Ухвала суду № 57199449, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/142/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Власенкова Т.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014

у справі № 818/2062/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС УКРАГРО"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Авіс Украгро" щодо правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2014 року, за наслідками якої 18.04.2014 складено акт від 18.04.2014 №1/18-15-15-042/33227782, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 143334,00 грн., завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 2801862,00 грн., завищено від'ємне значення ПДВ на 56873,00 грн. та залишок від'ємного значення ПДВ на 351900,00 грн.

Відповідач вважає, що придбана позивачем у контрагентів сільськогосподарська продукція була в подальшому реалізована на експорт без фактичної участі ТОВ "Авіс Украгро", без фізичного переміщення продукції на зерновий склад ТОВ "Грейн Інновейшин Системз", а сама операція з продажу сої на експорт має збитковий характер, що свідчить про направлення даної операції на зменшення податкових зобов'язань зі сплати до бюджету податку на додану вартість.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 12.05.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0002631500 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 179168,00 грн., з яких за основним платежем - 143334,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 35834,00 грн.; №0002621500 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2801862,00 грн. та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 700466,00 грн.; №0002651500 про зменшення розміру від'ємного значення з суми ПДВ на 408773,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Матеріали справи свідчать, що позивачем у перевіряємий період було придбано сільськогосподарську продукцію (сою) за наступними договорами поставки:

- № 0411 від 04.11.2013, за яким ТОВ "АФ "Довіра 2008" взяло зобов'язання поставити позивачу сою врожаю 2013 року у кількості 2243,05 тон на загальну вартість 9746052,25 грн.;

- № 27/11-13 від 27.11.2013 про поставку підприємством ТОВ "Будильське" позивачу сої врожаю 2013 року у кількості 33,93 тон. на загальну суму 147425,86 грн.;

- № 26/11-13 від 26.11.2013 про поставку ПАТ ПЗ "Василівка" позивачу сої врожаю 2013 року в кількості 796,945 тон. на загальну суму 3462726,02 грн.;

- № 15/11-13 від 15.11.2013 про поставку ТОВ "Шпилівське" позивачу сої врожаю 2013 року у кількості 447 тон на загальну суму 1942215,00 грн.;

- № 1511 від 05.11.2013 про поставку ТОВ АПФ "Фрунзе" позивачу сої врожаю 2013 року в кількості 829 тон. на загальну суму 3602005,00 грн.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, в матеріалах справи наявні: складські квитанції на зерно; акти приймання-передачі; видаткові накладні; рахунки-фактури; акти звірки; копії виписок по особовому рахунку.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

На виконання вказаних вимог з метою зберігання придбаної за вищевказаними договорами сільськогосподарської продукції (сої), позивачем 29.11.2013 було укладено договір складського зберігання з ТОВ "Грейн Інновейшин Системз", відповідно до умов якого зерновий склад (ТОВ "Грейн Інновейшин Системз") надає поклажодавцю (ТОВ "Авіс Украгро") комплекс послуг, що включають приймання (вивантаження, зважування, визначення якості та ін..), доробку, зберігання, відпуск (відвантаження або переоформлення) продукції та інші додаткові послуги, необхідні для уникнення псування і втрати якості продукції протягом усього часу знаходження її на зберіганні.

На підтвердження реальності здійснення умов вказаного договору, в матеріалах справи наявні копії актів здачі-приймання робіт, рахунків на оплату, виписок по особовому рахунку.

Також, на підтвердження дотримання вимог ст. 24, ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», позивачем були надані складські квитанції на зерно, які підтверджують, що зерновий склад ТОВ "Грейн Інновейшин Системз" прийняв на зберігання від ТОВ "Авіс Украгро" сою.

Отриманий позивачем товар в подальшому відповідно до контракту № Р109470 від 29.11.2013 був реалізований на експорт Bunge SA (Швейцарія), на умовах СРТ (перевезення оплачено до) в Миколаївський морський порт, Україна, на умовах 508 доларів США за одну метричну тонну, загальною вартість 2224024 доларів США +/-5%.

Транспортування товару здійснювалось на підставі договору від 05.11.2013 №051113/250-е на транспортно-експедиційне обслуговування, (перевезення) вантажу, укладеного позивачем з ТОВ "Компанія "Мелагрейн", а також договору від 26.12.2013 на транспортно-експедиційне обслуговування (перевезення) вантажу, укладеного позивачем з ТОВ "Компанія Грано-СВ".

Реальність надання цих послуг підтверджується копіями: актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг), рахунків-фактур, виписок по рахунку, накладних, сертифікатів якості, актів різниці ваги, карантинних сертифікатів.

Також, судами встановлено, що 05.11.2013 між позивачем та ТОВ "Табро" було укладено договір транспортно-експедиційного та митно-брокерського обслуговування №05-11/13, за яким ТОВ "Табро" зобов'язувалося провести організації по обслуговуванню та проведенню митно-брокерського обслуговування по експорту вантажу ТОВ "Авіс Украгро", а саме поставленої сої врожаю 2013 року по контракту № Р109470 від 29.11.2013 на адресу Bunge SA (Швейцарія) в кількості 4326,61 т. Реальність виконання договору підтверджується копіями: актів надання послуг, акта прийняття-передачі документів, рахунком оплати.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів поставки та видам господарської діяльності (оптова торгівля зерном), свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій та наміром отримання прибутку, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль