Рішення № 57200369, 15.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.16р. Справа № 904/676/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА", м. Київ

до Дніпропетровського обласного териториального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним та скасуванння рішення

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність від 01.03.2016р.

ОСОБА_2, договір від 01.02.2016р.

від відповідача:ОСОБА_3, довіреність №9 від 17.02.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровського обласного териториального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення.

Позивач зазначає, що рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86/01-14/05-15 від 25.12.2015р. у справі № 70/05-03-4/15 є безпідставним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 10.02.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.03.2016р.

09.03.2016р. відповідач подав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.03.2016р. до 21.03.2016р., з 21.03.2016р. до 11.04.2016р.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 р. адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 86/01-14/05-15 у справі № 70/05-03-4/15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно з яким адміністративна колегія вирішила:

1. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «КАМА» (і.к. 19358158) щодо поширення на етикетках Продукції інформації «Оцет» в той час як дана продукція не є оцтом з харчової сировини та поширення у такий спосіб неточних відомостей щодо назви товару та його споживчих властивостей, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання, через інших осіб, невизначеному колу осіб, неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

2. За вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної, зазначеному у п. 1. резолютивної частини цього рішення, накласти штраф на товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «КАМА» (і.к. 19358158) відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

При цьому адміністративною колегією було роз'яснено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19 Конституції України).

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (ч.1 ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет").

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб, є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (ч.2,3,7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено (ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції).

Позивач зазначає, що рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86/01-14/05-15 від 25.12.2015р. у справі № 70/05-03-4/15. є безпідставним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. (ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції).

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 - 4 цього Закону. (ч.1,2 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору. (ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Під час розгляду справи № 70/05-03-4/15 відповідачем було встановлено наступне. Згідно з довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності Товариства за КВЕД - 2010: 10.84 Виробництво прянощів і приправ. Товариство здійснює господарську діяльність та, у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є суб'єктом господарювання. Товариство є виробником продукції: оцет столовий 9% 1л (штриховий 4820086370103) (надалі - Продукція). На етикетці продукції міститься напис ОЦЕТ СТОЛОВИЙ 9% 1 л. На етикетці розміщено інформацію про назву та адресу виробника, назву продукту, склад продукту, умови зберігання, строк придатності, спосіб вживання. До складу продукції входять: вода питна очищена, кислота оцтова харчова синтетична. Згідно інформації нанесеної на етикетку продукції, її виробником є ТОВ Компанія «КАМА». Відповідальність за поширення інформації на етикетках продукції несе товариство позивача. Виробництво оцтів в Україні регламентується ДСТУ 2450:2006 «Оцти зхарчової сировини. Загальні технічні умови». Згідно ДСТУ 2450:2006: оцет з харчової сировини - водяний розчин оцтової кислоти, одержаний біохімічним методом аеробного окислення оцтово-кислими бактеріями харчової спиртовмісної сировини з подальшою пастеризацією, освітленням, фільтраці фасуванням; оцет спиртовий - оцет одержаний методом аеробного окислення оцтовокислими бактеріями етилового ректифікованого спирту з харчової сировини; оцет спиртовий ароматизований - оцет, одержаний доданням до спиртового екстрактів або настоїв сировини рослинного походження чи прянощів, натуральних харчових запашних речовин чи ідентичних натуральним, свіжих або сухих прянощів чи рослинної сировини, фруктових соків, меду; оцет яблучний оцет, одержаний окисленням оцтовокислими бактеріями яблучних виноматеріалів, зброджених яблучних соків; оцет винний - оцет одержаний окисленням оцтовокислими бактеріями виноградних виноматеріалів, зброджених соків, витяжок, пикетів. Водночас, стандартом Мінагрополітики України «Замінники оцту, одержані з оцтової кислоти. Технічні умови» СОУ 15.87-37-411:2006 встановлено, що замінники оцту виготовляються шляхом розведення водою харчової оцтової кислоти. Так, відповідно до п.1.1. СОУ 15.87-37-411:2006 «Замінники оцту, одержані з оцтової кислоти. Технічні умови», цей стандарт поширюється на замінники оцту, які виготовляють шляхом розведення водою харчової оцтової кислоти із застосуванням запашних речовин чи без них. Відповідно до п.4.1.4. вказаного документа, для виготовлення замінників оцту використовують таку сировину: кислоту оцтову лісохімічну харчову 70% і 80% (есенцію) згідно з ГОСТ 69684; кислоту оцтову х.ч. льодову згідно з ГОСТ 61; запашні речовини; воду питну згідно з ГОСТ 2874. Тобто, ДСТУ 2450:2006 «Оцти з харчової сировини. Загальні технічні умови» та СОУ 15.87-37-411:2006 «Замінники оцту, одержані з оцтової кислоти. Технічні умови» визначають різні вимоги для виробників щодо сировини та технології виробництва оцту та його замінників. Продукція виробляється згідно ТУ У 15.8-19358158-002:2007 «Оцти харчові фасовані. Технічні умови». За інформацією товариства, у 2014 році внесено зміну №4 до ТУ У 15.8-19358158-002:2007 «Оцти харчові фасовані. Технічні умови», внаслідок чого було змінено назву продукції «Оцет столовий» на «Оцтова кислота столова 9%. Водний розчин» та змінено назву ТУ на «Оцти з харчової сировини та розчин водний харчової оцтової кислоти. Технічні умови». Товариство передбачаючи в ТУ У 15.8-19358158-002:2007 «Оцти харчові фасовані. Технічні умови» використання кислоти оцтової синтетичної харчової, виготовляє інший вид продукції ніж передбачений ДСТУ 2450:2006 «Оцти з харчової сировини. Загальні технічні умови». З точки зору технологій виробництва та споживчих властивостей оцти з харчової сировини та їх замінники не є ідентичними. Так, за загальновідомою інформацією, кислота оцтова синтетична харчова - безбарвна, легкозаймиста рідина з різким запахом. Синтетичний оцет - це побічний продукт виробництва мінеральних добрив з природного газу або його отримують з тирси. Синтетичну кислоту отримують при нагріванні і сухій перегонці стружки (лісохімічний оцет) та при переробці мінеральної вуглеводневої сировини (нафти й природного газу). Така оцтова кислота, у разі недостатнього очищення, може містити шкідливі альдегіди та солі важких металів. Натуральний оцет був відомий ще кілька тисячоліть тому як природний продукт бродіння пива або вина Він включає в себе великий набір мінеральних речовин, таких як залізо, магній, кальцій фосфор, до його складу входять вітаміни В, С, Е, тощо. Синтетична оцтова кислота і значно дешевше ніж оцет з харчової сировини. Таким чином, інформація, яка розташована на етикетці продукції виробництва ТОВ Компанія «КАМА» у вигляді слова «оцет» на споживчих етикетках продукції, виробником якої є товариство, містить неточну інформацію щодо назви та споживчих властивостей даного продукту. ДСТУ 2450:2006 «Оцти з харчової сировини. Загальні технічні умови» встановлено інші вимоги щодо сировини та технології виробництва оцтів ніж використовує Товариство при виробництві продукції, а отже є іншим продуктом. За інформацією, отриманою від товариства, продукція реалізовувалась переважно в місті Полтаві, Києві, Черкасах, Харкові, Сумах, через дистриб'юторів. Ринок виробництва оцтів з харчової сировини та їх замінників, на якому здійснює діяльність ТОВ Компанія "КАМА" є потенційно конкурентним. На ринку виробництва оцтів з харчової сировини та їх замінників, в Україні здійснюють діяльність значна кількість субєктів господарювання. Отже, з огляду на вищевикладене, дії суб'єктів господарювання у вигляді поширення на етикетках продукції інформації «оцет», в той час як дана продукція не є оцтом з харчової сировини та поширення у такий спосіб неточних відомостей щодо назви товару та його споживчих властивостей, можуть надати неправомірні переваги у конкуренції. За результатами проведеного опитування споживачів, територіальним відділенням встановлено, що: 91,3 % опитаних споживачів вважають, що оцтом столовим може називатися товар, який одержаний методом окислення оцтовокислими бактеріями з натуральної сировини; 95,6 % опитаних споживачів вважають, що різниця між оцтом та замінниками оцту полягає в тому, що останні виготовленні шляхом розведення синтетичної оцтової кислоти водою, в той час як оцти столові виготовлені з натуральної сировини методом окислення оцтовокислими бактеріями; 95,6 % опитаних споживачів вважають, що продукція, яка містить у своєму складі кислоту оцтову синтетичну харчову не може називатися «оцтом столовим»; 86,95 % опитаних споживачів вважає, що продукція, яка містить у своєму складі кислоту оцтову синтетичну харчову не може називатися «оцтом»; 95,6 % опитаних вважають, що інформація у вигляді напису на етикетці продукції «оцет столовий» або «оцет» може вплинути на намір споживачів щодо придбання такого товару; 95,6 % опитаних вважають, що інформація у вигляді напису «оцет столовий» або «оцет», в той час як до складу продукції віднесено воду та кислоту оцтову синтетичну харчову, може ввести їх в оману. Розміщення Товариством позивача на етикетці продукції власного виробництва інформації «Оцет» може ввести в оману покупців (споживачі сприймаючи інформацію на етикетці продукції у вигляді слова «Оцет» можуть ідентифікувати цей товар, як оцет з харчової сировини) та вплинути на їх наміри щодо придбання саме цього товару, а також призвести до отримання Товариством неправомірних переваг перед іншими учасниками ринку. Товариство, через інших осіб (дистриб'юторів, об'єкти роздрібної торгівлі продовольчими товарами) невизначеному колу осіб (потенційним покупцям, які здійснюють придбання продуктів харчуванням об'єктах торгівлі) поширювало неточні відомості щодо назви та споживчих властивостей Продукції, що могло вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкт господарювання. Товариство зазначає, що продукцію під назвою «Столовий оцет» виробляли з 2008 року по 07.09.2015р., «Оцтова кислота столова 9%. Водний розчин» почали виробляти з 11.09.2015р. Поряд із цим Товариство надало нові етикетки продукції з позначенням «Оцтова кислота столова 9%», видаткові накладні від 24.09.2015р. на «Оцтову кислоту столову 9%» та наказ Товариства від 27.08.2015р. № 29/1 про затвердження нової етикетки продукції та нового маркування продукції «Оцтова кислота столова» та про виведення з обігу старої етикетки продукції. Дохід (виручка) товариства позивача за 2014 рік, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств складає 33 127 100 (тридцять три мільйона сто двадцять сім тисяч сто)гривень. При визначенні штрафу, адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України враховано, що порушення позивачем припинено.

Позивач вважає, що правомірно використовував назву «Оцет столовий 9%». Також позивач пояснив, що вважає, що розмір накладеного штрафу мав вираховувати не від усього прибутку товариства, а лише від прибутку, отриманого від реалізації продукції «Оцет столовий 9%».

Так, відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"в вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Визначений відповідачем штраф у сумі 68000 грн. не перевищує п'яти відсотків доходу позивача за 2014 рік.

Маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні: а) вводити в оману споживача стосовно: характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання; необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає; повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості; б) містити інформацію щодо наявності у харчовому продукті (крім природних мінеральних вод та харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів, дієтичних добавок) властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання або посилатися на такі властивості. Зазначені обмеження поширюються також на рекламу харчових продуктів, оформлення харчових продуктів, зокрема на їх форму, зовнішній вигляд або упаковку, використаний пакувальний матеріал та місце їх розміщення для продажу. (п.5 Технічного регламенту маркування харчових продуктів та спосіб, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №487 від 28.10.2010р.).

Вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт. У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає (п. 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів).

Назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів. Назву продукту встановлює виробник з урахуванням вимог цього Технічного регламенту. Назва харчового продукту може бути доповнена комерційною (фірмовою) назвою, яка може бути зазначена літерами латинської абетки та/або знаком для товарів і послуг. Комерційна (фірмова) назва продукту не характеризує продукт, його властивості, проте дає змогу відрізняти його від інших аналогічних продуктів, близьких за складом і органолептичними показниками. Комерційна (фірмова) назва та знак для товарів і послуг не можуть заміняти назву харчового продукту. До назви продукту необхідно долучати інформацію щодо характерних властивостей, фізичного стану продукту або спеціального оброблення, якому піддавався харчовий продукт (наприклад, порошкоподібний, сухий, концентрований, заморожений, копчений, пастеризований, охолоджений, стерилізований тощо), якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача. (п.7 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів).

Склад харчового продукту - це перелік всіх інгредієнтів цього продукту, який зазначається в маркуванні харчового продукту з урахуванням вимог цього пункту та згідно з додатками 1-5 до цього Технічного регламенту. Перелік усіх інгредієнтів зазначають у порядку зменшення їх масової частки, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту. Перед переліком інгредієнтів наводиться заголовок "Склад:". Зазначений перелік наводять для всіх харчових продуктів. У разі якщо інгредієнт харчового продукту в свою чергу складається з кількох інгредієнтів, вони також вважаються інгредієнтами цього харчового продукту (п. 9 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів).

Зазначення складу харчового продукту в маркуванні є необов'язковим для оцту, отриманого з одного виду сировини без використання інших інгредієнтів, із зазначенням природи походження сировини (п. 10 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів).

З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується, що розміщення позивачем на етикетці продукції власного виробництва у назві слова «Оцет» може ввести споживачів в оману щодо споживчих властивостей цього продукту.

Відповідно до листа Державного підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів №20-38/516 від 28.11.2014р. (на адресу Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України) термін «оцет столовий» присвоювався згідно з ДК 016-97 «Державний класифікатор України. Державний класифікатор продукції та послуг». Але ДК 016-97 не сьогоднішній день не є чинним. На сьогоднішній день термін «Оцет столовий» не обумовлений жодним нормативно-правовим документом.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, судом встановлено відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86/01-14/05-15 від 25.12.2015р. у справі № 70/05-03-4/15.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 1378,00грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.04.2016

Суддя ОСОБА_4