Постанова № 57203371, 11.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 березня 2016 р. № 820/11604/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного позову, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконними дії посадових осіб Харківського обласного військового комісаріату в частині безпідставного, з порушенням вимог п.4.7, п.4.8, п.4.9 Інструкції (наказ Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України") включення військового комісара Лозівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області підполковника ОСОБА_1 в пропозиції плану переміщення військовослужбовців на посади;

- визнати незаконним та скасувати наказ командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 10.11.2015 року №867, в частині, згідно якого підполковник ОСОБА_1 призначений військовим комісаром Дзержинського міського військового комісаріату Донецької області в порядку реалізації плану переміщення (ротації) військових комісарів Сухопутних військ Збройних сил України, як такий, що виданий з порушенням вимог п.4.8, п.4.9 Інструкції (наказ Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України");

- визнати незаконним та таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства наказ військового комісара Харківського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 10.12.2015 року №360 про виключення військового комісара Лозівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області підполковника ОСОБА_1 зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з направленням для подальшого проходження служби в м.Дзержинськ Донецької області, як такий, що виданий з порушенням вимог п.4.2, п.4.7, п.4.8, п.4.9 Інструкції (наказ Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України") включення військового комісара Лозівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області підполковника ОСОБА_1 в пропозиції плану переміщення військовослужбовців на посади;

- визнати дії керівництва Харківського обласного військового комісаріату в частині не доведення належним чином витягу з Плану переміщення та витягу з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 10.11.2015 року №867 про призначення військового комісара Лозівського ОМВК Харківської області підполковника ОСОБА_1 військовим комісаром Дзержинського міського військового комісаріату Донецької області незаконними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.11.2015р. командуючим Сухопутних військ Збройних сил України прийнято наказ №867, в частині якого підполковник ОСОБА_1 призначений військовим комісаром Дзержинського МВК Донецької області в порядку реалізації плану переміщення (ротації) військових комісарів Сухопутних військ Збройних сил України. Також, наказом військового комісара Харківського обласного військового комісаріату від 10.12.2015року №360 виключено військового комісара ОСОБА_1 зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з направленням для подальшого проходження військової служби в м.Дзержинськ Донецької області. На думку позивача, зазначені накази видані з порушенням вимог п.4.2, п.4.7, п.4.8, п.4.9 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, а саме: при включенні підполковника ОСОБА_1 до плану-пропозиції переміщення, відповідачем не бралися до уваги матеріали особової справи, результат ВЛК, факт проходження служби позивачем в зоні №3 ЧАЕС, оцінювання, вислуга років на займаній посаді, а також відповідачем порушено процедуру повідомлення військовослужбовця про переміщення його по службі. За таких підстав, не погоджуючись зі спірними наказами, позивач просить винести рішення про їх скасування.

Позивач у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, вказав, що уточнену позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить суд прийняти рішення про задоволення позову. (а.с.73).

Представник відповідача - Харківського обласного військового комісаріату, прибув у судове засідання, та склав на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі представника облвійськомату. (а.с.83). У письмових запереченнях на позов (а.с.29-30) вказав, що наказ військового комісара Харківського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 10.12.2015 року №360 про виключення військового комісара Лозівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області підполковника ОСОБА_1 зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з направленням для подальшого проходження служби в м.Дзержинськ Донецької області прийнятий на підставі, в межах повноважень та з метою виконання наказу КСВ ЗСУ від 10.11.2015 р. №876 про увільнення та призначення військових комісарів військкоматів м.Харкова та Харківської області. Вищевказані накази видані відповідно до п.82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, п.109 Указу Президента України "Про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України" від 10.12.2008 р. №1153 та у спосіб, визначений ст.35 Статуту внутрішньої служби. За таких підстав, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, незаконними та просить суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що 10.11.2015р. п.13 наказу командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) №867, підполковника ОСОБА_1, військового комісара Лозівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області військової частини А1314 призначено військовим комісаром Дзержинського міського військового комісаріату Донецької області військової частини А1314, в порядку реалізації плану ротації військових комісарів Сухопутних військ Збройних сил України.

18.11.2015 року телефонограмою за №659/173 працівниками Харківського обласного військового комісаріату через систему зв'язку П160 "Осінь" підполковника ОСОБА_1 повідомлено про призначення його на посаду військового комісара Дзержинського міського військового комісаріату Донецької області та зобов'язано в термін до 29.11.2015 року здійснити прийом-передачу справ військового комісара Лозівського ОМВК. (а.с.39).

Відповідно до п.1 наказу ТВО військового комісара Харківського обласного військового комісаріату №360 від 10.12.2016 р., наказано підполковника ОСОБА_1, військового комісара Лозівського ОМВК Харківської області вважати таким, що 10 грудня 2015 року справи та посаду здав та виключити зі списків особового складу Харківського обласного військового комісаріату 10.12.2015 р., направити до Дзержинського МВК Донецької області. (а.с.81).

Також судом з матеріалів справи встановлено, що позивач фактично виконав вимоги телефонограми №659 від 18.11.2015 року та приступив до виконання обов'язків по посаді військового комісара Дзержинського МВК Донецької області 18.12.2015 року.

Вирішуючи спір суд зазначає, що порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Пунктом 112 Положення №1153/2008 встановлено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також, якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Відповідно до приписів пункту 82 Положення №1153/2008, призначення військовослужбовців на посади здійснюється: 2) на рівнозначні посади: у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби); для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця; за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; за сімейними обставинами - на особисте прохання; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації, а в особливий період - на підставі висновку службової характеристики; у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності; у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах.

Згідно п.4.1 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 р. за № 438/16454, військовослужбовці Збройних Сил України призначаються на військові посади, передбачені штатами (штатними розписами) військових частин. Призначення військовослужбовців на посади і переміщення по службі здійснюються за результатами оцінювання на підставі Резерву кандидатів для просування по службі (далі - Резерв для просування по службі), Плану переміщення по службі з числа військовослужбовців (далі - План переміщення на посади), подань, службового документа, визначеного підпунктом 5 пункту 1.5 розділу І цієї Інструкції (якщо в умовах воєнного часу неможливо оформити подання), та клопотань посадових осіб, а також рішень колегіальних органів, утворених відповідно до чинного законодавства України.

Позивачем суду не надано жодного доказу, а судом на виконання приписів ст. 11 КАС україни не встанолвлено, що Харківським ОВК було відпрацьовано як подання на призначення підполковника ОСОБА_1, військового комісара Лозівського ОМВК військовим комісаром Дзержинського РВК Донецької області, так і план - пропозицій про переміщення військовослужбовців.

Суд відзначажє, що саме команудувачем СВ позивача було призначено на вказану вище посаду.

Стосовно посилань позивача на те, що при внесенні до плану ротації його кандидатури посадовими особами Харківського ОВК не було враховано результати матеріалів особової справи, результати ВЛК та тривалість проходження ОСОБА_1 військової служби в зоні №3 ЧАЕС, наслідки проведеної атестації та вислугу років, суд зазначає, що в наказі від 10.11.2015 р. №867 вказано - підполковник ОСОБА_1 призначається на рівнозначну посаду для більш доцільного використання за досвідом роботи з штатно-посадової категорії "підполковник" на штатно-посадову "підполковник", що відповідає підставам, визначеним в абз. 3 пп.2 п.82 Положення №1153/2008, та за якими згода військовослужбовця на переміщення не передбачена.

Підсумовуючи вищенаведене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача стосовно визнання незаконними дій посадових осіб Харківського обласного військового комісаріату щодо включення військового комісара Лозівського ОМВК Харківської області підполковника ОСОБА_1 в план-пропозицію переміщення військовослужбовців на посади та скасування п.13 наказу командувача Сухопутних військ ЗСУ (по особовому складу) від 10.11.2015 року №867 в частині призначення ОСОБА_1 військовим комісаром Дзержинського МВК Донецької області задоволенню не підлягають, оскільки не знайщли обгрунтованого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо позовних вимог стосовно скасування наказу військового комісара Харківського ОВК (по стройовій частині) від 10.12.2015 року №360 про виключення військового комісара Лозівського ОМВК Харківської області зі списків особового складу всіх видів забезпечення з направленням для подальшого проходження військової служби в м.Дзержинськ Донецької області та визнання незаконними дій керівництва Харківського обласного військового комісаріату в частині недоведення належним чином витягу з плану переміщення та витягу з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних сил (по особовому складу) від 10.11.2015 року №867, суд зазначає наступне:

Згідно пункту 109 Положення №1153/2008, вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.

Відповідно до статті 35 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України від 24.03.1999 р. № 548-XIV, Накази видаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна видавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.

Таким чином, повідомлення співробітниками Харківського військового комісаріату підполковника ОСОБА_1 про призначення його на посаду військового комісару Дзержинського МВК Донецької області телефонограмою №659/173 від 18.11.2015 року, що міститься в матеріалах справи (а.с.39), суд вважає належним способом доведення наказу до військовослужбовця.

Враховуючи, що наказ військового комісара Харківського ОВК (по стройовій частині) від 10.12.2015 року №360 про виключення військового комісара Лозівського ОМВК Харківської області зі списків особового складу всіх видів забезпечення з направленням для подальшого проходження військової служби в м.Дзержинськ Донецької області виданий після здачі справ та посади військового комісара Лозівського ОМВК Харківської області ОСОБА_1 та на виконання наказу командуючого Сухопутних військ ЗСУ України, суж вважає його фактично реалізованим та таким, що вичерпав свою дію, а тому позовні вимоги позивача в цій частині також задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій незаконними - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко