Ухвала суду № 57204241, 13.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 р.Справа № 820/229/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. по справі № 820/229/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОМАШ ЕРС"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОМАШ ЕРС» (далі по тексту - ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - Західна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому, з урахуванням ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0007271502 від 31.08.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року по справі № 820/229/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОМАШ ЕРС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0007271502 від 31.08.2015 року.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року по справі № 820/229/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на пп. «б» п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України стверджує, що по відносинам позивача із ПАТ «Сєвєродонецький Оргхім» не виникло об'єкта оподаткування податком на додану вартість, оскільки послуги позивачеві надавались за межами України. У зв'язку з чим, вважає необґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту січня та лютого 2015 року ПДВ з вартості вказаних послуг в загальній сумі 30000 грн. Крім того, з вказівкою на п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України зазначив, що сума в розмірі 8311,00 грн. була відображена позивачем у податковій декларації за квітень 2015 року як від'ємне значення податкового зобов'язання (рядок 9), а відтак, не може бути зазначена у декларації за травень 2015 року як бюджетне відшкодування. Також, пояснив, що згідно з даними декларації за лютий 2015 року ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» відповідно до пп. «а» п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України скористалось залишком від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у загальному розмірі 600070,00 грн. для збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, визначену пп.200.1.3 п.200.1 ст.200 ПК України, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В той же час позивачем при складанні податкової звітності за травень 2015 року було задекларовано вищезазначену суму до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, незважаючи на те, що Податковим кодексом України не передбачено зміни призначення залишків від'ємного значення ПДВ. З огляду на викладене, вважає, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2015 року на 600070,00 грн. Враховуючи вищевикладене, вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що сума в розмірі 600070 грн. у декларації з ПДВ за лютий 2015 року була віднесена в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у зв'язку з тим, що станом на час формування податкової декларації за лютий 2015 року ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» не мало права на отримання бюджетного відшкодуванн в силу п. 200.5 ст. 200 ПК України, оскільки було зареєстроване платником ПДВ менше 12 місяців. Як наслідок, позивач фактично не мав права вибору призначення залишків від'ємних сум ПДВ, який запропонований пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України. В подальшому позивачем було прийнято рішення включити зазначену суму у розмірі 600 070,00 гривень до сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, що було відображено у декларації за травень 2015 року, та не є порушенням норм податкового законодавства України. Правомірність віднесення вказаної суми до складу бюджетного відшкодування, на думку позивача, підтверджується також тим, що згідно з витягом з системи електронного адміністрування ПДВ від 01 липня 2015 року вищезазначена сума була включена до складу загальної суми податку в розмірі 1 143 917,00 грн., заявленому платником до бюджетного відшкодування, та списана з рахунку системи електронного адміністрування ПДВ.

Крім того, зазначив, що позивачем 18.11.2014 року було підписано договір поставки № 18/11/14-ПУ з ТОВ «Райт Груп», за умовами якого 27.11.2014 року позивачем була отримана передплата в розмірі 5610000,00 грн., у тому числі ПДВ, та виписана податкова накладна на вказану суму. В подальшому ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» було зроблено повернення передплати в розмірі 50299,20 грн., у т.ч. ПДВ 8383,20 грн., у зв'язку з чим було подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1 від 22 квітня 2015 року. На підставі викладеного сума ПДВ з коригування була внесена зі знаком «-« до р. 8 податкової декларації за квітень 2015 року. Однак відповідачем при проведенні перевірки не було враховане коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1 від 22 квітня 2015 року на суму 8383,20 грн., що призвело до необґрунтованого висновку про порушення ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Вважає помилковим твердження відповідача про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість по операціям із ТОВ «Сєвєродонецький Оргхім», підставою якого є факт виконання робіт (надання послуг) вказаним конрагентом на об'єкті, розташованому на території Румунії (поза митною територією України). Вказав, що відповідач, зробивши такий висновок, застосував п. 185.1 ст. 185 ПК України без врахування ст. 186 ПК України, яким передбачено, що місцем надання таких послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. З огляду на викладене, вважає, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по відносинам із ТОВ «Сєвєродонецький Оргхім» в розмірі 30000 грн., оскільки вказані послуги вважаються такими, що надавалися на митній території України, надавалися резидентом України та підлягали оподаткуванню.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем згідно з наказом від 23 липня 2015 року № 36 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2015 року на підприємстві ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" (а.с. 13).

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки було складено акт № 141/20-33-15-02-09/39165622 від 12.08.2015 року, яким зафіксовано порушення ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» :

- п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" завищено суму податкового кредиту на 30000,00 грн., в т.ч.: за січень 2015 року на 15000,00 грн. та лютий 2015 року на 15000,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення за січень - лютий 2015 року на суму ПДВ 30000,00 грн. та до завищення бюджетного відшкодування по декларації за травень 2015 року на суму ПДВ 30000,00 грн.;

- п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року на суму 8311,00 грн.;

- п. 33 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014 р. зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2015 р. за № 1267/26044, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року на суму 600070,00 грн. (а.с. 14-33).

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки (вих. № 365 від 18.08.2015 р.), які за результатами їх розгляду Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області були залишені без задоволення, а висновки акту перевірки № 141/20-33-15-02-09/39165622 від 12.08.2015 року - без змін, про що позивача повідомлено листом № 12583/10/20-33-15-02-15 від 26.08.2015 р. (а.с.35-44).

31.08.2015 року на підставі вищенаведених висновків акту перевірки Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення за формою "В1" № 0007271502, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 623381 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 155845 грн. (т.1, а.с.34).

Скориставшись правом, закріпленим у п. 56.1 ст. 56 ПК України, ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області зі скаргою № 368 від 07.09.2015 року та до Державної фіскальної служби України - зі скаргою № 378 від 11.11.2015 року на податкове повідомлення-рішення № 0007271502 від 31.08.2015 року (а.с. 45-48, 54-57).

За результатами розгляду скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 49-53, 58-63).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2015 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» (Замовник) було укладено договір № 1714/15 від 13 січня 2015 року із ПАТ "Сєвєродонецький Оргхім" (Виконавець), за умовами якого Замовник доручає та оплачує, а Виконавець - приймає на себе зобов'язання у відповідності до умов договору в інтересах Замовника та за рахунок коштів Замовника надати інженерно-технічні послуги (в подальшому - роботи) з попереднього візуального технічного обстеження стану обладнання об'єктів НПЗ RAFQ. Роботи виконуються на території об'єктів НПЗ RAFQ, місто Онешти, Румунія.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" та ПАТ "Сєвєродонецький Оргхім" позивачем були надані до матеріалів справи копії програми робіт, акту приймання - передачі виконаних робіт №1/174 від 19.02.2015 року, рахунків від 20.01.2015 року, 19.02.2015 року, платіжного доручення №701 від 23.02.2015 року, податкових накладних, квитанцій, звіту про виконання робіт.

За результатами господарської операції з ПАТ "Сєвєродонецький Оргхім" позивачем до податкового кредиту було віднесено 30 000,00 грн., в подальшому ця сума була заявлена до бюджетного відшкодування у декларації за травень 2015 року.

Колегія суддів відмічає, що відповідачем в акті перевірки не було викладено застережень стосовно реальності здійснення господарської операції з ПАТ "Сєвєродонецький Оргхім".

Разом з тим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем під час вказаних господарських операцій вимог п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПКУ, з посиланням на те, що оскільки послуги були надані позивачеві не на митній території України, такі послуги не є об'єктом оподаткування ПДВ та не дають права позивачеві на формування податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У свою чергу, згідно з пунктом 186.3 статті 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема, консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (пп. «в» п.186.3 ст.186 ПК України).

Таким чином, беручи до уваги, що позивач зареєстрований як суб'єкт господарювання на території України, послуги, які надавались позивачеві контрагентом ПАТ "Сєвєродонецький Оргхім", у розумінні пп. «в» п.186.3 ст.186 ПК України вважаються такими, що надані на території України.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно сформовано податковий кредит та бюджетне відшкодування в сумі 30000 грн. по операціям з надання послуг за договором № 1714/15 від 13 січня 2015 року із ПАТ "Сєвєродонецький Оргхім", а відтак, висновок відповідача про порушення ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України є безпідставним.

З приводу висновків відповідача про порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, що, на думку відповідача, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року на суму 8311,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,-

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2014 року ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» (виконавець) було підписано договір поставки № 18/11/14-ПУ з ТОВ «Райт Груп» (замовник).

За умовами договору 27.11.2014 року позивачем була отримана передплата (виписка банку від 27.11.2014 року) у розмірі 5610000,00 гривень, у тому числі ПДВ. У зв'язку з цим позивачем була виписана податкова накладна № 4 від 27.11.2014 року на суму 5610000,00 грн.

В подальшому ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» було зроблено повернення передплати у розмірі 50299,20 гривень, у тому числі ПДВ 8383,20 грн., у зв'язку з чим позивачем 20.05.2015 року було подано розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації за квітень (т.2, а.с.7-8).

На підставі цього сума ПДВ з коригування у розмірі 8383,20 грн. була внесена зі знаком «-« до р. 8 податкової декларації за квітень 2015 року. Сума «- 8311» гривень виникла у р. 9 декларації при складанні рядків 1.1, 1.2, 7, 8. У р. 17 декларації за квітень 2015 року зазначено податковий кредит у сумі «14638», який виник у квітні 2015 року (т.2, а.с.3-6).

У рядку 19 декларації позначено різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду, тобто: 14638 грн. - «-8311 грн.» = 22949 грн.

Разом з тим, відповідачем в порушення пп. «б» п.200.4 ст.200 ПК України при проведенні перевірки не було враховано вищезазначеного коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1 від 22.04.2015 року на суму 8383,20 грн.

Колегія суддів відмічає, що листом № 29/05-1 від 29.05.2015 року та № 351 від 22.07.2015 року ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» зверталось до відповідача з питання приведення у відповідність даних розрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ згідно зареєстрованих позивачем податкових накладних та розрахунків коригування, однак, відповідачем не було враховано відповідного коригування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України та завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року на суму 8311,00 грн.

З приводу висновків відповідача про порушення п. 33 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, Порядку № 966, що, на думку відповідача, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року на суму 600070,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Таким чином, підпунктом «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено можливість платника ПДВ, який має непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, збільшити розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену підпунктом 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу, та одночасно збільшити розмір суми податкового кредиту в одній тій самій податковій декларації.

Разом з тим, згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Формування декларації та заяви проводиться з урахуванням правил, встановлених у Порядку заповнення та надання податкової звітності № 966 та порядку електронного адміністрування ПДВ.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, у якій відображено суму в розмірі 600070 грн. у складі суми, на яку позивач як платник ПДВ має право збільшити збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, визначену пп.200.1.3 п.200.1 ст.200 ПК України, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2015 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, у якій у рядку 23.2 ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" задекларовано загальну суму 1143917,00 грн., у т.ч. спірну суму в розмірі 600070 грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у рядках 26, 31 декларації та у додатку 2 таблиці 1.

Колегія суддів зауважує, що підставою для висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування за травень 2015 року є твердження про те, що Податковим кодексом України не передбачено зміни напрямку використання коштів - непогашених залишків сум ПДВ, що були зазначені як від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України не заборонено здійснювати зміну такого призначення, а відтак, доводи відповідача про те, що суми, відображені у графі 5 таблиці 1 додатку 2 декларації, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєтраційної суми (пп. «а» п.33 підр. 2 розд. ХХ ПК України) і не можуть бути пере декларовані як бюджетне відшкодування, є хибними.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачем у декларації за лютий 2015 року суму в розмірі 600070 грн. було відображено як таку, що враховується у збільшення розрахункової суми, визначеної за пп. «а» п.33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (а не у складі суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача), у зв'язку з тим, що станом на час складання декларації за лютий 2015 року позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування.

Так, за приписами п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, зокрема, були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Беручи до уваги, що ТОВ «Укрнафтомаш ЕРС» зареєстроване як платник ПДВ 29 квітня 2014 року, колегія суддів зазначає, що позивач станом на час подання податкової декларації за лютий 2015 року фактично не мав права вибору, який запропонований пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, у зв'язку з чим сума в розмірі 600070,00 грн. була віднесена в рахунок збільшення реєстраційної суми.

Крім того, оскільки ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" здійснює експортну господарську діяльність на 99,97%, що підтверджується п. 3.5 акту перевірки (т.1, а.с. 21), позивач не має фактичної можливості скористатися зазначеною сумою в якості віднесення в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Цей факт підтверджується Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1, сформованого 14 квітня 2015 року (а.с. 65).

Отримавши право на бюджетне відшкодування, позивач таким правом скористався.

Згідно з витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 1 від 01 липня 2015 року (т.1, а.с.66), вищезазначена сума була включена до складу загальної суми податку у розмірі 1143917,00 грн., заявленому платником до бюджетного відшкодування та списана з рахунку системи електронного адміністрування ПДВ. Таким чином, це є підтвердженням правомірності віднесення 600 070,00 грн. до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ "УКРНАФТОМАШ ЕРС" було цілком правомірно включено суму в розмірі 600070,00 гривень до складу сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, що відобразилося у податковій декларації за травень 2015 року та не є порушенням норм податкового законодавства України.

Крім того, колегія суддів відмічає, що за змістом акту перевірки, загальна сума, на яку, на думку відповідача, позивачем завищено бюджетне відшкодування, складає 638381 грн. (600070 грн. + 30000 грн. +8311 грн.), а не 623381 грн., як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.08.2015 року № 0007271502 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 623381 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 155845 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

При відкритті провадження у справі за клопотанням відповідача сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної статті (в редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VІІІ) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5% розміру позовних вимог, однак, не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання Західною об'єднаною державною податковою інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року по справі № 820/229/16, становить 12857,23 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст.ст.41, 94, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. по справі № 820/229/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61052, м. Харків, вул.. Карла Маркса, 30, код ЄДРПОУ 39860260) на користь державного бюджету на реквізити : отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 12857 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 23 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.04.2016 р.