Ухвала суду № 57199634, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 квітня 2016 року м. Київ К/800/8402/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області неправомірними, зобов'язати його затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Лукачанської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області та передати їй безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,9900 га.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано неправомірними дії Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 у затвердженні проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,9900 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства. Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 06.02.2015 щодо затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,9900 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судом встановлено, що 06.02.2015 ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,9900 га кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, Лукачанської сільської ради, урочище «Біля могили» та 1,0100 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Кельменецький район, Лукачанська сільська рада, урочище «Біля могили».

Листом Головного управління Дерземагенства у Чернівецькій області від 27.02.2015 № 0-24-0.31-2938/2-15 позивачу відмовлено в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з посиланням на вимоги статті 15-1 та частини 4 статті 116 ЗК України.

25.03.2015 ОСОБА_2 повторно звернулась до Головного управління Держземагенства Чернівецькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0100 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, Лукачанської сільської ради, урочище «Біля ферми» за межами населеного пункту.

Наказом Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області від 23.04.2015 № 24-312/14-15-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність позивачці земельну ділянку площею 1,0100 га (кадастровий номер НОМЕР_2) із земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Чернівецької області Кельменецького району Лукачанської сільської ради, урочище «Біля ферми» (за межами населеного пункту).

Вважаючи відмову у розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9900 га протиправною, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до п. «в» частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, серед іншого, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України, якою передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 3 частини 4 статті 10 Закону України «Про особисте селянське господарство» встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень сприяють особистим селянським господарствам, у точу числі щодо виділення земельних ділянок єдиним масивом.

Таким чином, виділення земельних ділянок єдиним масивом здійснюється відносно особистих селянських господарств, які обліковуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами за місцем розташування земельної ділянки та фізичним особам, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з довідкою Лукачанської сільської ради № 364 від 16.06.2014 за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в тому числі 1,01 га в урочищі «Біля Ферми» та 0,99 в урочищі «Біля Могили».

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відмовляючи у задоволені заяви позивача, якою було виконано всі вимоги закону в частині надання необхідних документів відповідно до статті 118 ЗК України, Головне управління Держземагентства у Чернівецькій області посилалося на кількість наявних земель запасу та кількість звернень громадян з метою отримання земельних ділянок у власність або користування.

Враховуючи необґрунтованість відмови відповідача у задоволенні вказаної заяви, оскільки підстава для відмови не узгоджується з вимогами статті 118 ЗК України, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Чернівецькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Головному управлінню Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока