Постанова № 57203686, 14.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 р. Справа № 470/1176/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Міщенко Г.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2 (далі позивач), звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області (далі відповідач, УПФ в Березнегуватському районі Миколаївської області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення УПФ в Березнегуватському районі Миколаївської області № 3 від 26.05.2015 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи позовні вимоги тим, що починаючи з 1977 року працював на посаді тракториста, а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим відповідачем протиправно було відмовлено у підтверджені пільгового стажу та призначенні пенсії.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_2, в липні 2014 року звернувся до УПФ в Березнегуватському районі Миколаївської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому на виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши необхідні документи.

Рішенням УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області від 26.05.2015 року № 3 позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії, з посиланням на відсутність записів в первинних документах, що підтверджують пільговий стаж за вказаний період.

Вважаючи протиправним рішення УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії, відповідно до пункту «в» ч. 3 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підтверджений, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідача відсутні.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, ч. 1 ст. 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи : трактористи машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній посаді.

До трактористів машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.

Згідно роз'яснення № 7 Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» трактористам машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи ( на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 17 від 17 травня 1992 року «Про порядок застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення» до підприємств сільського господарства відносяться підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

При цьому, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має (лист Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992р. №7).

З наявної в матеріалах справи трудової книжки позивача вбачається, що протягом періоду з 01.11.1977 року по 21.04.1998 року позивач працював в колгоспі «Труд Ильича» на посаді тракториста (за виключенням періоду військової служби з 18.04.1978 року по 19.05.1980 року) та КСП «Маліївка», яке є правонаступником колгоспу у зв'язку з реорганізацією.

У період з 22.04.1998 року по 31.12.2003 позивач працював у ТОВ «Схід» на посаді тракториста.

Згідно трудової книжки позивач має 36 річний стаж роботи у сільському господарстві, і на час звернення за призначенням вказаної пенсії не менше 20 років стажу тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, а також більше 25 років загального трудового стажу.

При цьому, у записах трудової книжки позивача наявна інформація щодо безпосередньої постійної зайнятості на тракторі протягом повного сезону у виробництві сільськогосподарської продукції, що є обов'язковою умовою при призначенні пенсії згідно з пунктом «в»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також з матеріалів справи вбачається, що на протязі всього періоду роботи, щороку позивачем виконувався встановлений мінімум людиноднів, перевищуючи виконання річного мінімуму трудової участі у суспільному господарстві, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Разом з цим, наявними в матеріалах справи архівними довідками трудового архіву Березнегуватського району від 09.04.2014 року № 04-01/74 - також підтверджено стаж роботи позивача згідно розрахунково-платіжних відомостей за період з листопада 1977 року до квітня 1998 року.

Таким чином, протягом 1977 - 2004 років позивач належав до осіб, які постійно були зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві і, тому, весь цей період підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, що позивачем не підтверджений пільговий стаж, безпідставно не прийнявши при цьому записи трудової книжки та надані архівні довідки, які містять достатні дані для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» ч. 3 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області № 3 від 26.05.2015 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправним і порушує право позивача на отримання належних пенсійних виплат, а тому вимоги позивача про визнання протиправним та скасування вказаного рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати у виді суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 487,20 грн. (згідно квитанції № 10 від 18.12.2015 р.) та апеляційної скарги у розмірі 540 грн. ( згідно квитанції № 69494638 від 10.03.2016р.) у загальному розмірі 1027,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області, що виступав стороною у справі.

Оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області № 3 від 26.05.2015 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1027 (одна тисяча двадцять сім) грн. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: