Ухвала суду № 57205114, 12.04.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17848/15-к

1-кс/295/124/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2016 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Білінській Л.С.,

прокурора Грищенка Ю.М.,

слідчого Вальчук Н.С.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області Вальчук Н.С., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області Грищенком Ю.М., про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Вальчук Н.С. звернулася із указаним клопотанням в якому послалася на те, що СУ ФР ГУ Міндоходів у Житомирській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому у ЄРДР 21.08.2014 за №32014060000000076, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Згідно змісту клопотання, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_11, за сприянням ОСОБА_1, в період часу з 2013-2014, набувши статусу службових осіб ТОВ «Недрадобут» (код ЄДР 38909404), ТОВ «Еріка Плюс» (код ЄДР 39102447), ТОВ «Експорт-Плаза» (код 38909383), ТОВ «Платон-15» (код ЄДР 39285221) та ТОВ «Старт два» (код ЄДР 39285389), ТОВ «Гамма-Тета» (код ЄДР 39194119), ТОВ «Алекс Експо Груп» (код ЄДР 38916317), шляхом неподання до контролюючих податкових органів звітних податкових документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів від здійснення господарської діяльності цих підприємств, ухилились від сплати податку на додану вартість у розмірі 3 213 368, 08 грн., що є особливо великим та у 5 276 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

ОСОБА_1 в період 2013-2014 років, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_4, спрямовуючи свій злочинний умисел на сприяння в ухиленні від сплати податків особам, що зобов'язані такі сплачувати, та діючи за вказівкою останнього, звернувся з пропозицією щодо державної реєстрації підприємств за грошову винагороду до громадян, з якими попередньо мав приятельські відносини, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які погодились підписати складені ним необхідні реєстраційні і установчі документи підприємств: ТОВ «Еріка Плюс», ТОВ «Експорт-Плаза», ТОВ «Алекс Експо Груп», ТОВ «Недрадобут», а також зареєструвати на власне ім'я дані суб'єкти господарської діяльності в органах державної влади та не мати надалі жодного відношення до діяльності цих підприємств, які в подальшому здійснювали господарську діяльність, пов'язану з експортом товарно-матеріальних цінностей та несплатою від такої діяльності податків в особливо великих розмірах.

30.11.2015 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

За словами слідчого Вальчук Н.С., 08.12.2015 рішенням слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира № 295/16955/15-к щодо підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_1, застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 27 560 гривень. Таким чином, кінцевою датою внесення ОСОБА_1 коштів застави визначено 13.12.2015, однак станом на 14.12.2015 слідчим, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, не отримано підтверджуючих документів внесення ОСОБА_1 коштів застави на відповідний рахунок ГУ ДКСУ у області.

З клопотання слідує, що протягом двох днів (14.12.2015, 15.12.2015) слідчим здійснювалися дзвінки на номер мобільного телефону, який використовує ОСОБА_1 - НОМЕР_1, однак вказаний номер не відповідає, оскільки є відключеним.

Посилаючись на положення ст.ст. 183, 200 КПК України, слідчий за погодження із прокурором просять суд змінити застосований щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав у ньому викладених, просили його задовольнити..

Підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт. ОСОБА_1 зазначив, що не вніс заставу, оскільки не мав в достатній кількості грошей для цього. Із грудня 2015 по квітень 2016 року лежав у тубдиспансері, а як вилікувався, то сам зателефонував слідчому. Проживає в м. Києві у АДРЕСА_1 разом із дружиною та 6-тимісячним сином.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення підозрюваного, з'ясувавши думку слідчого та прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За змістом ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, прокурором не доведено, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, прокурор при обґрунтуванні необхідності застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилається у клопотанні зокрема на переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування (зміна номеру телефону), а також на можливість здійснення останнім тиску та впливу на учасників кримінального провадження тощо. Однак, обставини на які посилається прокурор не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як передбачає положення ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, на переконання слідчого судді, прокурор не довів наявність підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім. За таких обставин в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання, прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, згідно положень ч.4 ст.194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до положення ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 186, 187, 193, 194, 196, 200, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Змінити застосований відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у виглядідомашнього арешту.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 2 місяців, тобто до 09 червня 2016 року.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 залишати місце тимчасового проживання - АДРЕСА_1 із 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин у понеділок, вівторок, середу, четвер, п'ятницю, а також у вихідні та святкові дні, протягом строку тримання під домашнім арештом без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора;

2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Деснянського УП ГУНП у місті Києві.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні - з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Д.В. Кузнєцов