Постанова № 57205074, 13.04.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3466/16-а

Провадження № 2-а/161/222/16

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 р. Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Марчак Е.Є.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що він перебуває на обліку у відповідача з 23.03.2010 року та отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». З лютого 2015 року він отримує пенсію у зменшеному розмірі, оскільки при нарахуванні та виплаті пенсії відповідач утримує з належної до виплати суми податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15 % та військовий збір у розмірі 1,5 %. Вважаючи такі дії незаконними, 29.01.2016 року він звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку, просив припинити утримання вище вказаних обовязкових платежів та повернути суми, утримані раніше. Проте у задоволенні його заяви відповідачем було відмовлено, про що відповідач повідомив його листом від 08.02.2016 року № 309/Р-01. Вважає дії відповідача по утриманню податку та військового збору з його пенсії незаконними, такими, що суперечать Конституції України. Просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо утримання з його пенсії сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору; зобовязати відповідача повернути незаконно утримані суми вказаних вище обовязкових платежів та припинити їх подальше утримання.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що дійсно позивач перебуває на обліку в Луцькому обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області ( раніше Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку) і отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». У звязку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, розмір яких перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення. Ставка податку складає 15 % та 20 % бази оподаткування щодо доходів, зокрема нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсії, якщо база оподаткування для місячного оподаткування перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2015 року мінімальний розмір заробітної плати встановлений у розмірі 1218 грн. на місяць. Тобто починаючи з 1 січня 2015 року при виплаті пенсії, що перевищує 3654 грн. утримується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 %. Законом України від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України у частині оподаткування військовим збором. Обєктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового Кодексу України. Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні; джерела з їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). При цьому ставка збору становить 1,5 % від обєкта оподаткування. Оскільки положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності з 01.05.2015 року та невизнані такими, що не відповідають Конституції України, вважає, що дії відповідача щодо утримання з сум пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідають чинному законодавству. Просить у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 25.03.2010 року перебуває на обліку в Луцькому обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області (раніше Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку) та отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

З наданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку листа від 08.02.2016 року № 39/Р-01 (а.с. 6-7), слідує, що з лютого 2015 року позивачу було нараховувалася пенсія у розмірі 18324,17 грн. на місяць, утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2325,03 грн. та військовий збір у розмірі 220,05 грн.

З 01 січня 2016 року щ пенсії позивача утримувався податок з доходів фізичних осіб і сумі 2128,53 грн. та військовий збір в сумі 212,85 грн.

Податковим кодексом Українита Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71 -VIII від 28.12.2014 року (надалі Закон № 71) встановлені особи, з яких утримується податок на доходи фізичних осіб, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування збору є доходи, визначені п. 162.1 ст. 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п. п.164.2.19п.164.2ст.164 Податкового кодексу Українита Закону № 71, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» № 80 від 28.12.2014 року, встановлено, щоу2015 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складає з 1 січня -1218 грн.

Таким чином, відповідно до положеньПодаткового кодексу Українита Закону № 71, базою оподаткування у 2015 році, є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 грн. на місяць (1218,00 грн. х 3).

Відповідно до п. 161 підрозділу 10розділу ХХ Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України.

Чинним законодавством України встановлено, що платниками військового збору є особи, визначені п.162.1ст.162 Податкового кодексу України, а саме - фізичні особирезиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування військового збору є доходи, визначеніст. 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), тобто, із сум пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 грн. сплачується військовий збір.

Розмір пенсії позивача станом на 01.02.2015 року складав 18324,17 грн.

Сума пенсії, яка підлягає оподаткуванню, становить 14670,17 грн. (18324,17 грн. -3654,00 грн.), відповідно сума утриманого податку з доходів фізичних осіб з лютого 2015 року скаладає 2325,03 грн. (базою оподаткування є 14670,17 грн. (18324,17 3654 грн.), де податок для 12180 грн. розраховується у розмірі 15 % (1827 грн.), для суми 2490,17 грн. 20 % та військового збору 220,05 грн. (18324,17 3654 х 1,5 %), пенсія до виплати - 15779,09 грн.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 9098 від 24.12.2015 року, відповідно до якого до обєкта оподаткування, яким є частина суми пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що перевищує у 2016 році суму 4134 грн., застосовується ставка податку !% відсотків, військового збору 1,5 відсотки.

Таким чином, починаючи з 01 січня 2016 року проводяться у тримання з пенсії позивача з доходів фізичних осіб в сумі 2128,53 грн. (18324,17 4134 х15 %) та військового збору 212,85 грн. ( 18324,17 4134 х 1,5 %), пенсія до виплати 15982,79 грн.

Відповідно достатті 1 Податкового кодексу Українипередбачено, щоподатковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальні за порушення податкового законодавства.

Статтею 8 Податкового кодексу Українипередбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків (стаття 9 ПКУ) належить податок на доходи фізичних осіб.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно доБюджетного кодексу України.

Статтею 18 Податкового кодексу Українипередбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп.168.1.1п.168.1ст.168 ПКУпокладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу, що підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормамиБюджетного кодексу України.

Відповідно достатті 64 Бюджетного кодексу України(із змінами та доповненнями) податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Отже, з 01.01.2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.

У разі наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше.

Таким чином застосуванню підлягають нормиПодаткового Кодексу Українив частині відрахувань з пенсії позивача, а не норми Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з тим, відповідно дост. 67 Конституції Україникожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Крім того,суд зазначає, що у Рішенні від 03.06.2014 року згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.

Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першоюстатті 17 Конституції Україниє найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третійстатті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиместатті 21 Конституції України.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист."

Крім того, відповідно до ч. 3ст. 46 Конституції Українипенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та успосіб, що передбачені Конституцієюта Законами України.

Оскільки, положенняПодаткового кодексув частиніоподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 року, і не визнанні такими, що не відповідаютьКонституції України, то Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку (на теперішній час Луцьке обєднане управління Пенсійного фонду України Волинської області) діяло відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Луцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними є необґрунтованими, оскільки відповідач діяв у межах своїх повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 158-163, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова у повному обсязі складена 18 квітня 2016 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_3