Ухвала суду № 57199495, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/46400/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправними дії відповідачів з ініціювання проведення позапланової невиїзної перевірки та внесення до акту перевірки недостовірних відомостей про порушення позивачем ч.1 ст.37, абз.3, 8, 13 ч.2, ч.9 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; скасувати розпорядження про усунення порушень від 5 березня 2015 року №11-р/15 та припис про недопущення повторних порушень від 5 березня 2015 року №7-п/15.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2015 року та задоволено позов.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 згідно свідоцтва від 18 квітня 2013 року №793, виданого 18 квітня 2013 року Міністерством юстиції України, отримав право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а постановою Господарського суду Донецької області від 26 грудня 2013 року був призначений ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (далі - ТОВ «Восход»).

19 грудня 2014 року на адресу Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України надійшла скарга ТОВ «Донбас профінвест-2012» від 18 грудня 2014 року на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого ОСОБА_4

На підставі листа-доручення Міністерства юстиції України від 19 січня 2015 року №27525-0-33-14/13.0.2 та скарги ТОВ «Донбас профінвест-2012» від 18 грудня 2014 року було призначено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 терміном проведення з 19 лютого 2015 року по 23 лютого 2015 року, про що позивача було поінформовано шляхом надіслання повідомлення про проведення вказаної перевірки від 5 лютого 2015 року №14-2.

Разом із повідомленням про проведення перевірки позивачеві було надіслано лист, в якому пропонувалось надати вмотивовані письмові пояснення з питань, що включені до переліку позапланової невиїзної перевірки, з копіями витребуваних для проведення перевірки документів.

За результатами розгляду наданих пояснень позивача та доданих до них матеріалів було складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 23 лютого 2015 року №8-Д, в якій зазначено, що позивачем під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Восход» було допущено порушення ч. 1 ст. 37, абз. 13 ч. 2 ст. 41, ч. 7, 9 ст. 41, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач на вказану довідку подав заперечення, в яких зазначив, що, на його думку, викладені вище порушення не мають місця.

За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, з урахуванням довідки та наданих на неї заперечень, складено акт від 4 березня 2015 року №14/15.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням юстиції у Запорізькій області було винесено розпорядження про усунення порушень від 5 березня 2015 року та припис про недопущення повторних порушень від 5 березня 2015 року №7-п/15.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по призначенню позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, проведення такої перевірки та складання оскаржуваних правових актів вчинені в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не допущено порушень під час проведення ліквідаційних процедур, тому оскаржувані розпорядження та припис є протиправними та підлягають скасуванню. Поряд з цим, суд вказав на протиправність дій Міністерства юстиції України з ініціювання проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 з огляду на те, що в даному випадку обов'язковим було проведення виїзної перевірки за місцем знаходження майна ТОВ «Восход».

Згідно п. 1.3. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядок) контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок (п. 2.1. Порядку).

Відповідно до п. 2.6 Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

У разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган з питань банкрутства надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки (п. 2.6.2. Порядку).

Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або зобов'язує територіальний орган з питань банкрутства провести позапланову перевірку (пункт 2.6.3. Порядку).

Згідно п.2.10 Порядку місцем проведення перевірки є: місцезнаходження органу контролю (невиїзна перевірка); контора (офіс) арбітражного керуючого або місцезнаходження суб'єкта чи його майна, щодо якого арбітражний керуючий здійснює свої повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора (виїзна перевірка).

Місцем проведення планової виїзної перевірки є контора (офіс) арбітражного керуючого ( п. 2.10.2 Порядку).

Обов'язковим є проведення виїзної позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта чи його майна, щодо якого арбітражний керуючий здійснює свої повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, у разі якщо із звернення фізичної чи юридичної особи, яке стало підставою для проведення цієї перевірки, вбачається необхідність здійснення перевірки наявності, стану збереження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, здійснення аналізу оригіналів документів такого суб'єкта тощо (п. 2.10.4 Порядку).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в даному випадку за скаргою ТОВ «Донбас профінвест-2012», в яку, зокрема, було включено питання заходів щодо збереження майна банкрута, користування нерухомим майном останнього, обов'язковим було проведення виїзної перевірки за місцем знаходження майна ТОВ «Восход», яке згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців знаходиться у м. Донецьк, пр. Ленінський,1 «б», а тому дії Міністерства юстиції України з ініціювання проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 не відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно правомірності винесених Головним територіальним управлінням юстиції в Запорізькій області розпорядження про усунення порушень від 5 березня 2015 року №11-р/15 та припису про недопущення повторних порушень від 5 березня 2015 року №7-п/15, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п. 6.7 Порядку у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження).

У розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення (пункт 6.8 Порядку).

Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки. У разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження або арбітражний керуючий не подав до органу контролю документи, що підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку (пункт 6.9 Порядку).

У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним (пункт 6.11 Порядку).

Матеріалами справи підтверджено, що 5 березня 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції в Запорізькій області винесено розпорядження № 11-р/15 про усунення порушень, виявлених за результатами планової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_4, зокрема:

- абз. 8 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, ненадання позивачем останнього балансу та звіту про фінансові результати банкрута, не спростовано відсутність у банкрута дебіторської заборгованості та не доведено неможливість її повернення банкруту у судовому порядку;

- абз. 13 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, невжиття заходів, спрямованих на виявлення майна банкрута та отримання відповідей на свої запити стосовно наявності/відсутні майна, зареєстрованого за банкрутом, від: Реєстраційної служби м. Донецька або Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, Управління Держземагентства у м. Донецьку Донецької області, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Укрморрічінспекції, Державної митної служби України, Державної служби інтелектуальної власності України, ДП «Український інститут промислової власності», Управління з питань цивільного захисту та воєнно-мобілізаційної роботи Донецької міської ради;

- абз. 3 та 13 ч.2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, невчинення дій щодо звернення до господарського суду із позовною заявою про усунення TOB «Донукрторг» перешкод ліквідатору TOB «Восход» ОСОБА_4 в управлінні і розпорядженні майном банкрута, розташованого за адресою: м. Донецьк, др. Ленінський, б. 11-6, приміщеннями магазинів «Обжора» у м. Донецьку, розташованими за адресами: пр. Ленінський, б. 11-Б, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, б. 8-а, вул. Туполева, б. 7-6, вул. Текстильників, б. 8-а, вул. Артема, б. 204-6, бул. Шевченка, б. 58-а, та про повернення зазначеного майна банкруту.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що арбітражним керуючим ОСОБА_4 вжито передбачені нормами чинного законодавства заходи спрямовані, зокрема на надання останнього балансу та звіту про фінансові результати банкрута, з'ясування наявності дебіторської заборгованості третіх осіб перед TOB «Восход», а також пред'явлення ліквідатором вимог до третіх осіб щодо повернення банкруту дебіторської заборгованості.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було підготовлено та направлено до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області заяву про вчинення злочину попереднім керівництвом TOB «Восход».

Однак, у зв'язку з тим, що TOB «Восход» знаходиться на території м. Донецька, на якій відповідно до Указу Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року проводиться антитерористична операція, у позивача під час здійснення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ «Восход» виникли об'єктивні обставини (що не залежать від волі ліквідатора), здійснення ліквідаційної процедури за яких не передбачено нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та які перешкоджали доступу на територію Товариства та до документів, що можуть бути підтвердженням наявності дебіторської заборгованості третіх осіб перед TOB «Восход», а також пред'явлення ліквідатором вимог до третіх осіб щодо повернення банкруту дебіторської заборгованості.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем вжито передбачені нормами чинного законодавства заходи, спрямовані на виявлення майна банкрута та отримання відповідей на свої запити стосовно наявності/відсутні майна, зареєстрованого за банкрутом, а саме надіслано до відповідних органів численні запити: до відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку, до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області; до Державної інспекції сільського господарства України в Донецькій області, до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька, до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, до відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку, до Головного управління земельних ресурсів Донецької області, до Реєстраційної служби Ворошилівського районного управління юстиції у м. Донецьку, до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Укрморрічінспекції, до Управління ДАІ УМВД України в Донецькій області, до Державної митної служби України, до Державної служби інтелектуальної власності України, до Державного підприємства «Український інститут промислової власності», до Центрального апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, до Реєстраційної служби Ворошилівського районного управління юстиції у м. Донецьку, до Головного управління Держземагенства у Донецькій області, до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області, до Державної авіаційної служби України, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ленінському районі м. Донецька, до Донецького міського центру зайнятості, до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, до управління з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької Облдержадміністрації.

Крім того, з метою встановлення точної інформації щодо нерухомого майна TOB «Восход» ліквідатор звертався до Господарського суду Донецької області з клопотанням про витребування у Реєстраційної служби Ворошилівського районного управління юстиції у м. Донецьку інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо TOB «Восход». Ухвалою від 19 травня 2014 року у справі №905/5359/13 Господарський суд Донецької області задовольнив вказане клопотання, однак у зв'язку з проведенням антитерористичної операції у м. Донецьку Реєстраційна служба Ворошилівського районного управління юстиції у м. Донецьку припинила свою роботу, що відповідно завадило отриманню інформаційної довідки.

Правильними є й висновки суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача про те, що в порушення абз. 3, 13 ч.2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивачем не вчинено дій щодо звернення до господарського суду із позовною заявою про усунення TOB «Донукрторг» перешкод ліквідатору TOB «Восход» ОСОБА_4 в управлінні і розпорядженні майном банкрута та про повернення зазначеного майна банкруту, оскільки Законом не встановлено, які саме дії зобов'язаний вчинити ліквідатор у випадку перешкоджання йому попереднім керівництвом боржника в розпорядженні та користуванні майном банкрута.

Вказані обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, спростовують твердження відповідача про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 вимог ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вказують на те, що відповідач під час складання оскаржуваного розпорядження діяв без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття цього рішення, що призвело до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Обгрунтованими є й висновки суду апеляційної інстанції щодо скасування припису Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України від 5 березня 2015 року №7-п/15..

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в оскаржуваному приписі зазначено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_4 були виявлені наступні порушення:

- ч. 9 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме не надання арбітражним керуючим на перевірку підтвердження щомісячного звітування перед комітетом кредиторів банкрута про хід проведення ліквідаційної процедури TOB «Восход» за період з червня 2014 по 18 лютого 2015 року. Звіти ліквідатора про хід ліквідаційної процедури в межах справи про банкрутство TOB «Восход» станом на 17 лютого2014 року, 3 березня 2014 року, 2 квітня 2014 року, 30 квітня 2014 року, 6 червня 2014 року не містять інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури.

- ч. 1 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема ліквідатором TOB «Восход» арбітражним керуючим порушено строк ліквідаційної процедури TOB «Восход», який закінчився 26 грудня 2014 року.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, вказані порушення відбулися не з вини позивача, оскільки починаючи з липня 2014 року і до цього часу ліквідатор у зв'язку з проведенням у Донецькій області антитерористичної операції не міг направити звіт про хід ліквідаційної процедури на адресу членів комітету кредиторів або скликати комітет кредиторів, щоб під час його проведення надати членам комітету кредиторів звіт.

Крім того, 8 липня 2014 року, у період коли почалась активна фаза проведення антитерористичної операції у м. Донецьку, роботу Господарського суду Донецької області, у провадженні якого знаходилась справа про банкрутство TOB «Восход» №905/5359/13, припинено.

Враховуючи те, що ліквідаційну процедуру у справі №905/5359/13 не завершено у встановлений постановою Господарського суду Донецької області від 26 грудня 2013 року строк з поважних причин, ліквідатор 11 березня 2015 року звернувся до Господарського суду Запорізької області з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури. Проте, питання продовження строку ліквідаційної процедури на час прийняття судами першої та апеляційної інстанції не розглянуто.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про протиправність оскаржуваного припису.

За таких обставин, коли наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами доведено протиправність дій відповідачів, оскаржуваних розпорядження та припису, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на матеріалах справи та законі.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про незаконність судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального, залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк