Ухвала суду № 57199615, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2016 р. м. Київ К/800/49799/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просив: поновити його на роботі в підрозділі внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на посаді начальника відділу оперативних розробок; стягнути з Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що в порушення вимог статті 43 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) його звільнення було проведено без погодження з виборним профспілковим органом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом приєднання до Державної фіскальної служби.

Кабінет Міністрів України постановою від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» вирішив утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

17 вересня 2014 року на виконання вказаних постанов Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №160 та від 06 серпня 2014 року №311 Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області видано наказ № 1кр «Про реорганізацію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області», яким розпочато процес реорганізації Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

17 вересня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області видано наказ № 2кр «Про попередження працівників ГУ Міндоходів у Запорізькій області», яким передбачене попередження про наступні зміни в організації правці, скорочення штату працівників та можливе звільнення.

24 вересня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області попереджено ОСОБА_4 під особистий підпис про наступне звільнення з податкової міліції 26 листопада 2014 року згідно з підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

27 листопада 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області попереджено ОСОБА_4 під особистий підпис, про наступне звільнення з податкової міліції 28 січня 2015 року згідно з підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

28 січня 2015 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області запропоновано ОСОБА_4 призначення в порядку переведення на посаду старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, від якої позивач відмовився.

29 січня 2015 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області попереджено ОСОБА_4 під особистий підпис про продовження терміну попередження про наступне звільнення з податкової міліції до 01 березня 2015 року.

27 лютого 2015 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області запропоновано ОСОБА_4 призначення в порядку переведення на посади старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області та старшого інспектора з особливих доручень відділу активних заходів оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, від яких позивач відмовився.

02 березня 2015 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області попереджено ОСОБА_4 під особистий підпис про продовження терміну попередження про наступне звільнення з податкової міліції до 16 березня 2015 року.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області запропоновано ОСОБА_4 призначення в порядку переведення на посади: старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Вінницькій області; старшого оперуповноваженого з ОВС оперативного відділу УВБ ГУ ДФС у Волинській області; начальника відділу зонального контролю, старшого оперуповноваженого з ОВС відділу зонального контролю УВБ ГУ ДФС у Дніпропетровській області; старшого оперуповноваженого з ОВС відділу зонального контролю, старшого оперуповноваженого з ОВС оперативного відділу УВБ ГУ ДФС у Донецькій області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Житомирській області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Кіровоградській області; начальника відділу зонального контролю, старшого оперуповноваженого з ОВС відділу зонального контролю, заступника начальника оперативного відділу, старшого оперуповноваженого з ОВС оперативного відділу УВБ ГУ ДФС у Львівській області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Миколаївській області; старшого оперуповноваженого з ОВС відділу зонального контролю, старшого оперуповноваженого з ОВС оперативного відділу УВБ ГУ ДФС у Одеській області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Рівненській області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Херсонській області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Хмельницькій області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Черкаській області; старшого оперуповноваженого з ОВС відділу зонального контролю УВБ ГУ ДФС у Чернівецькій області; старшого оперуповноваженого з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Чернігівській області, від яких позивач відмовився.

16 березня 2015 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області попереджено ОСОБА_4 під особистий підпис, про продовження терміну попередження про наступне звільнення з податкової міліції до 18 березня 2015 року.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 18 березня 2015 року №210-о «Про звільнення ОСОБА_4» підполковника податкової міліції ОСОБА_4 звільнено з посади начальника відділу оперативних розробок управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та податкової міліції у запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».

Наказом Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 18 березня 2015 року №9-о «По особовому складу» звільнено від виконання обов'язків за посадою з 18 березня 2015 року підполковника податкової міліції ОСОБА_4, начальника відділу оперативних розробок управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачами вживались всі залежні від них заходи щодо залишення позивача на службі у податковій міліції, що свідчить про відсутність порушення прав та інтересів ОСОБА_4 при його звільненні з податкової міліції за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними та такими, що зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

В пункті 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року N 1716 Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги установлено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114.

Згідно з підпунктом «г» пункту 64 цього Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Оскільки порядок звільнення працівників податкової міліції у разі скорочення штатів спеціальним законодавством не врегульований, то при вирішенні питання правомірності звільнення з цієї підстави необхідно керуватися нормами трудового законодавства, що регулюють вивільнення працівника, зокрема, з'ясовувати, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі, чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення, чи пропонувалися працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, та чи надавалась попередня згода на звільнення виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частиною 2 статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами 1-3 статті 49-2 цього Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, штатним розписом на 2014 рік Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, затвердженого головою Державної фіскальної служби України 29 вересня 2014 року, ані посада начальника відділу оперативних розробок управління внутрішньої безпеки Головного управління, ані відділ оперативних розробок управління внутрішньої безпеки не передбачені.

Таким чином, оскільки в новому штатному розписі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області не передбачалось посад, аналогічних посаді, яку обіймав ОСОБА_4 до реорганізації Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, а позивачу пропонувалися вакансії як у Запорізькій області, так і у інших областях України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачами вживались всі залежні від них заходи щодо залишення позивача на службі у податковій міліції.

Проте, судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи було залишено поза увагою приписи частини 1 статті 43 КЗпП України, відповідно до якої розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частиною 3 статті 252 КЗпП України передбачено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Однак, вирішуючи даний спір, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання членства позивача в профспілковій організації й надання останньою (в разі такого членства) відповідного письмового дозволу на його звільнення.

Не встановлення в судовому процесі судами першої та апеляційної інстанцій зазначених вище обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, та відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало