Ухвала суду № 57203451, 18.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 березня 2016 року

Справа № 808/7391/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишена без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано тридцятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.

17 березня 2016 року на виконання вимог ухвали, відповідач надав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що станом на день подання вказаного клопотання бюджетні асигнування на розрахунковому рахунку ДПІ для сплати судового збору обмежені та складають 478,53 грн., що унеможливлює здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності кошторисних призначень по КЕКВ 2800 на 2016 рік на оплату судового збору, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір у розмірі 51834,26грн. Не надано доказів і того, що після винесення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, у відповідача буде можливість його сплатити.

Водночас, як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України, у зв’язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому звільнення відповідача від сплати/відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу — юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати/відстрочивши сплату судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Таким чином, зазначені відповідачем обставини, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, в зв’язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 88, 187, 189 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору.

Направити копію ухвали Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В. Чепурнов