Ухвала суду № 57203828, 12.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3968/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

12 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Лиса С.Д.,

за участі:

позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: Євчук Г.В., Горецького Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання неправомірним звільнення та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання неправомірним звільнення та поновлення на роботі.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 13.05.2014 року ОСОБА_2 звернувся до УМВС України у Вінницькій області із заявою у якій просив прийняти його на службу в органи внутрішніх справ на посаду міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Вінниця» УМВС України у Вінницькій області. У даній заяві позивач власноручно зазначив, що був повідомлений про те, що згідно Законом України «Про міліцію» він буде зарахований на службу в органи внутрішніх справ з іспитовим терміном до одного року, а також про можливі наслідки його звільнення до закінчення іспитового строку.

На виконання доручення Міністра внутрішніх справ України та у зв'язку із зверненням позивача із заявою від 13.05.2014 року, наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області №76 о/с від 16 травня 2014 року ОСОБА_2 призначено на посаду міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" з випробувальним терміном 12 місяців. Цим же наказом позивачу присвоєно спеціальне звання "старшина міліції".

Наказом начальника УМВС України у Вінницькій області від 24 червня 2014 року № 105 о/с, старшину міліції ОСОБА_2 з 24 червня 2014 року призначено на посаду командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області, увільнивши від попередньої посади. Цього ж дня позивачем складена присяга працівника органів внутрішніх справ України.

Наказом МВС України від 31 липня 2014 року № 1455 о/с позивачу присвоєно перше та чергове спеціальне звання "майор міліції".

З метою охорони громадського порядку, з 29 вересня 2014 року позивач у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" відбув у зону проведення антитерористичної операції в місто Попасна Луганської області.

02 жовтня 2014 року на ім'я начальника управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області керівником загону БПСМОП "Вінниця" ОСОБА_14. подано рапорт, у якому йдеться про те, що ОСОБА_2 під час несення служби перебував у наряді з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також не виконував розпоряджень командира батальйону. З огляду на це заявник просив провести службове розслідування.

Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 06 жовтня 2014 року створена комісія для проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками БПСМОП "Вінниця" під час перебування в місті Попасна Луганської області.

За результатами службового розслідування 13.10.2014 року комісією складено висновок, який 16.10.2014 року затверджений начальником УМВС України у Вінницькій області, про підтвердження факту порушення працівниками міліції БПСМОП «Вінниця», в т.ч. ОСОБА_2, службової дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту ОВС та правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС. Даний висновок направлено командиру БПСМОП "Вінниця" для підготовки клопотання керівництву УМВС про доцільність звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_2 та деяких інших працівників міліції за п. 63 «і» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

На виконання рекомендацій комісії командир БПСМОП "Вінниця" Мороз Р.О. звернувся із відповідним клопотанням до начальника УМВС України у Вінницькій області та 30.10.2014 року вніс наступне подання про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку.

31 жовтня 2014 року наказом начальника УМВС України у Вінницькій області № 178 о/с майора міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту "і" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року.

Позивач не погодився із вказаний наказом та звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ, так само як і дії відповідача щодо його прийняття є правомірними.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про міліцію», діючого на час виникнення спірних правовідносин, на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу до міліції може бути встановлено випробування строком до одного року. Працівники міліції складають присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року (далі - Положення) передбачено, під час прийняття на службу може бути встановлено іспитовий строк тривалістю до одного року.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, перебуваючи у зоні антитерористичної операції в місті Попасна Луганської області, допустив порушення службової дисципліни.

Згідно матеріалів службового розслідування, позивач під час несення служби в наряді в ніч з 01 на 02 жовтня 2014 року мав ознаки алкогольного сп'яніння, в зв'язку із чим командир БПСМОП "Вінниця" ОСОБА_14 ініціював проведення службового розслідування по цьому факту. Зазначена обставина також підтверджується поясненнями працівників органу внутрішніх справ ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які були свідками подій, що мали місце в ніч з 01 на 02 жовтня 2014 року. До того ж, згідно пояснень працівників міліції ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_2 до виїзду в лікарню де мав проходити обстеження на наявність алкогольного сп'яніння, підбурював особовий склад до бунту проти командира.

Доводи позивача про те, що він під час несення служби він жодних алкогольних напоїв не вживав, а причиною яка зумовила проведення службового розслідування, і, як наслідок, звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ була особиста неприязність та конфлікт із командиром БПСМОП "Вінниця" ОСОБА_14., суд до уваги не бере, адже вони не підтверджується жодними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.

Відповідно до підпункт «і» пункту 64 Положення підставою звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) є не проходження випробування в період іспитового строку.

На думку позивача, встановлений наказом УМВС України у Вінницькій області від 16 травня 2014 року № 76 о/с випробувальний термін закінчився із призначенням його на посаду командира роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області відповідно до наказу УМВС України у Вінницькій області від 24 червня 2014 року № 105 о/с, а тому відповідач незаконно звільнив його на підставі пп. «і» п.64 Положення.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними, адже випробувальний термін встановлюється при прийняті на службу, а не при призначенні на посаду, та стосується безпосередньо проходження служби, а не періоду займання відповідної посади. При цьому проходження служби в органах внутрішніх справ розпочинається із прийому на службу та включає у себе просування по службі, присвоєння спеціальних звань, припинення служби та інше. Тому дванадцятимісячний випробувальний термін встановлений при прийнятті ОСОБА_2 на службу 16.05.2014 року не припинився його призначенням на іншу посаду в межах проходження служи згідно наказу від 24.06.2014 року № 105 о/с.

Отже, допущені ОСОБА_2 порушення службової дисципліни свідчать про не проходження ним випробування в період іспитового строку встановленого наказом УМВС України у Вінницькій області від 16 травня 2014 року № 76 о/с, що вказує на правомірність звільнення позивача на підставі підпункту пп. «і» п.64 Положення та оскаржуваного наказу УМВС України у Вінницькій області №178 о/с від 31 жовтня 2014 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 квітня 2016 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.