Ухвала суду № 57200660, 12.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

12.04.2016Справа №910/4340/16

За позовомЖитлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт»про виселення з нежитлового приміщення та стягнення 55 762,97 грн. Суддя Демидов В.О. Представники сторін: від позивача:Варфоломєєв В.М. (дов. б/н від 29.03.2016 р.);від відповідача:не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «Будпластмаш» звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт» про виселення з нежитлового приміщення та стягнення 55 762,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2016 р. порушено провадження у справі №910/4340/16, розгляд справи призначено на 29.03.2016 р.

25.03.2016 р. позивачем на виконання вимог ухвали суду від 14.03.2016 р. через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення витребуваних судом документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 12.04.2016 р.

30.03.2016 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання згідно із змістом якого просить витребувати у банку відповідача, а саме «КБ «Приватбанк» відділення Печерська філія, виписки по поточному рахунку відповідача №26007052726578 починаючи з 01.01.2014 р. по 29.03.2016 р., а також просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт», що знаходяться на п/р №26007052726578 у відділенні Печерської філії «КБ «Приватбанк», код банку 300711 в межах заявлених майнових вимог.

12.04.2016 р. відповідачем через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт» ОСОБА_2 бути присутньою в судовому засіданні у зв'язку із її хворобою. Крім того, відповідачем було подано клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Представник позивача в судове засідання 12.04.2016 р. з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи нової редакції другого абзацу прохальної частини позовної заяви та клопотання про долучення до матеріалів справи вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш» з виплати неустойки. Крім того, представником позивача в судовому засіданні було подано клопотання відповідно до якого представник позивача просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами та у зв'язку із затягуванням відповідачем судового процесу, яке полягає у повторній неявці відповідача в судове засідання, притягнути директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в порядку передбаченому ст. 185-3 Кодексу України про Адміністративні правопорушення шляхом накладення на неї штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.04.2016 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Хвороба директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт» не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З урахуванням викладених обставин, клопотання відповідача від 12.04.2016 р. про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі №910/4340/16 судово-бухгалтерської експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

При цьому, необхідність призначення судової експертизи пов'язана саме з наявністю при розгляді господарського спору певних питань щодо обставин, які не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань експерта та можуть бути вирішені шляхом призначення судової експертизи. Зі змісту ст. 41 Господарського процесуального кодексу України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов'язок.

Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на вищенаведене, суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про призначення у справі №910/4340/16 судово-бухгалтерської експертизи та відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях при дослідженні та оцінці документальних доказів наявних у матеріалах справи, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Розглянувши в судовому засіданні 12.04.2016 р. клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Частиною 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Суд визнав клопотання позивача щодо витребування доказів необґрунтованим, оформленим з порушенням вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу України та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, позивач не довів необхідності вказаних документів, як доказів у даній справі та не підтвердив неможливість самостійно їх отримати.

Стосовно заяви позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на викладене, заява Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш» про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про притягнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотайм-Принт» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, шляхом накладення на неї штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на те, що вчинення зазначених дій є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, суд звертає увагу на те, що явка відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторони.

Відповідно до норм статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

У зв'язку із необхідністю витребування доказів по справі, спір не може бути розглянутий у даному судовому засіданні, а тому розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи на 19.04.16 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, в залі судових засідань №11.

2. Зобов'язати відповідача надати суду:

- письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві, докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;

- докази виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань (платіжні доручення/виписки з банківського рахунку тощо) за Договором оренди №П31-в/01.2014 від 24.12.2013 р. та за Договором оренди №Політех31-в/02.2015 від 31.01.2015 р. із зазначенням періоду, за який здійснюється платіж (віднесення погашення заборгованості);

- у випадку непогодження з приведеними позивачем розрахунками розміру орендної плати та оплати комунальних послуг, 3% річних, пені та інфляційних втрат представити суду власні контррозрахунки;

- на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування надати суду оригінал (для огляду) і належно засвідчену копію статуту (положення);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

3. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 36 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р.

4. Запропонувати учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами ст. 28 ГПК України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

5. Зобов'язати сторони, з урахуванням приписів п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р., всі документи подавати завчасно через відділ діловодства суду, з обов'язковим описом додатків у прошитому вигляді.

6. За відсутності витребуваних доказів надати суду обґрунтовані письмові пояснення з приводу неможливості їх надання.

7. Попередити відповідача, що за ухилення від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Демидов