Ухвала суду № 57206678, 13.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/961/16-ц Головуючий у І інстанції Кухленко Д. С.Провадження № 22-ц/780/2214/16 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 46 13.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Верланова С.М.,Голуб С.А.,

за участю секретаря: Дрозд Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 наухвалу Ірпінського міськогосуду Київської області від 10 лютого 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова» про визнання незаконними дій по видаленню дерев на земельній ділянці, -

встановила :

у лютому 2016 року позивач звернулась до Ірпінського міського суду Київської області із вищезазначеним позовом, просила визнати незаконними дії ТзОВ «Розбудова» по видаленню дерев на земельній ділянці та заборонити ТзОВ «Розбудова» здійснювати вирубку дерев та земельних насаджень на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Одночасно з подачею позову, ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТзОВ «Розбудова» вирубки дерев на земельній ділянці, що є об'єктом права комунальної власності, за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість, невідповідність фактичним обставинам справи, просила з'ясувати всі обставини справи,що підтверджені новими доказами, які не могли бути надані суду першої інстанції, скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2016 року про забезпечення позову: заборонити будь які дії по видаленню дерев на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери НОМЕР_1 площею 2,7129га., та НОМЕР_2 площею 0,5774га., до закінчення розгляду справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що заява про забезпечення позову розглядалась судом першої інстанції без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Апелянт, стверджує, що відповідач знищує без передбачених законом підстав дерева на земельній ділянці, права на яку не має, чим порушує права територіальної громади на безпечне навколишнє середовище.

Також, ділянка огороджена парканом, доступ до неї обмежений, перешкоджання третіх осіб щодо видалення дерев є фактично неможливим.

Оскільки видалення дерев є незворотною дією, у випадку їх видалення повернути земельну ділянку в час закінчення розгляду справи у стан, в якому вона була - вкритою багаторічними деревами, буде неможливо.

Дерева на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери НОМЕР_1 площею 2,7129га., та НОМЕР_2 площею 0,5774га., які є такою же комунальною власністю, як і земля, на час подання апеляційної скарги знаходилась під постійною загрозою незаконної вирубки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не наведено належних аргументів відносно того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду. Крім цього не було наведено обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Правова позиція щодо забезпечення позову та обґрунтування викладені в позові та клопотанні про забезпечення позову, а саме, в зв'язку з тим, що відповідач знищує без передбачених законом підстав дерева на земельній ділянці, права на яку не має, чим порушує права територіальної громади на безпечне навколишнє середовище.

Зокрема, в заяві про забезпечення позову зазначалось, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову. ТзОВ «Розбудова» у будь-який час, незважаючи на наявність судової справи, може видалити живі дерева на зазначеній ділянці. Ділянка огороджена парканом, доступ до неї обмежений, перешкоджання третіх осіб щодо видалення дерев є фактично неможливим.

Оскільки видалення дерев є незворотною дією, у випадку їх видалення, повернути земельну ділянку на час закінчення розгляду справи у стан, в якому вона була (вкритою багаторічними деревами) - буде неможливо.

Саме тому позивач звернувся з клопотанням про заборону ТОВ «Розбудова» на видалення дерев на земельній ділянці площею 2,7129га., кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 0,577 га., кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, що є об'єктом права комунальної власності.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», очне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді