Ухвала суду № 57204722, 12.04.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3745/16-ц

Провадження № 2/161/1975/16

У Х В А Л А

12 квітня 2016 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ДКП «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ДКП «Луцьктепло» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Предявлена позовна заява ДКП «Луцьктепло» ухвалою суду від 25 березня 2016 року була залишена без руху, оскільки позивачем при зверненні до суду не в повному обсязі сплачено судовий збір, а саме в сумі 1256,20 гривень.

Позовна заява ДКП «Луцьктепло» підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Для усунення цих недоліків, судом був установлений строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду від 25 березня 2016 року. Позивачу за вихідним № 11832 від 31.03.2016 року надсилалась копія ухвали про залишення його позову без руху.

04 квітня 2016 року уповноваженій особі ДКП «Луцьктепло» було вручено копію ухвали суду від 25 березня 2016 року, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Таким чином строк для усунення недоліків у позивача закінчився 11 квітня 2016 року. Однак станом на 12 квітня 2016 року позивачем не усунуто недоліки та не виконано вимоги ухвали суду від 25 березня 2016 року.

При цьому, судом не приймається до уваги заява ДКП «Луцьктепло» від 04 квітня 2016 року, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01 вересня 2015 року № 3674-17 платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01 вересня 2015 року № 3674-17 судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01 вересня 2015 року № 3674-17 за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, сплачується ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що в гривневому еквіваленті становить не менше 1 378,00 гривень.

Як вбачається із квитанції про сплату судового збору, що позивачем на підтвердження сплати судового збору додано платіжне доручення № 889 від 16 березня 2016 року, на суму 1256,20 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

При цьому, позивачем до позовної заяви взагалі не додано доказів на підтвердження сплати судового збору в сумі 121,80 гривень за подання до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з теплопостачання. Про що було зазначено судом в ухвалі суду від 25 березня 2016 року. Та було запропоновано позивачу - ДКП «Луцьктепло» подати до суду докази на підтвердження сплати судового збору на суму 121,80 гривень, за подання до суду заяви про видачу судового наказу відносно боржника ОСОБА_1

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виключно за умови подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, такий судовий збір може бути зарахований до суми судового збору, встановленої за позовну заяву. Проте, позивач проігнорував законні вимоги суду, викладені в ухвалі від 25 березня 2016 року та дійшов хибного висновку про відповідність позовної заяви ДКП «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вимогам ст. 119 ЦПК України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що станом на 12 квітня 2016 року позивачем не усунуто недоліки та не виконано вимоги ухвали суду від 25 березня 2016 року. А тому за таких обставин, заява підлягає визнанню неподаною та поверненню позивачу.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ДКП «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала суду в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: В.В. Ковтуненко