Ухвала суду № 57203471, 14.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2016 рокусправа № 804/9093/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарів: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «МЕЛІОР БАНК» Приходько Юлії Вікторівни на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 804/9093/15 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «МЕЛІОР БАНК» Щадних Олександра Леонідовича про зобов'язання визнати кредиторські вимоги,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «МЕЛІОР БАНК» Щадних О.Л. (далі по тексту - відповідач) в якому просила зобов'язати відповідача визнати кредиторські вимоги, які нараховані та несплачені банківською установою податку на додану вартість у загальній сумі 224036,00 грн. та включити до реєстру у відповідну чергу задоволення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «МЕЛІОР БАНК» Приходько Ю.В., подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначила, що Фонд припинив приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку, всі особи, які мають кредиторські вимоги, можуть заявити такі вимоги протягом відведених 30 днів. Під час здійснення ліквідації банку, у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Тобто банк не має жодних зобов'язань перед податковою інспекцію, окрім вже заявлених і прийнятних протягом відведених 30 днів. Лист про задоволення кредиторських вимог надійшов 22.05.2015 року, тобто вимоги позивача на суму 224036,00 грн. заявлені після сплину строку, з цих підстав, Уповноважена особа на ліквідацію банку не має повноважень щодо прийняття та включення вимог кредиторів до реєстру понад встановлений термін.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу. Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Суд першої інстанції вказував, що чинним законодавством визначений перелік обов'язкових дій для включення кредитора до реєстру акцептованих вимог кредиторів, однією з яких, зокрема, є заявлення кредитором Уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення Уповноваженої особи Фонду. Судом першої інстанції вказувалось, що заявлені позивачем кредиторські вимоги у розмірі 224036,00 грн. є зобов'язанням банку, що виникли під час проведення ліквідації і можуть бути пред'явлені в межах ліквідаційної процедури та погашатися у сьому чергу відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Із витягу з особового рахунку ПАТ «МЕЛІОР БАНК» за 2015 рік, вбачається, що податковий борг останнього включає в себе борг з податку на додану вартість по податковим деклараціям, зобов'язання з податку на додану вартість виникли в зв'язку з реалізацією майна банку. Факт реалізаціїї майна з визначенням сум податку на додану вартість, свідчить про отримання відповідних сум грошових коштів від покупця, які призначені для сплати у бюджет. Позивачем доведено, що заявлені ним кредиторські вимоги є зобов'язанням банку, що виникли під час проведення ліквідації, та які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та погашенню у сьому чергу.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «МЕЛІОР БАНК» зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України, ідентифікаційний код 37987811. ПАТ «МЕЛІОР БАНК» перебуває на обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС.

Згідно Рішенню виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 27 від 11.02.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «МЕЛІОР БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», прийнятим на підставі постанови Правління Національного банку України від 10.02.2015 року № 87 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «МЕЛІОР БАНК», з 11 лютого 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «МЕЛІОР БАНК» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до Плану врегулювання.

Сторонами по справі не заперечується, що оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «МЕЛІОР БАНК» надруковане в газеті «Голос України» 17 лютого 2015 року.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС зазначало, що по особових рахунках ПАТ «МЕЛІОР БАНК», обліковувався податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 75037,00 грн., який виник з причини несплати поточних грошових зобов'язань, а саме: по строку нарахування 30.10.2014 року за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9060385245 від 20.10.2014 року в сумі 74811,00 грн.; по строку нарахування 30.11.2014 року за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9067269154 від 19.11.2014 року в сумі 226,00 грн.

12.03.2015 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС направило ПАТ «МЕЛІОР БАНК» лист за № 6596/10/28-01-25-14 з проханням визнати та задовольнити кредиторські вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС до ПАТ «МЕЛІОР БАНК» в розмірі 75037,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «МЕЛІОР БАНК» погодилась на включення до реєстру вимог кредиторів вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС на суму75037,00 грн., що підтверджується листом від 11.06.2015 року № 08-32-347.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС наголошує про наявність у ПАТ «МЕЛІОР БАНК» заборгованості з податку на додану вартість, що є самостійно задекларованою сумою по податковим деклараціям від 20.03.2015 року № 9045144742 з самостійно задекларованою сумою зобов'язання 219933,00 грн., від 16.04.2015 року № 9070136793 з самостійно задекларованою сумою зобов'язання 1475,00 грн., від 15.05.2015 року № 9096704541 з самостійно задекларованою сумою зобов'язання 1395,00 грн., від 17.06.2015 року № 9126741636 з самостійно задекларованою сумою зобов'язання 1233,00 грн. Загальна сума податкового зобов'язання складає 224036,00 грн., ця сума зобов'язання виникла вже після сплину терміну відведеного для заявлення вимог кредиторів.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС 22.05.2015 року звернулась до ПАТ «МЕЛІОР БАНК» з листом за № 13103/10/28-01-25-14 з проханням визнати та включити до реєстру акцентованих вимог кредиторів 75037,00 грн. та збільшити кредиторські вимоги на загальну суму 222803,00 грн.

Листом від 11.06.2015 року за № 08-32-347 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «МЕЛІОР БАНК» Щадних О.Л. повідомив, що вимоги на суму 75037,00 грн. вже включені до реєстру кредиторських вимог, а сума 222803,00 грн. не може бути включеною до реєстр вимог кредиторів, оскільки такі вимоги заявлені після сплину строку, визначеного Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у ПАТ «МЕЛІОР БАНК» відсутні підстави для задоволення таких вимог кредиторів.

Предметом спору по справі є вимога СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС до відповідача визнати кредиторські вимоги та включити їх до реєстру черги задоволення кредиторських вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Частиною третьою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Згідно до ст. 1 статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У ч. 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процессуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що даний спір за своїм характером не є адміністративним, незалежно, що стороною по справі є суб'єкт владних повноважень. Дана справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, ст.ст. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «МЕЛІОР БАНК» Приходько Юлії Вікторівни - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 804/9093/15 - скасувати.

Провадження у справі № 804/9093/15 - закрити.

Роз'яснити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС право звернення до суду у порядку господарського судочинства.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук