Вирок № 57205886, 13.04.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/9277/15-к

Провадження №1-КП/359/49/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

за участю прокурорів Маркицького А.М.,Челканова Д.В.,

за участю обвинуваченої ОСОБА_1,

за участю представника потерпілого ОСОБА_2,

та представника ПП "Автомагістраль" ОСОБА_2,

за участю захисників обвинуваченої ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючої, незаміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, допустила порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження, за таких обставин.

01 травня 2015 року, близько 05 години 27 хвилин, ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем "AUDI R8", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись на 33 км + 100 м автодороги Київ-Харків Бориспільського району Київської області в напрямку м. Харків, де для її руху встановлені дорожні знаки 3.21 "Вїзд заборонено", 1.37 "Дорожні роботи", 3.29 "Обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год." в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію з 01.01.2002 р. (далі - ПДР України), згідно з яким "для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну" не була уважною під час керування транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою та порушуючи вимоги п. 12.6. ґ) ПДР України, відповідно до якого "поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: ґ) іншим транспортним засобам: на автомагістралях не більше 130 км/год...", а також вимоги п. 12.9. б) ПДР України, згідно з яким "водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил", перевищуючи максимальну дозволену швидкість для даної ділянки авто дороги, керувала вказаним транспортним засобом із швидкістю 241+/-10 км/год. та ігноруючи вимоги встановленого дорожнього знаку 3.21 "Вїзд заборонено", рухалась у лівій смузі в напрямку м. Харків, де допустила зіткнення передньою правою частиною керованого нею транспортного засобу із задньою правою частиною всюдихода колісного "Н-ЗЗ-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який здійснював дорожні роботи.

Внаслідок даної пригоди водій всюдихода колісного "Н-ЗЗ-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_5 отримав тяжке тілесне ушкодження.

Згідно висновку експерта №128/Е від 30.06.2015 р. у потерпілого ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: політравма, тяжка відкрита черепно-мозкова травма з формуванням вогнищ забоїв у лівій лобовій, скроневій, тім'яній відділах і правому лобовому відділі, субдуральна гематома лобово-скроневої ділянки зліва, перелом тім'яної і скроневої кісток справа з переходом на основу черепа. Стан після оперативного втручання (01.05.2015р.) - резекційна трепанація черепа, видалення субдуральної гематоми лівої лобно- скроневої області; перелому кісток лівого скуло-орбітального комплексу; двостороннього гемопневмотораксу; забитих ран в області голови, а також садна м'яких тканин обох колінних суглобів. Описані ушкодження утворилися від дії тупого (-их) предмета (-ів), по давності можуть відповідати терміну і обставинам, зазначеним у постанові, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Таким чином, грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 12.6. ґ), 12.9.б) та вимог дорожніх знаків 3.21, 1.37, 3.29 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію з 01.01.2002 р. перебувають у прямому причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5

ОСОБА_1 визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена показала, 01 травня 2015 року вона прокинулась дуже рано приблизно о 03 годині 30хв. бо мала відвезти свого керівника по роботі ОСОБА_6 з офісу який знаходиться у м. Києві до додому, а саме у с. Княжичі де останній орендував житло. Приїхавши до ОСОБА_6, вона сіла за кермо автомобілем НОМЕР_4, який перебував останнім часом у користуванні ОСОБА_6, а останній сів поряд з нею на пасажирське сидіння.Вона перевірила реєстраційний документ технічний паспорт, який був в салоні автомобіля, та вони разом поїхали. Рухаючись по Бориспільській трасі вона пропустила поворот у напрямку с. Княжичі, та поїхала прямо. 01 травня 2015 року, близько 05 години 27 хвилин, вона рухалась на великій швидкості у лівій смузі на 33 км+100 м автодороги Київ-Харків Бориспільського району Київської області в напрямку м. Харків.

Точної швидкості вона не памятає, визнає, що швидкість була понад 130 км. на годину, та те, що ДТП сталось саме в звязку з тим, що вона значно перевищила допустиму ПДР України швидкість та не врахувала дорожню обстановку. Ій також відомо, що згідно висновку експерта вона керувала транспортним засобом зі швидкістю 241+/- 10 км. на годину. Враховуючи ту обставину, що це був "спорт кар" вона розраховувала, що тормозний шлях у такого типу автомобіля значно коротший ніж у звичайного транспортного засобу. Так в її авто тормозний шлях складає 35 м., а в звичайному транспортному засобі 70 м та більше. Виходячи з цього вона сподівалась, що впорається з керуванням та зможе вчасно загальмувати. Зазначила, що раніше ніколи не їздила на такий швидкості по Бориспільській трасі на вказаному автомобілі. Має посвідчення водія, але власного чи службового автомобіля не має, декілька разів їздила по Києву на даному автомобілі.

Визнає що під час руху вона порушила вимоги пунктів вказаних в обвинувальному акті та вимоги дорожніх знаків Правил дорожнього руху України. Все сталось дуже швидко, тому які саме знаки порушила, вона навіть не встигла побачити. Припускає, що експертна оцінка вартості всюдихода колісного "Н-ЗЗ-НС-1" не відповідає дійсності, тому в частині вимого ПП "Автомагістраль" цивільного позов не визнає. Разом з тим наголошує, що вину та фактичні обставини визнає в повному обсязі, щиро кається у скоєному. Рухаючись по бориспільській автомагістралі вона не звертала увагу на інформаційне табло, постійно дивилась тільки прямо, тому будь-яких попереджувальних написів на табло про обмеження швидкості та проведення дорожніх робіт не побачила. Рухаючись по автомагістралі при звуженні дороги та в звязку з закінченням автомагістралі, вона продовжувала їхати у крайній лівій смузі не скидаючи швидкість. Попереду неї у правій смузі також рухався автомобіль, але з значно нижчою швидкістю. Раптово по своїй лівій смузі приблизно за кілька сотні метрів вона побачила великий транспортний засіб схожий на сіру стіну. В звязку з тим, що то були ранні сутінки, попереджуючих знаків вона не побачила. Швидкість з якою вона рухалась значно перевищувала допустиму, в неї були секунди щоб зорієнтуватися та уникнути зіткнення. Вона різко почала перестроюватись, щоб об'їхати даний транспортний засіб, який як вона вже зрозуміла наблизившись стояв на місці. Взяла трохи в право, але за цим великим нерухомим транспортним засобом правіше від нього стояв маленькій транспортний засіб, як вона пізніше зрозуміла то був самохід. Вона взяла ще правіше та в цей момент опинилась на правій смузі, та майже настигла транспортний засіб який рухався перед нею в попутному напрямку. Усвідомлюючи, що загамувати вона не встигає, та уникнути зіткнення немає можливості, вирішила взяти в ліво та битися у всюдихід, щоб запобігти прямого зіткнення з рухаючимся по правій смузі автомобілем. Прийнявши таке рішення вона сподівалась, що в кабіні всюдихода нікого немає. Таким чином допустила зіткнення передньою правою частиною керованого нею транспортного засобу із задньою праву частиною всюдихода колісного "Н-33-НС-1", реєстраційний номер 04032КА, під керуванням ОСОБА_5, який здійснював дорожні роботи.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Далі вона нічого не памятає, так як зазнала значних тілесних ушкоджень у виді переломів та втратила свідомість. Після того як її перевели з Бориспільської лікарні до Київської обласної лікарні, вона почала цікавитись як здоров'я потерпілого ОСОБА_5 Дізнавшись від представника потерпілого ОСОБА_2 в якому тяжкому стані перебуває ОСОБА_5, під час досудового слідства пропонувала фінансову допомогу у розмірі 5-7 тисяч гривень, а також 20 000 тисяч грн. які планувала взяти у борг. Разом з цим, така сума не влаштовувала родичів потерпілого та вони категорично відмовились від її допомоги. Зауважила, що найближчим часом планує поступово у силу своїх фінансових можливостей відшкодовувати суму заявлену у цивільному позові. Усвідомлює, що покалічила людину, та завдала потерпілому та його родині фізичних та душевних страждань. Дуже кається, що так сталось, прагне домовитись з родичами потерпілого про фінансову допомогу. В звязку з тим, що внаслідок даного ДТП також отримала ІІ групу інвалідності та пережила декілька операцій на суглобах немала фінансової можливості відшкодувати завдану злочином шкоду одразу. Фінансово їй ніхто не допомагає, її батьки розлучені та проживають окремо. З батьком вона взагалі не спілкується, та він ніколи їй не допомагав, з матір'ю нормальні стосунки, але вона проживає далеко від неї, та вони рідко бачаться. Колеги по роботі також відмовились їй допомогти. Зараз проживає на пенсію яка їй була призначена по інвалідності. Сторонньої фінансової допомоги їй ніхто не оказує, та вона також зазнала значних витрат на відновлення свого здоров'я. Тому на даний час їй складно розрахуватись з потерпілим, але у найблищому майбутньому вона планує це зробити, та частково визнає цивільний позов в частині моральної шкоди на користь ОСОБА_5 у сумі 350 тисяч грн. Зазначила, що практично завжди ОСОБА_7 керував транспортним засобом "AUDI R 8" реєстраційний номер НОМЕР_2. Власником вказаного автомобіля є ОСОБА_8 якій дозволив щоб вони разом з ОСОБА_7 користувались вказаним транспортним засобом.

У звязку з тим, що обвинувачена та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченої, представника потерпілого в частині цивільного позову, дослідженням доказів, які характеризують її особута досліджує документи стосовно доказів та судових витрат.

Судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченої в межах пред'явленого їй обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.

