Постанова № 572033, 19.04.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції

№ АС8/73-06 Суддя –Кіяшко В.І.

Доповідач по 2-й інстанції

Суддя –Бабакова Л.М.

16 квітня 2007 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів: Бабакової Л.М., Шутенко І.А.

При секретарі – Міракові Г.А.

За участю представників сторін:

позивача –Куц І.А. –протокол б/н від 18.09.2006р.

відповідача –Клещенко О.М. –дов. № 963/9/10-009 від 11.01.2007р., Моісеєнко Ю.М. –дов. № 25438/9/10-009 від 13.04.2007р., Шаповал Л.О. –дов. № 387/9/10-009 від 09.01.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 1938С/2-4) позивача, ТОВ "Сумиптахоспілка", на Постанову господарського суду Сумської області від 27.04.2006 року по справі № АС-8/73-06

за позовом ТОВ "Сумиптахоспілка", м. Суми

до ДПІ в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Встановила:

Постановою господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. (суддя Кіяшко В.І.) у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, ТОВ "Сумиптахоспілка", з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Відповідач, ДПІ в м. Суми, у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, постанову господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. без змін, вважає, що постанова суду першої інстанції обґрунтована та прийнята у відповідності до чинного законодавства з урахуванням усіх фактичних обставин справи.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2005 року на підставі акту перевірки від 15.07.2005 р. № 37/Д/26-209/32603312 та рішення ДПА у Сумській області за результатами розгляду повторної скарги № 14889/10/25-005-122/129ск від 17.10.2005р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001152602/2/26-209/31134 про визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 781850,00 грн., у тому числі, основного платежу –513103,00 грн., штрафних санкцій –268747,00 грн.

Згідно з висновками акту перевірки підприємством порушено вимоги п. 4.7 ст. 4, п.п. 7.2.1, 7.2.6 п.7.2., п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 479 951 грн., в тому числі за березень 2004 р. –13 534 грн.; травень 2004 р. - 1 856 грн.; червень 2004 р. – 155 085 грн.; листопад 2004 р. - 998 грн.; грудень 2004 р. -148 390 грн.; лютий 2005 р. - 9 954 грн.; березень 2005 р. –150 134 грн.

Також перевіркою було встановлено завищення підприємством податкових зобов’язань з ПДВ на суму 24 391 грн., в тому числі за лютий 2004 р. –в сумі 8 936 грн., за квітень 2004 року в сумі 15 455 грн.

Висновок про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зроблено відповідачем на підставі того, що підприємством позивача віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцям товару СЗАТ "Первомайське" (Сумська обл., смт. Л.- Долина), ДП "Агрофірма "Авангард" (Сумська обл., м. Білопілля), ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський" (Сумська обл., смт. Недригайлів), які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, по першій події –перерахуванню коштів на користь продавців товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факту порушення підприємством вимог підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо платник податку здійснює операції з особами, які сплачують податок на прибуток у складі єдиного чи фіксованого податку, то датою збільшення валових витрат такого платника податку є дата оприбуткування товарів.

Таким чином, якщо платник податків придбаває товари у платника фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюючи при цьому попередню оплату, то валові витрати щодо цих товарів виникають на дату їх оприбуткування.

Відповідачем не доведено факту віднесення підприємством до складу валових витрат вартості сплаченого продавцю товару –платнику фіксованого сільськогосподарського податку по першій події –перерахуванню коштів на користь такого продавця.

Тому, висновок про порушення підприємством вимог підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необґрунтованим.

Відповідачем не доведено факту порушення підприємством вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. Зазначена норма регулює склад податкового кредиту, а не дату виникнення права на податковий кредит.

Згідно з пунктом 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, такою датою вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з нормами діючого законодавства з питань оподаткування, не існує будь-якої залежності дати виникнення права на податковий кредит від дати виникнення права на збільшення валових витрат.

Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує формування у податковому обліку податкового кредиту з одночасним формуванням валових витрат, оскільки не обмежує право підприємства у віднесенні до складу валових витрат виробництва (обігу) вартості придбаних товарів виключно звітним періодом, в якому виникає право платника податку на податковий кредит. Право на податковий кредит виникає незалежно від того, в якому звітному періоді віднесена до складу валових витрат вартість придбаного товару, головне, щоб витрати здійснювались як компенсація вартості товарів, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, якщо вартість товарів, що придбаваються у платника фіксованого сільськогосподарського податку, підлягає включенню до валових витрат (за датою оприбуткування товарів), платник податків - покупець має право на податковий кредит за датою здійснення передоплати на користь такого платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Висновок акту перевірки про порушення підприємством вимог підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" спростовується також висновком спеціаліста - економіста старшого наукового співробітника Сумського відділення ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса І.В. Стрілецької № 216 від 13.07.2005 р.

Висновок суду першої інстанції про порушення підприємством вимог підпункту п.п. 7.2.1, 7.2.6 п.7.2., 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідає обставинам справи.

Згідно з висновком суду першої інстанції позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за червень 2004 року, так як податкова накладна № 201 від 28.06.2004 р., яка видана СЗАТ "Первомайське", та податкова накладна б/н від 28.06.2004 р., яка видана ВАТ "Племптахорадгосп "Посольський", були оформлені неналежним чином.

Перевірка підприємства проводилась на підставі вилучених при проведенні обшуку ТОВ "Сумиптахоспілка" документів, наданих прокуратурою Сумської області. Для дослідження оригіналів документів, які були вилучені при обшуку ТОВ "Сумиптахоспілка", ухвалою господарського суду Сумської області від 16.03.2006р. у прокуратури Сумської області були витребувані для дослідження ряду документів.

На виконання ухвали господарського суду Сумської області від 16.03.2006 р. прокуратурою Сумської області була надана лише частина витребуваних документів, а саме: підшивка податкових накладних за грудень 2004 року, в якій міститься податкова накладна № 40 від 29.12.2004 р.; підшивка податкових накладних за червень 2004 року, в якій містяться податкові накладні № 201 від 28.06.2004 р. та б/н від 28.06.2004 р.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач включив до складу податкового кредиту за червень 2004 року суми ПДВ на підставі податкових накладних, які оформлені належним чином, а саме:

- податкової накладної № 201а від 29.06.2004 р. на суму 760000,00 грн., у тому числі ПДВ 126666,67 грн., отриманої від СЗАТ "Первомайське";

- податкової накладної № 593/1 від 29.06.2004 р. на суму 204000,00 грн., у тому числі ПДВ 34000,00 грн., отриманої від ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський".

Зазначені податкові накладні були виписані СЗАТ "Первомайське" та ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський" замість податкових накладних № 201 від 28.06.2004 р. та б/н від 28.06.2004 р. , які не містили всіх необхідних реквізитів та були виписані з порушенням п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який визначає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Датою виникнення податкових зобов'язань згідно з п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг),

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Позивачем були перераховані кошти у розмірі 760000,00 грн., у тому числі ПДВ 126666,67 грн. - СЗАТ "Первомайське" та 204000,00 грн., у тому числі ПДВ 34000,00 грн. - ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський" 29.06.2004 р., тому податкові накладні повинні були складені 29.06.2004 року, а не 28.06.2004 року.

Порушення порядку оформлення податкових накладних виправлені контрагентами позивача шляхом виписки 29.06.2004 року податкової накладної № 201а від 29.06.2004 р. (СЗАТ "Первомайське") та податкової накладної № 593/1 від 29.06.2004 р. (ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський"). Зазначені податкові накладні містять всі необхідні реквізити.

Дані податкові накладні були надані позивачем згідно ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. до матеріалів справи.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, висновок про порушення підприємством позивача вимог підпункту п.п. 7.2.1, 7.2.6 п.7.2., 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованим, так як право позивача на податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, отриманими від платників ПДВ, а саме:

- податковою накладною № 201а від 29.06.2004 р. на суму 760000,00 грн., у тому числі ПДВ 126666,67 грн., отриманою від СЗАТ "Первомайське";

- податковою накладною № 593/1 від 29.06.2004 р. на суму 204000,00 грн., у тому числі ПДВ 34000,00 грн., отриманою від ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський";

- податковою накладною № 288 від 29.12.2004 р. на суму 965000,00 грн., у тому числі ПДВ 160833,30 грн., отриманою від СЗАТ "Первомайське" 01.03.2005 р.;

- податковою накладною № 40 від 29.12.2004 р. на суму 1235000,00 грн., у тому числі ПДВ 205833,33 грн., отриманою від ДП "Агрофірма "Авангард".

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем було зменшено суму податкового кредиту по СЗАТ "Первомайське" на суму 126666,67 грн., та по ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський"; 34000,00 грн. (стор.41 акту перевірки). Тому, повторне зменшення відповідачем за результатами перевірки податкового кредиту на суму 126666,67 грн. (по СЗАТ "Первомайське") та на суму 34000,00 грн. (по ВАТ "Племптахорадгосп "Посульський") є необґрунтованим.

На підставі викладеного, судом першої інстанції невірно були застосовані норми Закону України "Про податок на додану вартість", а саме зроблено висновок, що датою виникнення права на податковий кредит при придбанні товарів у платників фіксованого податку є дата оприбуткування таких товарів, а не перша із подій визначених у підпункті 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На дату включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту відбулось і списання коштів з банківського рахунку позивача на користь продавця товару, і отримання належним чином оформлених податкових накладних № 201а від 29.06.2004 р., № 593/1 від 29.06.2004 р., № 288 від 29.12.2004 р., № 40 від 29.12.2004 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2006р. на підставі клопотання представника відповідача було зупинено провадження у справі та призначено судово-економічна експертиза, проведення якої доручено Сумському відділенню НДІСЕ ім.. М.С. Бокаріуса.

12.02.2007р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта Сумського відділення НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса № 1092 від 31.01.2007р., згідно якого висновки ДПІ в м. Суми про порушення позивачем вимог п. 4.7 ст. 4, п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" документально підтверджується на суму 10906,84 грн., в тому числі заниження податку на додану вартість за перевіряємий період: березень 2004р. –13534 грн., травень 2004р. –1855,95 грн, листопад 2004р. –998,17 грн., грудень 2004р. –100 грн. та завищення податку на додану вартість за червень 2004р. –5581,28 грн. Тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині суми 10906,84 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 8244,06 грн. винесено відповідачем правомірно.

14.03.2007р. відповідачем до суду було надано заперечення на висновок судово-економічної експертизи і заяву про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи та зобов’язано відповідача направити письмові запитання експерту, надати суду за три дні до судового засідання запитання та відповіді експерта; надати розрахунок згідно висновку експерта по донарахуванню заниженого податку на додану вартість та штрафних санкцій; надати відомості про стадію розслідування кримінальних справ.

Відповідачем в порушення чинного законодавства не була виконана дана ухвала суду.

Питання до експерта по запереченню на висновок експертизи відповідача, яке було надано до суду, експерту не було задано. Тільки були поставлені питання щодо строків проведення судових експертиз. Крім того, запит до Сумського відділення НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса відповідачем був направлений тільки 11.04.2007р. Запит до слідчих органів прокуратури Сумської області відповідачем був надісланий тільки 04.04.2007р., тому на момент судового засідання (16.04.2007р.) відповіді від них не надійшло.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2006р. сплату витрат, пов’язаних із здійсненням судово-економічної експертизи до остаточного розгляду апеляційної скарги, було покладено на позивача. Позивачем до матеріалів справи було надано платіжне доручення № 74 від 09.11.2006р. про сплату за проведення судово-економічної експертизи № 1092 в розмірі 9940,80 грн.

Згідно п. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, тобто пропорційно. Тому, витрати по експертизі в сумі 9680,80 грн. належить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню частково, а апеляційна скарга позивача –задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 92, 94, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. по справі № АС-8/73-06 скасувати частково.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001152602/2/26-209/3134 від 25.10.2005р. в сумі 502196,16 грн. основного платежу та в сумі 260502,94 грн. штрафних санкцій.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Сумиптахоспілка" витрати по проведенню судово-економічної експертизи в сумі 9680,80 грн.

Доручити господарський суд Сумської області видати відповідний виконавчий лист.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Судді Бабакова Л.М.

Шутенко І.А.