року та зменшено розмір ануїтетних платежів до 430 доларів США.

Оскільки ОСОБА_7 неналежно виконував свої зобов'язання щодо повернення кредиту, то станом на 06 серпня 2015 року має прострочену заборгованість на суму 578888 грн. 42 коп., з яких заборгованість за кредитом 357839 грн. 38 коп., заборгованість за відсотками 221049 грн. 04 коп.

З врахуванням вказаних обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «Дельта Банк».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «Дельта Банк», який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_7 перестав виконувати свої зобов'язання щодо щомісячного внесення ануїтетних платежів на погашення кредиту та відсотків з 19 грудня 2012 року, а банк звернувся до суду позовом про стягнення з нього заборгованості за цим кредитом тільки 31 серпня 2015 року з пропуском трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.

Судом встановлено, що 29 серпня 2008 року, між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_7 отримав кредит на суму 26727,42 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами 13,50% річних на строк до 28 серпня 2015 року.

За умовами зазначеного договору відповідач зобов'язався здійснювати повернення кредиту шляхом здійснення ануїтетних платежів в сумі 494 доларів США до 28 числа кожного місяця протягом строку кредитування.

30 січня 2009 року між банком та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №1 до договору від 29 серпня 2008 року, якою змінено строк повернення кредиту на 28 серпня 2017 року та зменшено розмір ануїтетних платежів до 430 доларів США.

Оскільки ОСОБА_7 неналежним чином виконував зобов'язання по погашенню кредиту, ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до нього про дострокове стягнення непогашеної суми кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року з ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 18 січня 2010 року в сумі 27223, 82 доларів США, що за курсом НБУ складає 217823 грн. 23 коп., з яких 24492,52 доларів США строкова заборгованість за кредитом, 891,33 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 0,06 доларів США строкова заборгованість за процентами, 1737,66 доларів США прострочена заборгованість за процентами, 35,94 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 66,31 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, а також 500 грн. неустойки за порушення строків виконання договірних зобов'язань.

На підставі вказаного рішення Золотоніським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист, який пред'явлений ПАТ «УкрСиббанк» до виконання.

28 травня 2010 року державним виконавцем відділу ДВС Золотоніського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

29 серпня 2011 року постановою державного виконавця вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу в зв'язку з відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення.

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким право вимоги за кредитним договором від 29 серпня 2008 року перейшло до ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», з ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» рішенням суду була достроково стягнута заборгованість за кредитним договором від 29 серпня 2008 року і ПАТ «УкрСиббанк», як стягувач, пред'явив до виконання виданий на підставі цього судового рішення виконавчий лист.

Згідно ч.1 ст.378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Оскільки ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги за кредитним договором, заборгованість за яким вже була достроково стягнута судом на користь ПАТ «УкрСиббанк», то він відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» мав право звернутися до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення суду про стягнення цієї заборгованості і залучення його в якості стягувача у вказаному виконавчому провадженні замість ПАТ «УкрСиббанк», а не звертатися з позовом про повторне дострокове стягнення заборгованості за кредитом на свою користь.

Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_7 з приводу заборгованості за кредитним договором станом на 18 січня 2010 року стосуються виконання рішення суду і регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Суд на вказані обставини уваги не звернув і помилково застосував до цих правовідносин положення глави 19 розділу У ЦК України про позовну давність.

Не звернув уваги суд і на правову позицію Верховного Суду України висловлену 23 вересня 2015 року у справі №6-1206 цс 15 згідно якої, виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. При цьому Верховний Суд визнав неправильною позицію судів, відповідно до якої нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено.

Рішення Верховного Суду України відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Золотоніського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованісті за кредитним договором станом на 18 січня 2010 року не виконано, боржником платежі на погашення стягнутої заборгованості не вносились, а тому банк має право на отримання процентів та штрафних санкцій до повного фактичного виконання позичальником зобов'язань за договором.

З врахуванням положень ст.257 та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відповідно до яких загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, на користь позивача підлягають стягненню нараховані проценти на прострочену суму заборгованості за останні три роки, що передували зверненню до суду (з 31 серпня 2012 року по 31 серпня 2015 року), розмір яких згідно наданого позивачем розрахунку складає 134, 38 доларів США, що за курсом НБУ станом на момент складання розрахунку еквівалентно 3079 грн. 99 коп.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованих процентів за період з 31 серпня 2012 року по 31 серпня 2015 року.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст. 256, 257, 258, 261, 1048, 1049, 1054 ЦК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за процентами за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 29 серпня 2008 року в сумі 2898 грн. 58 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :