Ухвала суду № 57199757, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2016 р. м. Київ К/800/2837/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Новотроїцькому районі Херсонської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 08 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новотроїцькому районі Херсонської області, в якому просив: визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новотроїцькому районі Херсонської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 08 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Новотроїцькому районі Херсонської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно витягу з протоколу № 26 від 18 серпня 2014 року засідання комісії Управління Пенсійного фонду України в Новотроїцькому районі Херсонської області з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, ОСОБА_4 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, посад і показників.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Новотроїцькому районі Херсонської області від 23 грудня 2014 року № 481/Б-99-16 повідомило позивача, що до його пільгового стажу неможливо зарахувати наступні періоди роботи:

- з 15 квітня 1981 року по 20 липня 1983 року на посаді електрозварника в колгоспі «Світанок», оскільки робота в колгоспах до 01 лютого 1992 року не зараховувалась до пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, навіть якщо вона по назві збігалась із посадами та професіями, передбаченими списками № 1 та 2;

- з 16 серпня 1996 року по 28 лютого 1999 року на посаді електрогазозварника у Норільському гірничо-металургійному комбінаті ім. А.П. Завенягіна Російської Федерації, оскільки відсутні наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці та перелік атестованих робочих місць на підприємстві;

- з 09 вересня 1992 року по 06 січня 1993 року на посаді електрозварника у Новотроїцькому житлово-комунальному комбінаті «Укрводбуд», оскільки відсутні відомості про ліквідацію зазначеного підприємства;

- з 07 червня 2007 року по 30 липня 2007 року на посаді електрогазозварника у ТОВ СРЗ м. Маріуполь, оскільки не надана пільгова довідка;

- з 23 грудня 2011 року по 12 жовтня 2012 року на посаді електрогазозварника у ПСП «Агрофірма Сиваш», оскільки атестація робочих місць не проводилась.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача відсутній спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому, оскільки за наявними документами підтверджений пільговий стаж роботи 7 років 7 місяців 29 днів, позивач набуде право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку по досягненню 57 років.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову вважає передчасними та такими, що зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

За правилами частини 1 статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (пункт 2 Порядку №18-1).

Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (набрала чинності з 21 серпня 1992 року) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Виходячи з наведеного відсутність підтвердження вищенаведених обставин, а саме, атестації робочого місця, не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу, починаючи з 21 серпня 1992 року.

Як вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно архівних довідок Новотроїцького трудового архіву від 27 травня 2014 року № 02-2/969, № 02-2/970, № 02-2/971, № 02-2/972 позивач працював на посаді електрогазозварника з 09 вересня 1992 року по 06 січня 1993 року у Новотроїцькому житлово-комунальному комбінаті «Укрводбуд», однак в архівній установі відсутні дані про проведення атестації робочих місць.

Згідно довідки від 18 серпня 2014 № 413 ПСП Агрофірми «Сиваш» у період з 23 грудня 2011 року по 12 жовтня 2012 року ОСОБА_4 працював на посаді електрогазозварника. Атестація робочих місць за цей період на підприємстві не проводилась.

Щодо періоду роботи позивача з 16 серпня 1996 року по 28 лютого 1999 року на посаді електрогазозварника у Норільському гірничо-металургійному комбінаті ім. А.П. Звенягіна Управлінням Пенсійного фонду України в Новотроїцькому районі Херсонської області на його запити до ВАТ Норільського гірничо-металургійного комбінату ім. А.П. Завенягіна Російської Федерації та Управління Пенсійного фонду Російської Федерації по Красноярському краю та м. Красноярськ про підтвердження пільгового стажу роботи та атестацію робочого місця 07 серпня 2014 року отримано довідку про заробітну плату за 1998-1999 роки, карти атестації та класи умов праці по ступеню травмонебезпеки на руднику «Медвежий ручей». Однак зазначені документи не містять інформації щодо атестації робочих місць за списком №2.

Враховуючи вказане, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що підстави для зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача відсутні.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

У період роботи позивача на посаді електрозварника у колгоспі «Світанок» з 15 квітня 1981 року по 20 липня 1983 року діяли положення постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якою було затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах.

Згідно розділу XXXII «Загальні професії» цього Списку до професій, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відносяться зокрема, професії газозварників та електрозварників і їхніх підручних.

Списками № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та від 16 січня 2003 року № 36, які також були чинними у спірний період роботи позивача, були передбачені професії газозварників та електрозварників ручного зварювання.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних нормативно-правових актів, суд касаційної інстанції вважає, що зазначені нормативно-правові акти не містять будь-яких обмежень, які перешкоджають здійснити зарахування періоду роботи в колгоспах на посадах, передбачених у розділі XXXII «Загальні професії» списку № 2, до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду його роботи на посаді електрозварника у колгоспі «Світанок» з 15 квітня 1981 року по 20 липня 1983 року, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до абзацу 3 параграфу 15 Коментаря до пункту 91 розділу 5 «Право на пенсію на пільгових умовах чи у пільгових розмірах» положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року, робота в колгоспі, у тому числі на посадах та професіях, які за назвою збігаються з посадами та професіями, передбаченими Списками №1 та №2, до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, не зараховується.

Втім, відповідно до статті 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

У зв'язку з цим при розгляді справи суд може на підставі постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» застосувати нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених правових норм, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, а не Коментар, який не є нормативно-правовим актом.

За таких обставин, не можна погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зарахування до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду роботи позивача на посаді електрозварника в колгоспі «Світанок».

Отже, вирішуючи даний спір, судами першої та апеляційної інстанцій не враховані зазначені вище норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та не з'ясовано, чи матиме ОСОБА_4 право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при зарахуванні до його пільгового стажу періоду роботи на посаді електрозварника в колгоспі «Світанок».

Не встановлення в судовому процесі судами першої та апеляційної інстанцій зазначених вище обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, та відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 08 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало