Постанова № 57203836, 07.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/6142/15

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

07 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представників позивача: Кузнець Тетяни Володимирівни, Посвістака Анатолія Станіславовича, Варцаби Сергія Анатолійовича;

представників відповідача: Глуховець Людмили Михайлівни, Федючка Віталія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" (далі - ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці", позивач, апелянт ) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, Городоцька ОДПІ, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 24 грудня 2015 року відмовив позивачу у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції- без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Городоцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Позивач також є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом, копія якого є в матеріалах справи.

Так, посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 30.06.2015 року.

За результатами перевірки складений акт № 417/22/345157768 від 15.10.2015 року.

У висновках акту перевірки зазначається, що ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" допущені порушення:

- п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.11 підрозділу 2 розділу ХХ, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п.209.2 ст. 209 ПК України та п. 200.3 ст. 200 ПК України (в редакції чинній станом на 28.12.2014 року), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства на суму 480 843 грн., у тому числі: завищення за серпень 2012 року - 81 613 грн., за жовтень - 2013 року - 33 505 грн., за листопад 2013 року - 27 093 грн., за жовтень 2014 року - 501 858 грн.;

- п. 200.1, п. 200.2, ст. 200, п. 209.2 ст. 209 ПК України та п. 200.3 ст. 200 ПК України (в редакції чинній станом на 28.12.2014 року), що призвело до заниження суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного періоду на суму 143 619 грн. (рядок 24 Декларації за червень 2015 року);

- п. п. "б" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 200 ПК України та п. 200.3 ст. 200 ПК України (в редакції чинній станом на 28.12.2014 року), в результаті чого позивачем завищено суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету по загальній декларації в розмірі 69 688 грн., в т.ч. за травень 2013 року - 5 000 грн. та березень 2014 року - 64 988 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000672200 від 13.11.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій в сумі 601 393 грн. 75 коп., з яких 480 843 грн. - штрафні санкції, застосовані за порушення п. 123.2 ст. 123 ПК України, 120 210, 75 грн. - штрафні санкції, застосовані на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України) та 340, 00 грн. - штрафні санкції, застосовані у зв'язку із неподанням підприємством за січень - лютий 2014 року податкових декларації по ПДВ.

Позивач погодився із застосуванням щодо нього штрафних санкцій на суму 340 грн. та в цій частині рішення податкового органу не оскаржує.

Так, перевіркою встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню, залишалась у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та підлягала спрямуванню на спеціальний рахунок в розмірі 480 843 грн. (р.25.2 Декларації).

Як, правильно встановив суд першої інстанції, зазначене порушення, на думку податкового органу, сталось через заниження підприємством податку на додану вартість при поданні уточнюючих розрахунків за податковими зобов'язаннями із ТОВ "Чорноострівське ХПП", ТОВ "Лампка Агро" та ТОВ "Карнел Трейд" з податку на додану вартість, а саме:

- за жовтень 2013 року на суму 12 598 грн. (уточнюючий розрахунок № 9011417230 від 05.03.2014 року);

- за липень 2014 року на суму 52 000 грн. (уточнюючий розрахунок № 9052805196 від 15.09.2014 року);

- за жовтень 2014 року на суму 482 144 грн. (уточнюючий розрахунок №9071070096 від 09.12.2014 року).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а позивачем не спростовано висновки податкового органу щодо порушення податкового законодавства.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що в березні 2014 року позивачем самостійно виявлено помилку, допущену в жовтні 2013 року по розрахунках із ТОВ "Чорноострівське ХПП", зважаючи на те, що податок на додану вартість в сумі 12 598 грн. згідно із податковою накладною №340 від 31.10.2013 року віднесений до складу податкового кредиту двічі.

Відповідно до поданого уточнюючого розрахунку № 9011417230 від 05.03.2014 року, позивачем зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 12 598 грн.

Однак, при заповненні уточнюючого розрахунку в розділі "Розрахунки з бюджетом" платником податків неправильно визначено значення рядка 21.1 розрахунку "залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду" (р.20.2 декларації попереднього звітного періоду).

Значення рядка 21.1 цього уточнюючого розрахунку за жовтень 2013 року становить 128 040 грн., значення рядка 20.2 податкової декларації №9066620763 від 21.10.2013 року за вересень 2013 року складає 100 947 грн.

У зв'язку із чим, уточнюючий розрахунок був складений з порушенням Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2011 року №1492.

Також, в вересні 2014 року позивачем самостійно виявлено помилку допущену за липень 2014 року по розрахунках з ТОВ "Лампка Агро" на суму 52 000 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" до складу податкового кредиту у липні 2014 року віднесено податок на додану вартість згідно із податковою накладною №15/2 від 31.07.2014 року на суму ПДВ 52 000грн. Зазначена податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після чого, позивачем поданий уточнюючий розрахунок №9052805196 від 15.09.2014 року на суму 52 000 грн.

При заповненні уточнюючого розрахунку в розділі "Розрахунки з бюджетом" позивачем неправильно визначено значення рядка 21.2 уточнюючого розрахунку "залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду" (р.24 Декларації попереднього звітного періоду). Зокрема, значення рядка 21.2 даного уточнюючого розрахунку за липень 2014 року становить 152 4954 грн., тоді як значення рядка 24 податкової декларації №9041667840 від 19.07.2014 року за червень 2014 року (попередній період) становить 1 472 954 грн., завищення значення рядка 21.2 складає 52 000 грн.

