Ухвала суду № 57200196, 08.04.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 квітня 2016 року Справа № 910/15250/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С.,перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 1 березня 2016 року,та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 1 грудня 2015 року,у справі № 910/15250/13,за заявою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (м. Київ),доКомунального підприємства "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" (м. Київ),про визнання банкрутом,- в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (далі за текстом - ПАТ "Мостобуд") порушено провадження у справі № 910/15250/13 про банкрутство Комунального підприємства "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" (далі за текстом - КП "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління"); визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "Мостобуд" кредитором КП "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" у розмірі 15 992 569 грн. 22 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича, інше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року у справі № 910/15250/13 (суддя - Пасько М.В.) відмовлено Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі за текстом - ДПІ у Солом'янському районі) у визнанні кредитором КП "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" з грошовими вимогами у розмірі 16 377 грн. 29 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 року у справі № 910/15250/13 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.) прийнято до провадження у визначеному складі колегії розгляд апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року у справі № 910/15250/13.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ДПІ у Солом'янському районі звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року у справі № 910/15250/13; визнати кредиторські вимоги ДПІ у Солом'янському районі у розмірі 17 730 грн. 27 коп. та включити до Реєстру вимог кредиторів. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Солом'янському районі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Як вбачається, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 року у справі № 910/15250/13, якою прийнято до провадження у визначеному складі колегії розгляд апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року у справі № 910/15250/13.

При цьому, в касаційній скарзі йдеться про порядок розгляду кредиторських вимог господарським судом першої інстанції та цитуються норми матеріального та процесуального права, без вказівок які саме норми порушені чи невірно застосовані господарським судом апеляційної інстанції.

Що стосується оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року у цій справі, то колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що відповідно до ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на, зокрема, рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком перегляду апеляційним господарським судом вказаної ухвали місцевого господарського суду 01.03.2016 року було прийнято постанову.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма знайшла своє відображення в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 1 ст. 106 цього Кодексу.

Таким чином, ч. 1 ст. 106 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал, що підлягають оскарженню у апеляційному та касаційному порядку окремо від рішення суду. Вказана стаття не передбачає можливості оскарження ухвали про прийняття до провадження та призначення до розгляду апеляційної скарги.

При цьому згідно ч. 2 ст. 106 ГПК України подання скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, є підставою для повернення цієї скарги заявнику, про що суд постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 86, 106, 107, п. 5) ст. 1113, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року у справі № 910/15250/13.

2. Касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року у справі № 910/15250/13 повернути Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: О.В. Білошкап

О.С. Удовиченко