Дії обвинуваченої кваліфіковані:

-за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Адже обвинувачена під час керування транспортним засобом не діяла таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, допустила неуважність, яка полягає у тому, що вона проявила злочинну недбалість, не оцінив дорожню обстановку реагуючи на її зміну та не вибрала в установлених межах безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впоралась з керуванням автомобіля.Грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 12.6. ґ), 12.9.б) та вимог дорожніх знаків 3.21, 1.37, 3.29 ПДР України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію з 01.01.2002 перебувають у прямому причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Тому між діяннями ОСОБА_1 та цими наслідками існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Обвинувачена не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинна була і могла їх передбачити. Це свідчить про наявність в її діяннях злочинної недбалості. Кримінальне правопорушення є закінченим. Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", порушення особою правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, яке спричинило наслідки передбачені різними частинами ст. 286 КК України, слід кваліфікувати як один злочин за тією частиною цієї статті, яка передбачає більш тяжкі наслідки. При цьому у вироку необхідно зазначити всі кваліфікуючі ознаки злочину.

Суд критично ставиться до документу № 79-111/8 від 18.02.2016 року поданого на стадії доповнень захисником ОСОБА_4 (т.2 а.с.52). Захисник вважав, що даний документ має впливати на міру покарання обвинуваченій. Посилаючись на вказаний документ вважав, що сонце зайшло о 5 год. 32 хв. за літнім часом, тому ПП "Автомагістраль" не виконано вимог відповідних стандартів, що регламентують організацію безпеки дорожнього руху у нічний час, це суттєво вплинуло на можливість ОСОБА_1 своєчасно виявити небезпеку та вжити заходів.

По перше точного часу зіткнення не встановлено, в обвинувальному акті вказано близько 5 години 27 хвилин, обвинувачена також не памятає точного часу зіткнення, в матеріалах які були дослідженні судом такі документи відсутні. Крім того під час судового розгляду час вчинення злочину ніким неоспорювався. Разом з цим, є довідка № 16-05/932 від 19.05.2015 р. Центральної геофізичної обсерваторії, яка досліджувалась під час судового розгляду в рамках матеріалів по поданих цивільних позовах (т. 2 а.с. 29). З вказаної довідки вбачаються погодні умови за 01.05.2015 р. з 05 години по 06 годину, за даними гідрометеорологічної станції Бориспіль, яка знаходиться найближче до автодороги "м. Київ м. Харьків" в напрямку м. Харків, Бориспільського району Київської області. Так, згідно даної довідки видимість з 05 години по 06 годину 01.05.2015 р. становить 20 км. Хмарність з 5 години до 6 години становить 5/4 бали перисті, купчасті.

Як вбачається з довідки ГАО НАН України він не є експертною установою з надання довідок щодо реальної освітленості окремих територій. На стан освітленості окремої території впливають ще інші фактори: метеорологічні умови (хмарність, туман та ін.) Ці фактори вони не можуть врахувати. Отже , вже є фактор, який враховано не було.

Тому стверджувати на підставі вище вказаного документу коли саме зійшло сонце в даному випадку неможливо, крім того відсутні точні данні часу коли сталось зіткнення. У будь якому випадку це не може вплинути на винуватість та ступень вини обвинуваченої, та відповідно і на міру покарання ОСОБА_1

Так, виявити небезпеку та вживати заходів обвинувачена мала з моменту як сіла за кермо автомобілю "AUDI R 8". Вона легковажно розраховувала на короткий тормозний шлях вказаного авто, не маючи ніякої уяви та відповідного досвіду керування спортивних автомобілів, та ще на такій швидкості і це підтверджується її показами в судовому засіданні під час допиту. Обвинувачена під час керування транспортним засобом не діяла таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, допустила неуважність, яка полягає у тому, що вона проявила злочинну недбалість, не оцінив дорожню обстановку реагуючи на її зміну та не вибрала в установлених межах безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впоралась з керуванням автомобіля.

Суд також критично ставиться до письмових дебатів захисника ОСОБА_4 в яких він посилається на покази свідків, відеозапис з камер спостереження, разом з цим в своїй усній промові про це нічого не зазначив, а також не вважав за доцільне розглядати справу в повному обсязі. Нових доказів невинуватості ОСОБА_1 не надав. Навпаки, звернув увагу суду, що обвинувачена визнає вину в повному обсязі та просив врахувати її щире каяття. Обвинувачена у своїх дебатах також щиро розкаялась свою вину визнала та просила не позбавляти її волі.

Згідно п. 5 ст.364 КПК України учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатись лише на ті докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинна бути засуджена:

за ч. 2 ст. 286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Обираючи покарання, суд виходить з того, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин. Разом з тим, вона щиро розкаявся в скоєному злочині. Обвинувачена є людиною молодого віку ІНФОРМАЦІЯ_6 та перебуває на пенсії по інвалідності, має ІІ групу інвалідності(т.1 а.с.247). Також, у відповідності до ч. 2 ст. 66 КК України, суд відносить до обставин що помякшують покарання, вчинення ОСОБА_1 злочину в молодому віці та перебування останньою під динамічним наглядом лікаря. (т.1 а.с.247) На кожного хворого, взятого під динамічний нагляд, заводиться контрольна карта, що є оперативним документом для здійснення контролю за виконанням рекомендацій лікаря. Мета нагляду - не допустити погіршення наявного захворювання, інвалідизації, виникнення нового захворювання. Отже, ці дві обставини пом'якшують покарання.

Станом на момент розгляду даного кримінального провадження зі своєї пенсії яка була призначена їй по інвалідності вона перерахувала 3 000 грн. на користь потерпілого, та в подальшому зобовязується перераховувати по 1 000 грн. кожного місяця (т.2.а.с.48-50). Ця обставина істотно зменшує суспільну небезпечність злочину.

Обвинувачена планує влаштуватись на роботу так як відповідно до ІІ групи інвалідності може працювати в спеціально створених умовах. Зі своєї заробітної плати також буде відшкодовувати завдану злочином моральну шкоду згідно заявленого цивільного позову.

Обставини, які обтяжують покарання, не встановлені.

Аналіз даних про особу обвинуваченої вказує на те, що вона раніше не судима (т.1 а.с.182), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.183).За останнім місцем роботи характеризується виключно позитивно, працювала в ТОВ "Перше консалтингове агентство" з лютого 2015 року. На даний час не працює. в звязку з післяопераційним станом здоров'я. У шлюбі не перебуває, дітей немає. Як вбачається з довідки характеристики (т.1 а.с.252) посадові обовязки виконує сумлінно, на високому професійному рівні. До скоєння непорядних та негативних вчинків не схильна. Законослухняна. Є людиною з високими моральними якостями. Обвинувачена спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує. До адміністративної відповідальності не притягувався. Ці обставини позитивно характеризують її особу.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_1, суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, думку представника потерпілого, дані про особу обвинуваченої, обтяжуючи та пом'якшуючи обставини, та з огляду на всі обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченій належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

Разом з тим, ОСОБА_1 раніше не судима (т. 1 а.с.182), та її перевиховання є можливим без ізоляції від суспільства. Крім того, в судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_2 підтвердив, що на досудовому слідстві приїжджав до лікарні у якій перебувала обвинувачена, та остання пропонувала родичам потерпілого грошові кошти у сумі 6-7 тисяч грн., а під час другої їхньої зустрічі 20 000 тис. грн. Разом з цим, поспілкувавшись з родичами потерпілої вони повідомили ОСОБА_2, що прийняли рішення відмовитись від даної допомоги, так як вона є неспівмірною з завданою шкодою життю та здоров'ю потерпілого. Під час судового розгляду представник потерпілих заявив цивільний позов на відшкодування з обвинуваченої моральної шкоди у розмірі 600 000 тис. грн. який обвинувачена визнала частково у розмірі 350 тис. грн., та згодна відшкодовувати зі своєї пенсії, а після влаштування на роботу з заробітної плати, та має намір знайти додаткові грошові кошти. Також в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що узгодила питання продажу земельної ділянки в Київській області зі своєю матір'ю яка є власником вказаного майна. Вилучені кошти від продажу земельної ділянки одразу підуть на виплату цивільного позову.

Крім того, як вбачається з консультативного висновку від 05.10.2015 р.(т.2 а.с.246 ) обвинувачена після операційного втручання у кістках має металофіксатори, та потребує амбулаторний нагляд, а після отримання інвалідності динамічний нагляд ортопеда травматолога за місцем проживання. ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що потребує ще декілька операцій з видалення металофіксаторів, та в звязку з її діагнозом потребує довготривале лікування яке в місці позбавлення волі не буде таким ефективним. Це може призвести до погіршення іі здоров'я. Вона молода дівчина, в неї є бажання працювати та відшкодовувати завдану шкоду злочином, але у разі не своєчасного видалення металофіксаторів може залишитися калікою на все життя, та не зможе відшкодовувати грошові кошти родині потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Згідно ч. 3 ст. 50 КК України покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Таким чином, позбавляючи ОСОБА_1 волі, по перше це значно затягне чи майже унеможливить відшкодування завданої злочином моральної шкоди потерпілому ОСОБА_5, яка йому зараз дуже необхідна, та яку ОСОБА_1 має бажання відшкодовувати, що не відповідає меті покарання, передбаченій ст.50 КК України.

По друге, перебування обвинуваченої в місцях позбавлення волі без належного медичного контролю та можливості своєчасно зробити операцію по видаленню металофіксаторів може призвести до фізичних страждань обвинуваченої, що не відповідає ч. 3 ст. 50 КК України.

Підсумовуючи все вище зазначене, з огляду на дві обставин, які пом'якшують покарання, одну обставину, що істотно зменшує суспільну небезпечність злочину,та обставини які позитивно характеризують особу обвинуваченої, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням всі обставин суд дійшов до переконання, що обвинувачену на підставі ст. 75 КК України допустимо звільнити від основного покарання у виді позбавлення волі. Для контролю над її поведінкою їй належить призначити іспитовий строк певної тривалості, та покласти на неї обовязки, передбачені ст.76 КК України.

Крім того, з обвинуваченої на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 4 145 гривень 70 копійок (т. 1 а.с.210-214).

Речові докази: транспортний засіб всюдихід колісний "Н-33-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3, належить залишити у володінні ПП "Авотомагістраль".

Транспортний засіб - автомобіль марки "AUDI R8", реєстраційний номер НОМЕР_2, належить повернути у володіння ОСОБА_8

Оптичний диск "DVD-R" на якому записано відеофайл формату "AVI" з відеозаписом "ДТП_01052015_16_0527" належить зберігати при матеріалах кримінального провадження.

В ході розгляду кримінального провадження прокурор в інтересах держави в особі комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна лікарня", пред'явив до ОСОБА_1 цивільний позов: просив стягнути з ОСОБА_1 витрати, понесені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в розмірі 23 995 грн. 59 коп.

Обвинувачена цивільний позов пред'явлений прокурором в інтересах держави в особі комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна лікарня",щодо стягнення витрати, понесені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 визнала в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 12 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений предявляти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 № 545 "Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діянні зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету використання", сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у ВРІТ та ІІ неврологічному відділенні комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" з 02.05.2015 р. по 12.06.2015 р.

Як вбачається з довідки № 1904 від 08.09.2015 р. Бориспільської центральної лікарні, (т.1 а.с.198) та калькуляції хворого (т.1 а.с.199) вартість лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії ІІ неврологічного відділення за період 02.05. 2015 р.-12.06.2015 р. становить 30 243 60 грн. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київській області було сплачено 6 248 грн.01коп. Таким чином, різниця до сплати становить 23 995 грн. 59 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин зобовязана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, що, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач ОСОБА_1 зобовязана відшкодувати комунальному закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" вартість лікування потерпілого ОСОБА_5 в розмірі 23 995, 59 гривень, що підтверджується довідкою комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня"№1904 від 08.09.2015 року.

В ході розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_5, пред'явив до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "АХА Страхування" цивільний позов: просив стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 600 000 гривень 00 коп., з Акціонерного товариства "АХА Страхування" витрати на придбання лікарських засобів у сумі 67 125 грн. 08 коп., шкоду повязану із стійкою втратою працездатності в розмірі 21 924 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Обвинувачена цивільний позов стосовно відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5 визнала частково у сумі 350 000 тисяч грн.

Відповідач АТ "СК "АХА СТРАХУВАННЯ" в судове засідання свого представника не направив, повідомлявся про розгляд справи належним чином, причини неявки представника відповідача в судове засідання суду не відомі. Представником АТ "СК "АХА СТРАХУВАННЯ" ОСОБА_9 до суду надані заперечення згідно яких вона просила в задоволенні позовних вимог ПП "Авотомагістраль" та потерпілого ОСОБА_5 відмовити (т.2 а.с.4-14). Прокурор вважав за доцільне вказаний цивільний позов задовольнити.

Цивільний позов ОСОБА_5 до Акціонерного товариства "АХА Страхування" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Потерпілий ОСОБА_5 вправі обирати спосіб захисту своїх прав шляхом звернення безпосередньо до суду, а не у спосіб зазначений представником страхової компанії в запереченнях. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як розяснив Вищій спеціалізований суд у своїй постанові від 01.03.2013 р. № 4 " Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" у п. 6 особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Відповідно пункту 2.2 Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Обвинувачена ОСОБА_1 має посвідчення водія відповідної категорії, отже вона керувала транспортним засобом на відповідній правовій підставі (т.1 а.с. 185 ).

Власник ОСОБА_8 добровільно передав їй свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Це підтверджується його заявою від 19.05.2015 р. (т.2 а.с. 31) з якої вбачається, що ОСОБА_8 є власник автомобіля, який надає добровільну згоду та доступ до обєкта дослідження автомобіля "AUDI R8" яким за його згодою останнім часом керували ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Отже, саме ОСОБА_1, має нести цивільну відповідальність по факту ДТП.

Згідно ст.1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7518147 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "AUDI R8", реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахований у АТ "СК "АХА СТАХУВАННЯ", який діяв станом на день скоєння ДТП 01.05.2015 р.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в період дії договору і є страховим випадком, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну здоровю становить 100 000 грн., а за шкоду, заподіяну майну потерпілого 50 000 грн.

Відповідно до розділу 8 Особливі умови використання забезпеченого ТЗ вище вказаного полісу, вказано, що до керування допущені особи з водійським стажем менше 3 років та/або водійський стаж страхувальника менше 3 років.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" N 1961-IV від 01.07.2004р., п. 24.1. у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди здоровю потерпілому ОСОБА_5, внаслідок чого він поніс вимушені матеріальні витрати на невідкладну медичну допомогу, придбання ліків, що підтверджується наданими товарними чеками та квитанціями в заявленій сумі 67 125 грн.20 коп. (т.1 а.с. 75-148),(т.2 а.с.39-55).

Оскільки цивільна правова відповідальність автомобіля "AUDI R8", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала обвинувачена ОСОБА_1, була застрахована, тому відповідно АТ "СК "АХА СТАХУВАННЯ" має нести відповідальність, суд вважає, що витрати потерпілого ОСОБА_5 пов'язані з його лікуванням підлягають стягненню з АТ "СК "АХА СТАХУВАННЯ" в заявленій сумі 67 125 грн.20 коп.

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

З довідки серії АВ №0079906 до акту огляду медико-соціальною експертної комісії вбачається, що ОСОБА_5 встановлена 2 група інвалідності з 25.08.2015 року, висновок про умови та характер праці непрацездатний до регулярної праці, рекомендовано "Д" нагляд", реконструктивна хірургія, відновне лікування (т.1 а.с.74).

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним унаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Стійкою втратою працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, що визначається органами медико-соціальної експертизи (МСЕК).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Мінімальна зарплата в Україні регулюється ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України "Про оплату праці". Відповідно до цих статей, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата встановлюється на національному рівні (однакова для всіх, відсутній регіональний, галузевий чи ін. поділ). Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно ст. 8 ЗУ "Про державний бюджет України на 2015 рік", який діяв на момент ДТП, установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі 1 218 гривень; у погодинному розмірі - 7,3 гривні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з страхової компанії на користь позивача ОСОБА_5 завданої шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності у розмірі 18 мінімальних заробітних плат 21 924,00 гривень (1 218,00*18= 21 924,00 гривень) доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підтвердження стійкої втрати працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було надано копії листків непрацездатності, ксерокопії медичної документації про втрату працездатності, довідку про отримання інвалідності II групи з 25.08.2015 р. з якої вбачається, що останній непридатний для регулярної праці та потребує під "Д" наглядом, потребує реконструктивної хірургії, відновного лікування (т.1 а.с.44 -45, а.с.50-71, а.с. 74).

В ст. 26.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно п. 22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Так, страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілого становить 89 049 грн.,20 коп., отже (67125, 20 + 21924,00 грн. = 89 049 грн.,20 коп. *5%/100%= 4 452, 46 грн.) Тому моральна шкода підлягає частковому задоволенню в сумі 4 452, 46 грн. та також підлягає стягненню з відповідача АТ СК "АХА СТРАХУВАННЯ" на користь потерпілого ОСОБА_5,а в іншій частині належить відмовити.

Щодо вимоги потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування завданої моральної шкоди з обвинуваченої ОСОБА_1, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди чітко передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 458 КПК України та ст. 3607 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України.

Суд виходить з характеру та тривалості фізичних і моральних страждань потерпілого, його стану здоров'я на момент розгляду кримінального провадження, що потерпілий з здорового чоловіка після злочинних дій ОСОБА_1 став інвалідом 2 групи непридатним для регулярної праці, морально-психологічного стану після ДТП та отриманих пошкоджень і їх наслідків. Так, наслідком завдання моральних травм є порушення актуальних життєвих планів, він постійно переносить душевну і фізичну біль, обмеження фізичної активності на невизначений строк та тривале на протязі 9-ти місяців лікування, в тому числі перенесення численних складних оперативних втручань, що вплинули на розумові здібності потерпілого, нездатність до самообслуговування та потреба постійного стороннього догляду з боку близьких, повністю позбавили його душевного спокою. Крім того він потребує подальшої реабілітації, його дружина втратила годувальника їхньої родини, а дитина турботу, піклування та виховання рідного батька. Також звертає увагу на те, що навіть після всіх пережитих операцій потерпілий потребує подальшого серйозного відновлювального лікування, що також додає додаткових душевних страждань. Як вбачається з висновку Інституту нейрохірургії № 1520213 від 04.08.2015 р. (т.1 а.с.67) йому необхідна пластика дефекту черепа. Тобто сам зовнішній вигляд потерпілого завдає йому пригніченого самопочуття, та душевних страждань кожного дня, а факт необхідності додаткових операцій фізичного болю. Крім того суд враховує, що обвинувачений після таких серйозних травм , ще дуже багато часу не зможе жити тим повноцінним життям, яке було у нього до ДТП і весь цей довгий час він вимушений буде терпіти душевні страждання та фізичний біль.

Однак при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує матеріальний стан обвинуваченої, стан її здоров'я, а також з огляду на засади розумності і справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 моральної шкоди на користь ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню у розмірі 500 000 тисяч грн.00 коп. Саме так сума на думку суду є справедливою по відношенню до потерпілого ОСОБА_5, та надасть йому можливість відновити своє здоров'я на скільки це можливо, відновити психічний стан та повернути душевний спокій йому та його родині.

ПП "Авотомагістраль" пред'явив до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "АХА Страхування" цивільний позов: просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1 102 200 гривень, на користь ПП "Авотомагістраль", а з Акціонерного товариства "АХА Страхування" - матеріальну шкоду в розмірі 50 000 гривень на користь ПП "Авотомагістраль".

Цивільний позов стосовно відшкодування ПП "Автомагістраль" матеріальної шкоди обвинувачена не визнала в повному обсязі. Прокурор вважав за можливе задовольнити в повному обсязі.

Зазначений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Власником всюдихода колісного "Н-33-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3, є ПП "Авотомагістраль". Це підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності Серія АБ № 101561 виданого 25.04.2005 року. Згідно наказу від 17.05.2006 р. ОСОБА_5 був прийнятий на роботу в ПП "Автомагістраль" . (т.1 а.с.192). Всюдихід "Н-33-НС-1" перебував у власності ПП "Автомагістраль" з яким ОСОБА_5 мав трудові відносини. Відповідно ПП "Автомагістраль" є належним позивачем.

Судом встановлено, що матеріальна шкоду в розмірі 50 000 гривень забезпечується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7518147 терміном дії якого з 29.09.2014 року по 29.09.2015 року включно. ОСОБА_7 застрахував транспортний засіб "AUDI R8" у АТ "СК "АХА Страхування" ( т. 1 а.с. 191).

Обвинувачена керувала забезпеченим транспортним засобом "AUDI R8", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 на законних підставах.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" N 1961-IV від 01.07.2004р., а п.9.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 9 п. 9.2. розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Відповідно до вимог ст. 22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Договір страхування укладений з дотриманням вимог ст.ст.979-982, 985, 999 ЦК України і страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50 000 грн.

Згідно ст.28 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, майну потерпілого це шкода повязана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 р. № 4, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаний з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано ст. 30 Закону № 1961-1.

У відповідності до п. 30.1 ст. 30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди належний ПП "Автомогістраль" всюдихід колісний "Н-ЗЗ-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав пошкодження у вигляді деформації рами, кабіни в зборі з кронштейнами, компресора в зборі, кронштейнів рами двигуна в зборі, радіатора в зборі з кронштейнами, компресора в зборі, кронштейнів сидіння, гідравлічного бачка із шлангами гідросистеми та правого заднього колеса в зборі.

Згідно розрахунку, наведеного у листі офіційного представника фірми "Hofmann" на території України, орієнтовна вартість робіт по відношенню дослідженого транспортного засобу становить 2 354 000, 00 грн. Ціна аналогічного транспортного засобу, що був у використанні, на території України складає 1 260 000, 00 грн. Таким чином транспортний засіб вважається фізично знищеним.

Згідно з висновком звіту №72/15 від 17.07.2015 року проведеної ФОП "Левицький Владислав Владиславович" по визначенню вартості матеріальної шкоди, вартість матеріального збитку, завданого власнику даного автомобіля внаслідок пошкодження всюдихода колісного "Н-ЗЗ-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 2 354 000,00 грн. Відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору (т.1 а.с.151-160).

Враховуючи що витрати на відновлюваний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП і це підтверджено висновком звіту №72/15 від 17.07.2015 року ремонт вважається економічно необґрунтованим.

Визначаючи розмір та порядок відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з положень статей 22-24, 28-30 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і приходить до висновку, що страхова компанія в межах ліміту відповідальності має нести витрати відшкодування шкоди заподіяну майну цивільного позивача ПП "Авотомагістраль" у звязку з фізичним знищенням транспортного засобу на суму 50 000, 00 грн. (ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого складає 50 000, 00 грн., франшиза - 0).

Представник позивача ОСОБА_2 в межах даного спору скористався правом та зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1І матеріальну шкоду на користь ПП "Автомагістраль" у розмірі 1 102 200 грн.00 коп. Всі учасники кримінального провадження не заперечували.

Суд вважає за необхідне зменшити матеріальну шкоду на суму утилізаційної вартості пошкодженого після ДТП всюдихода "Н-33-НС-1", на 107 800 грн. з наступних підстав.

Так, відповідно до п.п. 7.17., 7.18. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.

Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися.

Відповідно до ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" враховується не вартість утилізації, а вартість транспортного засобу після ДТП. Вартість тотально знищеного автомобіля визначається не як вартість його утилізації, а як вартість придатних до використання складових частин цього автомобіля, які мають відповідну ціну.

Так, згідно зі звітом № 27/16 з оцінки утилізаційної вартості від 09.03.2016 р. , утилізаційна вартість пошкодженої після ДТП самохідної машини "Н-33-НС-1" заводський номер 58115, може складати 107 800 грн.( т.2 а.с.126-127). Також ОСОБА_2 просить вказаний всюдихід залишити власнику ПП "Автомагістраль", натомість зменшити розмір позовних вимог до обвинуваченої на суму утилізаційної вартості пошкодженого після ДТП всюдихода колісного "Н-33-НС-1", тобто на 107 800, 00 грн. (1 210 000,00 107 800,00=1 102 200,00 грн.)

З огляду на зазначене, суд вважає за доцільне відрахувати вартість утилізації транспортного засобу та визначити розмір відшкодування матеріальної шкоди завданої ПП "Автомагістраль" у розмірі 1 102 200,00 грн.

Так, позов ПП "Автомагістраль" щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 1 102 200 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленого цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю майну третьої особи.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, як її завдала.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдан одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Як розяснив Верховний суд України у своєму рішенні від 04.06.2014 р. (постанова Судової палати у цивільних справах № 6-49цс14), власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завдану йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розмір страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, тому числі у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Оскільки різниця між фактичним розміром заподіяної підприємству шкоди, яка визначена згідно зі звітом № 72/15 від 17.05.2015 р. про оцінку матеріального збитку транспортного засобу і страховою виплатою становить (1 260 000, 00 50 000 =1 210 000 грн. 00 коп. )

Згідно зі звітом № 27/16 з оцінки утилізаційної вартості від 09.03.2016 р. , утилізаційна вартість пошкодженої після ДТП самохідної машини "Н-33-НС-1" заводський номер 58115, може складати 107 800 грн.( т.2 а.с.126-127).

Отже , сума матеріального збитку розраховується (1 260 000, 00 50 000 =1 210 000,00 107 800,00=1 102 200,00 грн. - різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою) та суд вважає, що цю різницю зобов'язана відшкодувати обвинувачена.

Керуючись ст. 22, ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, ч. 2, ч. 3 ст. 373, ст.ст. 374-376 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 75-77, ч. 2 ст. 286 КК України, Законом України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ст. 8 ЗУ "Про державний бюджет України на 2015 рік", ст. ст.9 -10 Закону України "Про оплату праці", ст. 1188, ст. 1194, ст. 1195, ст. 1166, ст. 1206, ч. 3 ст. 23, ЦК України суд

присудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначити їй іспитовий строк тривалістю в 3 роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 2 456 гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 1 689 гривень 30 копійок.

Цивільний позов прокурора до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою: м. Київ, ОСОБА_10, 15, кв.199, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)на користь комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня"(р/р 35427201032089 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 01993701), витрати на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 23 995 грн. 59 коп.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (23.03.1991 р. н., зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою: м. Київ, ОСОБА_10, 15, кв.199, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 (07.01.1981 р. н., проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) моральну шкоду у розмірі 500 000 тисяч гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_9, проживає за адресою: м. Київ, пр. -т Перемоги, 146/2, кв.63, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) матеріальну шкоду у розмірі 89 049 гривень 20 коп.

В частині стягнення з Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" на користь ОСОБА_5 моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_9, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) моральну шкоду у розмірі 4 452 гривень 46 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ПП "Автомагістраль" до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою: м. Київ, ОСОБА_10,15, кв.199, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПП "Автомагістраль" (Київська область, Вишгородський район, с. Синяк, вул. Київська, 68, Код ЄДРПОУ 31481658, р/р НОМЕР_6 у ПАТ "Полтава-Банк" в м. Києві, МФО 331489) матеріальну шкоду у розмірі 1 102 200 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" Код ЄДРПОУ 20474912 на користь ПП "Автомагістраль" (Київська область, Вишгородський район, с. Синяк, вул. Київська, 68, Код ЄДРПОУ 31481658, р/р НОМЕР_6 у ПАТ "Полтава-Банк" в м. Києві, МФО 331489) матеріальну шкоду у розмірі 50 000 гривень.

Визнати за ПП "Автомагістраль" (Київська область, Вишгородський район, с. Синяк, вул. Київська, 68, Код ЄДРПОУ 31481658, р/р НОМЕР_6 у ПАТ "Полтава-Банк" в м. Києві, МФО 331489) право на залишки автомобіля всюдихід колісний "Н-33-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3. Та повернути ПП "Автомагістраль" у власність.

Речові докази: транспортний засіб всюдихід колісний "Н-33-НС-1", реєстраційний номер НОМЕР_3, залишити у володінні ПП "Авотомагістраль" - як право на залишки автомобіля; транспортний засіб - автомобіль марки "AUDI R8", реєстраційний номер НОМЕР_2, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, належить передати у володіння ОСОБА_8; оптичний диск "DVD-R" з відеозаписом "ДТП_01052015_16_0527" зберігати при матеріалах судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_11