Ухвала суду № 57203804, 11.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 р.Справа № 816/4715/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - Сиромятнікова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2016р. по справі № 816/4715/15

за позовом ОСОБА_3

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу Управління МВС України в Полтавській області № 625 о/с від 06 листопада 2015 року, в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України відповідно до пункту 64 "д" (у запас через службову невідповідність). Підстава: рішення атестаційної комісії від 04 листопада 2015 року;

- поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області;

- зобов'язання Управління МВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по день поновлення на роботі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Полтавській області № 625 о/с від 06 листопада 2015 року, в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України відповідно до пункту 64 "д" (у запас через службову невідповідність). Підстава: рішення атестаційної комісії від 04 листопада 2015 року.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області з 06 листопада 2015 року.

Зобов'язано Управління МВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по день поновлення на роботі

Постанову в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Управління МВС України в Полтавській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд першої інстанції не застосував норми законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, які повинен був застосувати, що призвело до необґрунтованих висновків та, як наслідок, неправомірного рішення.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач - Кременчуцький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області уповноваженого представника в судове засідання не направив, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі другого відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача - УМВС України в Полтавській області просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивач вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 з 22.05.2006 перебував на службі в органах внутрішніх справ і в останній час проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Кременчуцького міського відділу.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с згідно з "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "д" (у запас через службову невідповідність) майора міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Кременчуцького міського відділу (а.с. 13).

Підставою для прийняття відповідачем наказу від 06.11.2015 №625о/с стало рішення атестаційної комісії від 04.11.2015.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України "Про міліцію" (чинний на момент виникнення правовідносин), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (надалі - Положення № 114).

Згідно статті 18 Закону України "Про міліцію" (чинного на момент виникнення правовідносин) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пункт 64 Положення № 114 врегульовує питання звільнення зі служби в запас осіб рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ. У цьому пункті наведено вичерпний перелік підстав для звільнення зі служби, зокрема, за віком, через хворобу, через обмежений стан здоров'я, через службову невідповідність, за порушення дисципліни.

На виконання Положення та з метою удосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи та підтвердження професійного рівня працівників, поліпшення їх добору було затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 22 березня 2005 року № 181 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби.

Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації) (пункт 47 Положення № 114).

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, які вони обіймають, стимулювання їх творчої активності та відповідальності за стан боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, визначення перспектив їх службової кар'єри, запобігання вчиненню працівниками органів внутрішніх справ України протиправних дій, а також виявлення таких працівників, які не спроможні виконувати покладені на них завдання.

Атестування осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться: на кожній із займаних посад через чотири роки; при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації (пункт 1.4 Інструкції).

Позачергова атестація може проводитися не тільки у разі скорочення штатів чи реорганізації, а й у разі наявності підстав для переміщення на нижчу посаду чи звільнення з органів внутрішніх справ, у випадку неналежного виконання службових обов'язків.

Як встановлено судовим розглядом, на виконання наказу МВС України від 22.10.2015 №1279 "Про проведення позачергового атестування особового складу підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків ГУМВС, УМВС", 23.10.2015 УМВС України в Полтавській області прийнято наказ №1015 "Про проведення позачергового атестування особового складу підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС" (а.с. 86).

Начальником УБНОН УМВС України в Полтавській області було складено атестаційний лист позивача, який розглянуто 04.11.2015 на засіданні атестаційної комісії (а.с. 67).

З матеріалів справи вбачається, що за висновком вказаного вище атестаційного листа, на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей ОСОБА_3, у графі "висновок безпосереднього начальника (керівника)" зазначено: "займаній посаді відповідає".

Відповідно до п. 3.1 Інструкції позивач ознайомлений зі змістом атестаційного листа та згоден з його змістом, про що у відповідній графі атестаційного листа ним зроблено підпис (а.с. 67 - зі звороту).

Згідно пункту 3.3. Інструкції старші начальники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності особи, яка атестується, власноручно записати у відповідному розділі атестаційного листа свій висновок, поставити дату та підпис.

