Постанова № 57203058, 12.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2016 р. Справа № 814/397/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до треті особи за участю: позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2 третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4Державної іпотечної установи ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_4, прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про Державної іпотечної установи з зобов'язанням надати їй відповідь на питання у запиті про доступ до публічної інформації від 22.02.16.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 22.02.12 вона звернулась до відповідача за запитом щодо надання інформації про: 1) схему кредитування за методом ануїтетного платежу це особисте напрацювання Державної іпотечної установи безпосередньо для іпотечного кредитування в національній валюті, чи цей метод визначено законодавчим нормативно-правовим актом, міжнародним актом для всіх видів кредитування, в тому числі і споживчого кредитування в іноземній валюті, якщо да то яким саме; 2) «Стандарти надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів», затверджені рішенням правління Державної іпотечної установи від 13.02.06 №5 та рішенням №31 від 11.09.08, є внутрішнім керівним документом Державної іпотечної установи чи зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий документ і поширюється на невизначене коло осіб. Якщо зазначені документи зареєстровані в Міністерстві юстиції як нормативно-правові акти прошу повідомити дату реєстрації та реєстраційний номер, але станом на час звернення до суду відповідь не отримала.

Потребу в зазначеній інформації позивачка пояснила тим, що нею разом з іншими особами опрацьовується правова позиція щодо захисту прав споживачів-позичальників по іпотечним кредитам.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свої заперечення Державна іпотечна установа обґрунтувала тим, що: 1) відповідачу незрозуміло було про які Стандарти запитувала позивачка, оскільки вона питала про Стандарти, які затверджені рішенням правління Державної іпотечної установи від 13.02.06 №35, рішенням №31 від 11.09.08, однак відповідач керується Стандартами, затвердженими рішенням наглядової ради Державної іпотечної установи від 11.09.08 (протокол №31); 2) в запиті позивачки було посилання на Закон України «Про доступ до інформації», оскільки в чинному законодавстві України відсутній такий закон, зазначений запит було розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян» в передбачені зазначеним законом терміни; 3) 11.03.16 позивачці було надано вичерпну відповідь на її питання за №1115/15/2.

Треті особи підтримали позицію позивачки, просили позов задовольнити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

22.02.16 ОСОБА_1 направила до Державної іпотечної установи звернення про надання інформації, в якому просила повідомити їй: 1) схема кредитування за методом ануїтетного платежу це особисте напрацювання Державної іпотечної установи безпосередньо для іпотечного кредитування в національній валюті, чи цей метод визначено законодавчим нормативно-правовим актом, міжнародним актом для всіх видів кредитування, в тому числі і споживчого кредитування в іноземній валюті, якщо да то яким саме; 2) «Стандарти надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів», затверджені рішенням правління Державної іпотечної установи від 13.02.06 №5 та рішенням №31 від 11.09.08, є внутрішнім керівним документом Державної іпотечної установи чи зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий документ і поширюється на невизначене коло осіб. Якщо зазначені документи зареєстровані в Міністерстві юстиції як нормативно-правові акти прошу повідомити дату реєстрації та реєстраційний номер, але станом на час звернення до суду відповідь не отримала (арк.спр.6).

Відповідач отримав зазначене звернення 25.02.16.

11.03.16 Державна іпотечна установа надіслала на адресу позивачки відповідь за №1115/15/2, відповідно до якої повідомила, що «…Стандарти є внутрішнім нормативним, багатоскладовим документом ДІУ та визначають умови та правила здійснення операцій з рефінансування іпотечних кредитів, включаючи і надання рефінансування первинним кредиторам для формування портфеля іпотечних кредитів за Стандартами Установи та передачею прав вимоги за ними Установі. Стандарти ДІУ затверджені рішенням Наглядової раді ДІУ від 11.09.08 (протокол №31), не зареєстровані в Мінюсті. Стандарти Установи: встановлюють уніфіковані та прозорі вимоги до учасників ринку іпотечного житлового кредитування, впроваджують надійні та прозорі процедури надання, обслуговування та рефінансування іпотечних житлових кредитів, запроваджують систему рефінансування первинних кредиторів через державну іпотечну установу. Зазначені вимоги до іпотечних кредитів розроблені для забезпечення виконання статутних завдань ДІУ. Вимоги визначають умови, яким має відповідати іпотечний кредит, наданий первинним кредитором, для можливості набуття Установою прав вимоги за таким кредитом (здійснення операції рефінансування). Пунктом 3.2 Вимог до іпотечних кредитів визначено, що іпотечний кредит повинен бути наданий у грошовій одиниці України -гривні. Погашення іпотечного кредиту та відсотків за його користування здійснюється виключно у грошовій одиниці України - гривні. Схеми кредитування визначені внутрішніми нормативними документами ДІУ. Стандартами затверджено типові форми договору про іпотечний кредит, яким встановлено обов'язок позичальника сплачувати нараховані кредитором відсотки за користування кредитом ануїтет ними платежами або за класичної схемою» (арк.спр.14).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.13 Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, окрім іншого: 1) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 2) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Крім того, відповідно до п.4 ч.2 ст.13 Закону до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Враховуючи, що відповідач відповідно до свого Статуту, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №768 від 17.07.09, є спеціальним суб'єктом господарювання, заснованим державою в особі Уряду, предметом діяльності якого, окрім іншого, є розроблення і впровадження методологічних рекомендацій з питань іпотечного кредитування, а також єдиних стандартів, норм і процедур надання фінансових кредитів, вимог до іпотечних кредитів та нерухомого майна, рефінансування іпотечних кредиторів та обслуговування іпотечних активів (п.6 Статуту), інформація про це становить суспільний інтерес та є публічною.

За таких обставин, відповідач як розпорядник публічної інформації, зобов'язаний був розглянути звернення ОСОБА_1 відповідно до вимог Закон України «Про доступ до публічної інформації».

Суд не може прийняти пояснення відповідача, що помилково посилання позивачки на не існуючий Закон «Про доступ до інформації», замість Закону України «Про доступ до публічної інформації» завадило розглянути це звернення саме як запит на інформацію.

Відповідно до ч.5 ст.19 Закону, запит на інформацію має містити:1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Законом не зобов'язано запитувача посилатися у запиті на сам Закон України «Про доступ до публічної інформації» та не передбачено жодних наслідків за відсутності такого посилання.

Розроблені відповідачем спеціальні форми запитів є засобом, який має на меті лише спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію, відповідно до ч.6 ст.19 Закону, але не є обов'язковою умовою отримання запитувачем публічної інформації.

Крім того, різниця між зверненням громадянина відповідно до Закону України «Про звернення громадян» й запитом на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» полягає передусім в проханні автора документа. Єдиною метою запиту на інформацію є прохання надати існуючу в розпорядника інформацію або копію документа, який знаходяться у володінні розпорядника. У випадку зі зверненнями громадян рух інформації відбувається в зворотному напрямку - від автора звернення до його адресата. Автор звернення повідомляє адресату певну інформацію і базуючись на цьому просить вчинити певні дії.

У цьому випадку позивачка сама запитувала у відповідача інформацію, яка її цікавить, а не повідомляла про якийсь події та не просила вчиняти будь-які дії.

За таких обставин відповідачем було невірно ідентифіковано запит ОСОБА_1 від 22.02.16 як звернення за Законом України «Про звернення громадян», а не як запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», та вирішено в порядку іншої процедури.

З приводу невірного зазначення позивачкою у запиті реквізитів Стандартів, то відповідно до п.2 ч.5 ст.19, запитувач зазначає про це у запиті, якщо йому це відомо. Тобто, ця помилка також не може бути підставою для відмови у наданні публічної інформації.

Щодо змісту наданого відповідачем листа від 11.03.16 за №1115/15/2, то суд дійшов висновку, що в ньому надано інформацію лише щодо другого питання запитувача - про походження та статус Стандартів надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів. Разом з тим, питання про те, чи є це особистим напрацюванням Державної іпотечної установи схема кредитування за методом ануїтетного платежу, або запозичена з інших джерел, відповідачем взагалі не надано, та навіть не відмовлено у наданні такої інформації, відповідно до ст.22 Закону.

З врахуванням викладеного, оскільки позивачкою дотримано вимоги ч.5 ст.19 Закону щодо до запиту на інформацію, розпорядник інформації володіє та зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, відповідачем не повідомлено про те, що ця інформація має обмежений доступ, надання цієї інформації не пов'язано з витратами на копіюванням або друком, Державна іпотечна установа повинна надати ОСОБА_6 інформацію про напрацюванням Державної іпотечної установи схеми кредитування за методом ануїтетного платежу, або запозичення її з інших джерел.

В цій частині позов належить задовольнити.

Щодо другого питання, оскільки відповідачем надано на нього повну відповідь, хоча із порушенням строків розгляду, визначених ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в задоволенні належить відмовити.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати, розподілити згідно з ч.3 ст.94 КАС України відповідно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну іпотечну установу надати ОСОБА_1 відповідь на звернення про надання інформації від 22.02.2016 щодо 1 питання "Схема кредитування за методом ауїтетного платежу це особисте напрацювання Державної іпотечної установи України безпосередньо для іпотечного кредитування в національній валюті чи цей метод визначено законодавчим, нормативно-правовим актом, міжнародним актом для всіх видів кредитування, в тому числі і споживчого кредитування в іноземній валюті, якщо до, то яким саме."

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної іпотечної установи судовий збір в сумі 275,60 гривень (двісті сімдесят п'ять грн. шістдесят коп.).

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15.04.16

Суддя В.В. Біоносенко