Рішення № 57206785, 13.04.2016, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________

Справа №: 528/894/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 квітня 2016 року

13 квітня 2016 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Татіщевої Я.В.

секретаря Сапи А.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

встановив:

Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 01 травня 2012 року в м.Києві по вул.Стражеска сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується постановою Соломянського районного суду м.Києва від 28 травня 2012 року. Внаслідок даної пригоди був пошкоджений автомобіль «Сузукі» під керуванням ОСОБА_3, який належить їй на праві приватної власності. Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля розмір матеріального збитку за пошкоджений автомобіль склав 25083 гривні 35 копійок. У виконання своїх зобовязань позивач виплатив страхове відшкодування ОСОБА_3 в сумі 20902 грн. 79 коп., за виключенням 20% ПДВ 4180 грн. 56 коп. Крім того, просив задовольнити позов в частині стягнення витрат на аварійного комісара в розмірі 935 грн. 52 коп. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

У судове засідання представник позивача не зявився, згідно заяви позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, згідно наданої заяви позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу з участю свого представника.

Представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на сплив строків позовної давності, оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації, для якої встановлено особливий правовий режим, а перебіг строку позовної давності починає обчислюватись з моменту виникнення страхового випадку, а також на те, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ГУДСНС України у м.Києві.

Представник Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві в судове засідання не зявився, згідно заяви позов не визнав, просив відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях, та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Соломянського районного суду м.Києва від 28 травня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП, що сталося 01 травня 2012 року о 14 год. 15 хв. в м.Києві по вул.Стражеска за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3В, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України (а.с. 5-6).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

28 квітня 2012 року між ОСОБА_3 та АТ «ПРОСТО-страхування» укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, поліс № АВ/6520975 (а.с.35).

03 травня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про ДТП (а.с. 30).

Згідно ст. 41 п. 41.1 пп. «а» Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля № 49 від 23 травня 2012 року розмір матеріального збитку за пошкоджений автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, а саме, вартість відновлювального ремонту, склала 25083 гривні 35 копійок (а.с. 38-50).

08 травня 2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось до ОСОБА_2 із повідомленням про отримання заяви про ДТП, з проханням повідомити про наявність договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та про здійснені взаєморозрахунки із потерпілим, а також із пропозицією про добровільне компенсування витрат МТСБУ (а.с. 28-29).

18 червня 2012 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про виплату страхового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем ОСОБА_2, оскільки останній на час вчинення ДТП не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (а.с. 7).

У виконання своїх зобовязань 04 жовтня 2013 року позивач виплатив страхове відшкодування ОСОБА_3 в сумі 20902 грн. 79 коп., за виключенням 20% ПДВ 4180 грн. 56 коп. (а.с. 9-11).

Крім того, позивач сплатив витрати на аварійного комісара в розмірі 935 грн. 52 коп. та 243 грн. 60 коп. судового збору (а.с. 110-112).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Відповідач ОСОБА_2 є співробітником Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (далі ГУ ДСНС України у м.Києві). Автомобіль ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_4, знаходиться на балансі ГУ ДСНС України у м.Києві.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, а саме, п. 13 витягу з добового зведення до оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у м.Києві, о 13-50 год. 01 травня 2012 року надійшла заява про пожежу на вул. Урицького,24, де у житловому будинку на 13-му поверсі горіла квартира, о 14-28 год. підрозділами ДСНС України, в тому числі АЦ-40 (д.н.з. НОМЕР_4) пожежу було ліквідовано, що підтверджується також актом про пожежу від 01.05.2012 року (а.с. 95-96).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент ДТП, 1 травня 2012 року о 14-15 год. водій 4-ДПРЧ Соломянського РУ ГУ ДСНС України у м.Києві ОСОБА_2, відповідач у справі, їхав за сигналом «ТРИВОГА» на пожежній автоцистерні на ліквідацію надзвичайної ситуації.

Відповідно до ч. 7 ст. 79 Кодексу цивільного захисту України, матеріальні збитки, завдані внаслідок пошкодження майна під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, органами управління та силами цивільного захисту не відшкодовуються.

Згідно п.п. 3, 22 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників. Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоровя людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи субєкті господарювання на ній або водному обєкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоровю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи обєкті, провадження на ній господарської діяльності.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві, керував автомобілем, який перебував у ГУ ДСНС України на балансі, що не заперечується жодним з учасників процесу згідно наданих ними письмових доказів, та вчинив ДТП під час виконання аварійно-рятувальних робіт, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 988, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст.22, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 79 Кодексу цивільного захисту України, ст.ст. 15, 30, 61, 75, 169, 208-212, 213-215 ЦПК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення виготовлено 15.04.2016 року.

Суддя ОСОБА_4