Ухвала суду № 57199596, 14.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року м. Київ К/800/59486/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 по справі № 1570/5548/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2012 № 0003032301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 3 696 261,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013, позов задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань достовірності зменшення податкових зобов'язань та збільшення рядка 24 Декларації з ПДВ за період грудень 2010 року та січень - серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.05.2012 №333/22/32307678.

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки позивачем порушено вимоги п. 6.1, пп. 6.2.1, п. 6.2, п. 6.5, ст. 6 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) та пп. «г» п. 185.1 ст. 185, пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України в результаті чого завищено значення р. 24 Декларації з ПДВ на суму 3 696 261,00 гривень.

Висновок фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що Товариством, за період грудень 2010, січень - серпень 2011 року безпідставно застосована нульова ставка по операціях з поставки супутніх послуг по навантаженню та розвантаженню товарів, що були експортовані, оскільки вказані послуги розцінюються як послуги, що надані резидентом на митній території України нерезиденту та які споживаються на митній території України, а отже, на думку контролюючого органу, повинні оподатковуватись за повною ставкою « 20» відсотків.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване Товариством податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно із пунктами 6.1, 6.2 ст. 6 Закону №168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені ст. 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

В силу вимог п. 1.14 Закону №168/97-ВР супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

А згідно п. 194.1. ст. 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у ст. 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

А отже суди дійшли вірного висновку, що знижена ставка податку « 0» відсотків застосовується не щодо платників податку, а щодо операцій, що ними здійснюються, незалежно від місця їх здійснення (поставки).

Статтями 259, 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, які переміщуються через митний кордон України, і обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 274 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, що оцінюються.

Судами встановлено, що послуги по транспортній обробці і перевалці зернових вантажів, що належали нерезидентам, Товариство здійснювало на підставі договорів про надання послуг з перевалки вантажів.

Первинні документи, що наявні в матеріалах справи (інвойси, коносаментами, вантажно - митні декларації, акти здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг), платіжні доручення) підтверджують вартість та обсяг послуг наданих нерезиденту через перевантажувальний термінал та включення їх вартості експортерами до складу митної вартості під час митного оформлення товарів.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказані послуги по транспортній обробці та перевалці товарів, які експортуються є супутніми такому експорту, а включення декларантом до вантажно-митної декларації їх вартості, як складової митної вартості експортованого товару, дає підстави для оподаткування цих послуг відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону №168/97-ВР та пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 по справі № 1570/5548/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко