Постанова № 57206001, 08.04.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/1654/16-а

провадження № 2-а/361/125/16

08.04.2016

Постанова

Іменем України

8 квітня 2016 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії.

Позивач зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання повязаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно має право на пільги встановлені законодавством.

01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказаною постановою передбачено проведення перерахунку та осучаснення пенсій особам, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1990 роках та визнані інвалідами, і встановлено, що пенсії за бажанням цих осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної ними за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Під час виконання службових обовязків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 06 по 28 лютого 1987 року 04.03.1987 року з 01 по 03 березня 1987 року з 05 по 06 березня 1987 року він перебував на службі у складі Броварського МВ на посаді начальника ОБХСС та був відряджений до зони відчуження, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Під час виконання службових обовязків він отримав радіаційну дозу опромінення в 7,18 бер.

Згідно із розпорядженнями ОСОБА_2 Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17 травня 1986 року № 964-рс, «Про оплату праці військовослужбовців учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» від 23 травня 1986 року № 1031-рс, постановою ОСОБА_2 Міністрів Української PCP і Української ОСОБА_2 професійних союзів «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» від 10 червня 1986 року № 207-7 його заробітна плата за час перебування в зоні відчуження повинна обчислюватися в чотирьохкратному та трьохкратному розмірах.

Обчислення пенсії відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до ст..15 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Броварське МВ ГУ МВС України в Київській області видано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення в зоні ЧАЕС від 14 січня 2016 року №2 на підставі особових рахунків за 1987 рік та постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2015 року, яка набрала законної сили.

15 січня 2016 року позивач звернувся до відповідача з довідкою про заробітну плату від 14 січня 2016 року №2 для проведення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст..54 Закону №796 та ОСОБА_3 КМУ №1210.

Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії та повідомив про прийняте рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 11 березня 2016 року з тих підстав, що надана позивачем довідка від 14 січня 2016 року №2 не стверджена первинними документами.

Вважає дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії неправомірними.

Посилаючись на вищевказане, позивач просив суд визнати дії Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в проведенні перерахунку його пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 979,76 крб., одержаної за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01 березня 1987 року по 06 березня 1987 року, неправомірними, скасувати рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 11 березня 2016 року та зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року, виходячи із заробітної плати в розмірі 979,76 крб., одержаної за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01 березня 1987 року по 06 березня 1987 року, з урахуванням вже проведених виплат.

7 квітня 2016 року до суду надійшло заперечення Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на адміністративний позов, в якому відповідач зазначав, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України «…для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк..».

Частиною 5 статті 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення субєкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Таким чином, позивач мав дізнатися про порушення своїх прав вже в травні 1986 року.

ОСОБА_3 Міністрів СРСР та ВЦРПС №655-195 від 05.06.1986р., постанова ОСОБА_3 Міністрів УРСР і Української республіки ОСОБА_3 професійних спілок від 10.06.1986р. №207-7, постанова ОСОБА_3 Міністрів СРСР №524-156 від 07.05.1986р. носили при їх прийнятті гриф секретності, а тому позивач не міг знати про належність йому оспорюваних виплат, але лише до 2001 року.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 1 ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у звязку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В Законах України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чітко не визначено порядок правильного обчислення одноразової грошової винагороди при обрахунку пенсії.

Пункт 6 постанови КМУ №1210 визначає, що в усіх випадках премія, передбачена пунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_3 Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 (не більше як 400 крб. на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, повязаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Частина 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова грошова допомога взагалі виключена, та чинна в іншій редакції, викладеній наступним чином: «пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадян із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження в 1986 -1990 роках не може перевищувати 3,0 тисяч крб. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Дані зміни були внесені ЗУ №76 від 28.12.2014 року, в яких чітко було врегульовано питання, що сума для обчислення має бути одержаним заробітком, а не тим який мав виплатитися.

Посилаючись на вищевказане, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), про що свідчить посвідчення серії А № 112048, видане 25.11.1998 року та вкладка до посвідчення № 183974.

ОСОБА_3 Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2015 року, залишеної без змін в цій частині постановою Київського апеляційного адміністративного суду Київської області від 02 березня 2016 року, було визнано протиправними дії Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо надання ОСОБА_1 довідок про грошове забезпечення на роботах у першій та третій зонах небезпеки (в зоні відчуження) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 01 березня по 04 березня 1987 року; з 05 березня по 06 березня 1987 року м. Чорнобиль та 04.03.1987 року без включення до неї сум одноразової винагороди і добових та зобовязано Броварський МВ (з обслуговування міста Бровари та Броварського району) ГУ МВС України в Київській області включити в довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за період виконання службових обовязків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Припять 04 березня 1987 року та у м. Чорнобиль з 01 по 03 березня та з 05 по 06 березня 1987 року на підставі розпорядження РМ СРСР від 17 травня 1986 р. № 964рс, постанови ОСОБА_3 Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року за роботу у першій та третій зонах небезпеки (зоні відчуження) м. Припять та м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС заробітній платі за цей період з урахуванням одноразової винагороди у розмірі 750 крб.; добових у розмірі 3,50 крб. за добу та надати довідку про включення до неї визначених сум (заробітна плата за роботу в зоні з 01.03.-03.03-1987 року та з 05.03.-06.03.1987 року 120,90 крб. м. Чорнобиль; 04.03.1987 року м. Припять 32,24 крб.; добові 21,00 крб., премія 750 крб.), всього 979,76 крб.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно довідки про розмір грошового забезпечення в зоні ЧАЕС від 14 січня 2016 року №2, виданої Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області, фактична заробітна плата (грошове забезпечення) за роботу в зоні відчуження позивача ОСОБА_1 за період з 01 березня 1987 року по 06 березня 1987 року становить 979,76 крб.

15 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_4 обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з довідкою про заробітну плату від 14 січня 2016 року №2 для проведення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст..54 Закону №796 та ОСОБА_3 КМУ №1210.

Відповідно до рішення Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11 березня 2016 року, позивачу ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відмовлено з тих підстав, що надана позивачем довідка від 14 січня 2016 року №2 не стверджена первинними документами.

Статтями 21 та 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» визначено, що в залежності від рівня радіоактивного забруднення території були введено зони небезпечності з відповідною оплатою роботи працівників, а саме: у ІІІ зоні небезпечності у пятикратному розмірі в порівнянні із встановленими чинним законодавством нормами, у ІІ зоні чотирикратному розмірі, у І зоні трьохкратному розмірі.

Вказані норми оплати роботи в зонах небезпечності поширювались також на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі розпорядження ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031-рс «Про оплату праці військовослужбовців учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».

Згідно із ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» від 14 січня 1998 року основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. Якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення досягає 50 мілізівертів здійснюється евакуація людей.

Відповідно до примітки до ст. 5 цього Закону 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера.

ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1993 року № 1006-р з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986-1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, МВС було дозволено перерахувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні Чорнобильської АЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу. Перерахунок проводився в межах фонду заробітної плати МВС. Крім того, МВС, Мінсоцзахисту було доручено призначати і перераховувати пенсії відповідно до норм чинного законодавства із перерахованого згідно з цим розпорядженням грошового утримання.

ОСОБА_3 Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР, ОСОБА_3 Міністрів СРСР та Всесоюзного Центрального Комітету Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» керівникам підприємств та організацій було надано право проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним до 100 відсотків тарифним ставкам і посадовим окладам. Конкретні розміри підвищення зазначених ставок та окладів встановлювалися з урахуванням складності і терміновості виконуваних робіт.

Дана постанова передбачала виплату військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, виконуючим службові обовязки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади та оклади за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі.

Крім того особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, начальницькому та рядовому складу органів внутрішніх справ мали виплачувати добові та забезпечувати їх безкоштовним харчуванням.

Відповідно до п. 2 постанови ОСОБА_3 Міністрів Української PCP та Української ОСОБА_2 професійних союзів від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» міністерствам і відомствам було дозволено виплачувати працівникам, у тому числі військовослужбовцям військових частин і органів Комітету Державної Безпеки СРСР, військовозобовязаним, призваних на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, повязані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища, добові в розмірі 3 крб. 50 коп., а також забезпечувати їх безкоштовним трьохразовим гарячим харчуванням (із розрахунку 2 крб. 85 коп. на добу) та безкоштовним житлом.

За змістом ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 2 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгтунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно із ч 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках зазначеної у довідці № 2 від 14 січня 2016 року.

Враховуючи приведені норми та встановлені обставини, суд вважає, що дії позивача, направлені на реалізацію законом встановленого права на перерахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, узгоджуються із положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відмова Броварського обєднаного управління ПФУ Київської області в проведенні перерахунку пенсії є безпідставною і протиправною.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що фактична заробітна плата ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження, із якої повинно проводитися обчислення пенсії згідно довідки № 2 від 14 січня 2016 року, становить 979,76 крб.

Також, з метою захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача ОСОБА_4 обєднаного управління ПФУ Київської області щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням вказаної вище суми, суд вважає необхідним зобовязати Броварське обєднане управління ПФУ Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому недоотриману суму пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 99, 100, 159 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати дії Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати в сумі 979,76 крб., одержаної за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01 березня 1987 року по 06 березня 1987 року, - неправомірними.

Скасувати рішення Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 11 березня 2016 року.

Зобовязати Броварське обєднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року, виходячи із заробітної плати в розмірі 979,76 крб., одержаної за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01 березня 1987 року по 06 березня 1987 року, з урахуванням вже проведених виплат.

ОСОБА_3, прийнята у скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сердинський В. С.