Рішення № 5720372, 09.04.2008, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-804/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Демченко О.М.

при секретарі - Гресько О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „Домотехніка-Одеса", третя особа без самостійних вимог директор приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди а також компенсацій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до приватного підприємства „Домотехніка-Одеса", третя особа без самостійних вимог директор приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди а також компенсацій.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на наступні обставини.

03 липня 2007 року працюючи сервіс-інженером в ПП „Домотехніка-Одеса" позивач звернувся до дирекції підприємства з заявою про звільнення його з роботи за власним бажанням. Дирекція підприємства не заперечувала проти його звільнення з 04.07.2007 року. Розрахунок при звільненні відповідачем проведено не було і трудова книжка не видавалася. Позивачу було повідомлено, що розрахунок та видача трудової книжки будуть проведені пізніше.

24 липня 2007 року на адресу позивача за вих. №138 відповідачем був направлений лист, яким підтверджувалось звільнення позивача з роботи з 03.07.2007 року і його викликали до підприємства для одержання трудової книжки.

Однак, коли позивач прибув до відповідача, його ознайомили з наказом №113-к про звільнення з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, тобто за прогул без поважних причин. Позивач відмовився одержувати трудову книжку в якій була вказана підстава його звільнення і став вимагати від працівників відповідача змінити вказаний наказ про його звільнення та запис у трудовій книжці, однак йому в цьому було відмовлено.

Розрахунок з позивачем був проведений тільки 27.07.2007 року. Крім того, коли позивач влаштовувався на роботу його попередили, що працівникам надаватимуть безкоштовні обіди, з розрахунку 6 гривень за кожний обід на кожного працівника. Обіди надавалися працівникам лише один місяць, пізніше було повідомлено, що в зв'язку з відсутністю коштів безкоштовні обіди будуть отримувати тільки водії та вантажники.

З початку роботи при співбесіді на посаду сервіс-менеджеру позивач попередив керівництво магазину про те, що він навчається в ВУЗІ. Директор погодився і обіцяв оплачувати додаткові відпустки під час екзаменаційних сесій. Проте з заробітної плати позивача було вирахувано 600 гривень за час зимової сесії, на що керівництвом підприємства було повідомлено, що за сесію грошей позивач отримувати не буде.

Зазначені в наказі №11 3 к від 03.07.2007 року підстави звільнення позивача, а саме службові записки адміністратора Цуркан Н.Г. від 04.06.2007 року та від 05.06.2007 року, а також акт від 06.06.2007 року та наказ від 06.06.2007 року про оголошення догани, позивачу не відомі і йому не оголошувались та не надавалися на підпис про

ознайомлення з ними. Ніяких прогулів позивачем протягом всього часу роботи здійснено не було.

З таких підстав позивач просить визнати недійсним та скасувати наказ відповідача №113-ок від 03.07.2007 року про звільнення його з посади сервіс-інженера на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, стягнути з відповідача на його користь оплату за час вимушеного прогулу, грошову компенсацію за обіди в розмірі 720 гривень, грошову компенсацію за участь в екзаменаційній сесії в розмірі 600 гривень, а також моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 5000 гривень.

Ні позивач, ні представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно зі ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про день, годину та місце слухання справи та про причини неявки суд не повідомив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи вважає ,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

03 липня 2007 року ОСОБА_1 на ім'я директора ПП „Домотехніка-Одеса" була написана заява про звільнення з роботи та з займаної посади з 03.07.2007 року за власним бажанням (а.с. 12). Згідно резолюції директора ОСОБА_2 він не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 про його звільнення з роботи за власним бажанням.

Як вбачається з наказу №113-к від 03 липня 2007 року, ОСОБА_1 був звільнений з посади сервіс-інженера згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, на підставі службових записок адміністратора Цуркан Н.Г. від 04.06.2007 p., 05.06.2007 p., 02.07.2007 p., акту від 06.06.2007 р. та наказу про оголошення догани від 06.06.2007 р. (а.с. 13).

Відповідно з довідкою-викликом на сесію №341 від 22 травня 2007 року Одеської Національної академії харчових технологій, адресованої керівникові ПП „Домотехніка-Одеса", ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 15 Закону України „Про відпустки", повинна була бути надана оплачувана додаткова відпустка для участі в екзаменаційній сесії у період з 18 травня 2007 року по 26 травня 2007 року, як студенту заочного навчання І курсу, що успішно виконує навчальний план (а.с. 17).

Згідно до вимог ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином наказ ПП „Домотехніка-Одеса" від 04.06.2007 року про оголошення догани ОСОБА_1 був виданий з порушенням положень ст. 149 КЗпП України.

Щодо підтвердження чи спростування посилань позивача в своєму позові, та посилання відповідача в наказі про звільнення ОСОБА_1, стосовно прогулів позивача без поважних причин, судом були викликані у судове засідання свідки. Однак ні свідки, ні представник відповідача у судове засідання не з'явилися.

З таких підстав, а також враховуючи те, що позивачем до керівництва відповідача була подана заява про звільнення з роботи та займаної посади за власним бажанням, суд вважає, що позивачем не було здійснено прогулів без поважних причин і його вимоги щодо скасування та визнання незаконним наказу №113-к від 03.07.2007 року про звільнення ОСОБА_1 за прогули підлягають задоволенню, а сам ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі.

Також суд вважає, що задоволенню підлягають і вимоги позивача щодо стягнення з ПП „Домотехніка-Одеса" середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який у відповідності з довідкою про середню заробітну плату позивача становить 5142 гривні 33 коп., а також компенсації за участь в екзаменаційній сесії в розмірі 600 гривень.

Крім того, згідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Внаслідок дій відповідача, які полягають у незаконному звільненні позивача з роботи за прогули, не проведенні всупереч діючому законодавству розрахунку з позивачем, в зв'язку з чим позивач опинився в скрутному матеріальному становищі, суд вважає, що з боку відповідача позивачу була спричинена також моральна шкода, яку суд оцінює в 2000 гривень.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошову компенсацію за обіди, які не були надані на протязі шести місяців в сумі 720 гривень, то суд в задоволенні цих вимог відмовляє з цих підстав, що надання вказаних обідів не обумовлено ніяким договором і позивачем не було представлено ніяких доказів домовленості з роботодавцем щодо надання безкоштовних обідів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 117, 149, 232, 237-1 КЗпП України, ст. 15 Закону України „Про відпустки", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства „Домотехніка-Одеса", третя особа без самостійних вимог директор приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" ОСОБА_3 про визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди а також компенсацій - задовольнити частково.

Наказ №113-Ок від 03.07.2007 року про звільнення ОСОБА_1 з посади сервіс-інженера приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" - визнати незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді сервіс-інженера приватного підприємства „Домотехніка-Одеса".

Стягнути з приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5142 (п'ять тисяч сто сорок дві) гривні 33 коп.

Стягнути з приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за участь в екзаменаційній сесії в розмірі 600 (шістсот) гривень.

Стягнути з приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" судовий збір в дохід держави в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Стягнути з приватного підприємства „Домотехніка-Одеса" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень (отримувач: Апеляційний суд Одеської області, код ОКПО: 02892913, Банк : УДК в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 37314004000098, призначення платежу: «витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ІТЗ)»).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.