Таким чином, уточнюючий розрахунок складений з порушенням Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ.

Крім того, в грудні 2014 року позивач самостійно виявив помилку допущену за жовтень 2014 року по розрахунках з ТОВ "Кернел Трейд".

Судом встановлено, що ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" подало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (№9071070096 від 09.12.2014 року), яким збільшено загальний обсяг постачання (р.6) за жовтень 2014 року на 2 410 720 грн. та, відповідно, податкове зобов'язання цього періоду (р.9) на 482 144 грн.

За даними додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до цього розрахунку, збільшення податкових зобов'язань відбулось за рахунок декларування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного по розрахунках з ТОВ "Кернел-Трейд" в сумі 822 190, 20 грн.

Згідно із декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року позивачем віднесено до податкового зобов'язання за жовтень 2014 року ПДВ у сумі 340 046, 2 грн. по розрахунках з ТОВ "Кернел-Трейд" на підставі податкової накладної №4/2 від 22.10.2014 року на поставку пшениці в кількості 1046,296 тон по ціні 1 625 грн. за тону без ПДВ на загальну суму 2 040 277, 20 грн., в т.ч. ПДВ 34 0046, 2 грн.

Відповідно до уточнюючого розрахунку позивачем збільшено суму податкового зобов'язання по розрахунках з цим контрагентом на 482 143, 95 грн., згідно із податковою накладною № 2/2 від 14.10.2014 року, виписаною на поставку соняшника в кількості 672,759 тон по ціні 3 583, 33 грн. без ПДВ, на загальну суму 2 892 863,70 грн., в т.ч. ПДВ 482 143,95 грн.

Також, позивачем вказаним уточнюючим розрахунком виправлений показник рядка 21.2 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)" на 482 144 грн., в сторону збільшення.

За даними декларації по податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування) за жовтень 2014 року (№ 9065802417 від 13.11.2014 року), задекларований рядок 21.2 в сумі 51 703 грн., за даними уточнюючого розрахунку за жовтень 2014 року (№9071070096 від 09.12.2014 року) в сумі 533 847 грн.

Згідно із розділом V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці" задекларовано значення рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування) за вересень 2014 року (№ 9060388162 від 20.10.2014 року) в сумі 51 703 грн..

Таким чином, уточнюючий розрахунок був складений з порушенням Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ.

Так, відповідно до п. 209.1 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

За змістом п. 209.2 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.11 ПК України передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то п.п. а) зазначено, що на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

В свою чергу, у висновку щодо заниження ПДВ, що підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства на суму 480843 грн. судом першої інстанції не було враховано те, що фактично донараховані за актом перевірки суми завищення податкового кредиту, складаються із сум, які декларувались позивачем в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій при коригуванні податкового кредиту за відповідні періоди та підлягали сплаті та фактично сплачувались під час подання уточнених розрахунків.

Так, згідно руху коштів за 2014 рік кредиту та дебету на спеціальний рахунок перераховано 355000,00 грн. (грф. 729) та 466609,95 (грф. 799) разом 821609,95. Тобто, позивач перерахував більші кошти 821609,95 - 267763 - 482144 = 71702,95 грн., ніж мали бути перераховані по декларації та уточнюючому розрахунку. Стосовно інших періодів, коли подавались уточнюючі декларації, то за ці періоди залишок відємного значення складав 1699829, 00 грн. (декларація за вересень 2014 року) та 27093,00 грн. (декларація за жовтень 2013 року) тому, суми в розмірі 52000 та 12597,89 на спеціальний рахунок перерахуванню не підлягали.

Помилки по перенесенню залишків в уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ (скорочена) ніяким чином не впливали на суми, які декларувались до сплати на спецрахунок в уточнюючих розрахунках.

При цьому, в податковому повідомленні-рішенні від 13.11.2015 р. №0000672200 зазначено пункти та статті законодавчих актів, відповідно до яких був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зокрема:п.п. 54.3.1, п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 120.1 ст. 120, п. 123.1. ст. 123 ПК України. Однак, жодна із зазначених норм не передбачає стягнення до бюджету донарахованого податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягало відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємств.

Колегія суддів зазначає, що можливість стягнення до бюджету податків, які не сплачувались платником до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги можливе лише у випадках використання не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу (п. 123.2. ст. 123 ПК України), проте таких порушень ні матеріалами справи, ні висновками суду не встановлено.

Відповідно до п. 123.1. ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1.54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто, навіть у випадку донарахування зобов'язання з ПДВ, що підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства, можливе стягнення до бюджету лише штрафної санкції, визначеної п. 123.1. ст. 123 ПК України.

Згідно з частиною 2 статті 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

За вказаних обставин, суд першої інстанції допустив помилкове тлумачення застосованого закону, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 202 КАС України, є підставою для скасування цього рішення з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

За змістом ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, йог посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" до Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 13.11.2015 року Городоцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (Ярмолинецького відділення) в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 601053,75 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" документально підтвердженні судові витрати в сумі 18933,21 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три ) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 квітня 2016 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.