Згідно пункту 4.5. Інструкції атестаційний лист після розгляду старшими начальниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

04.11.2015 року атестаційною комісією УМВС України в Полтавській області було прийнято висновок про те, що старший оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Кременчуцького міського відділу, капітан міліції ОСОБА_3, займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС через службову невідповідність (а.с. 68).

Пунктами 4.14 - 4.16 Інструкції визначено, що безпосередні начальники зобов'язані одразу після отримання атестаційних листів оголосити їх результати за місцем служби особам рядового і начальницького складу, які атестувалися. Працівникам, які були відсутні на службі з поважних причин, результати оголошуються одразу після їх прибуття до місця служби.

Особа, яка атестувалася, ознайомившись із висновком атестаційної комісії, ставить під ним свій підпис і дату.

У разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії протягом 10 днів з часу оголошення цього висновку подає мотивований рапорт на ім'я прямого начальника. Рапорти підлягають розгляду у місячний термін з дня подання.

Колегія суддів зазначає, що в порушення зазначеного пункту Інструкції атестаційний лист не містить підпису ОСОБА_3 про ознайомлення з висновками атестаційної комісії. Висновок старшого начальника (керівника) від 04.11.2015 року не містить підпису ОСОБА_3 про оголошення рішення чи ознайомлення з ним, а також відмітки про згоду/незгоду з вказаним висновком атестаційної комісії.

Крім того, 12.11.2015 під час отримання трудової книжки та витягу з наказу про звільнення з органів внутрішніх справ його також не було ознайомлено з висновком атестаційної комісії від 04.11.2015.

Отже, ОСОБА_3 був позбавлений права ознайомитися з висновком атестаційної комісії та можливості подати мотивований рапорт на ім'я прямого начальника у строк передбачений Інструкцією № 181.

Колегія суддів також зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення підготовчої роботи з ОСОБА_3 перед атестацією, зокрема, будь-які доповіді, пояснення або відомості про проведення бесід з позивачем. У витязі з протоколу засідання атестаційної комісії від 04.11.2015 не зазначено причин та обставин, за яких комісія прийняла рішення про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, та не мотивовано доцільність його звільнення з органів внутрішніх справ саме з цих причин.

При цьому, УМВС України в Полтавській області листом від 06.11.2015 №1/2-3844 повідомлено ОСОБА_3 про те, що наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с, останнього звільнено з органів внутрішніх справ у запас через скорочення штатів відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 12).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Управління МВС України в Полтавській області № 625 о/с від 06 листопада 2015 року, в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України відповідно до пункту 64 "д" (у запас через службову невідповідність) не ґрунтується на вимогах законодавства, прийняте без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а оскільки позивача звільнено без законних підстав, то відновлення його порушених прав повинно бути здійснено шляхом поновлення на попередній роботі.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Наказ про звільнення ОСОБА_3 прийнятий 06.11.2015 року, а отже стягненню середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу та поновленню на посаді підлягає з 06.11.2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність поновити ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області з 06 листопада 2015 року та зобов'язати УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по день поновлення на роботі.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника відповідача-1 на те, що поновлення позивача на посаді не можливо, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області ліквідовано як юридичну особу, а згідно положень наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1388 "Про організаційно-штатні питання" з 06.11.2015 всі посади Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області є скороченими, у тому числі й посада, яку займав позивач, виходячи з наступного. Відповідачем не надано до суду жодних доказів того, що на момент розгляду справи процедура ліквідації Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області завершена, а запис про припинення юридичної особи Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегія суддів не приймає також до уваги посилання представника відповідача-1 на те, що на нього судом першої інстанції безпідставно покладено зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки дані дії зобов'язального характеру виникли внаслідок незаконного звільнення, яке відбулося за наказом саме відповідача-1, та не стосуються виплати грошового забезпечення під час проходження служби в ОВС.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Кременчуцьким міським відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області не доведено правомірності звільнення ОСОБА_3 з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2016р. по справі № 816/4715/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2016 р.