Ухвала суду № 57199415, 05.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2016 р. м. Київ К/800/48513/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., секретар Буденко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулося до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання вимог п. 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, в частині не реєстрації за період з 1 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станціях та зупиночних пунктах Потаповичі, Ігнатпіль, Фосня, Острів, Овруч, Товкачівський, Бережесть, Велідники, Хайчнорин Овруцького району за цей період та ненадіслання інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Овруцької районної державної адміністрації; визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо неповної сплати Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року; стягнення з відповідача на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 181230 грн. 14 коп. витрат, понесених позивачем на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 1 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області в частині невиконання вимог п. 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, а саме, нереєстрації за період з 1 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по станціях та зупиночних пунктах Потаповичі, Ігнатпіль, Фосня, Острів, Овруч, Товкачівський, Бережесть, Велідники, Хайчнорин Овруцького району за цей період та ненадсилання інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Овруцької районної державної адміністрації. Стягнуто з відповідача на користь позивача 181230 грн. 14 коп. витрат, понесених залізницею на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 січня 2013 року між управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» укладено договір про розрахунки за перевезення залізничним транспортом пільгової категорії пасажирів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Згідно умов вказаного договору Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» як перевізник забезпечує перевезення окремих категорій громадян, відшкодування витрат за пільгове перевезення яких здійснюється у відповідності до ст. 102 Бюджетного кодексу України (п. 2.1.1); забезпечує видачу квитків пільговій категорії громадян для проїзду в залізничному транспорті на приміських маршрутах на підставі пільгових посвідчень по кожному зупиночному пункту Овруцького району (п. 2.1.2); подає щомісяця, не пізніше 6 числа, платнику розрахунок необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян в залізничному транспорті на приміських маршрутах згідно форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1359 (п. 2.1.3); Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації як платник забезпечує протягом 3 днів перевірку поданого перевізником розрахунку суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян і складає акт звіряння розрахунку за надані послуги в межах бюджетних призначень на 2013 рік (п. 2.2.1); здійснює розрахунки з перевізником у п'ятиденний термін після отримання відповідного фінансування в межах обсягу затверджених асигнувань на ці цілі. У разі скорочення (збільшення) обсягу затверджених асигнувань вживає заходи щодо приведення договірних зобов'язань з перевізником та обсягів бюджетних зобов'язань у відповідності до уточнених обсягів бюджетних асигнувань (п. 2.2.2).

Позивач в особі відокремленого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень з 1 січня по 30 листопада 2013 року надавав послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян зі станцій та зупиночних пунктів Потаповичі, Ігнатпіль, Фосня, Острів, Овруч, Товкачівський, Бережесть, Велідники, Хайчнорин Овруцького району всього на суму 329630 грн. 14 коп.

Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провело відшкодування за надані позивачем послуги з перевезення пільгових категорій громадян за період з 1 січня по 30 листопада 2013 року відповідно до укладеного договору та в межах виділених бюджетних асигнувань на суму 148400 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем доведено виконання адміністративного договору щодо здійснення залізничних перевезень на пільгових умовах окремих категорій пасажирів, проте відповідачем не сплачено заборгованість за надання залізницею таких послуг.

Однак, повністю погодитися з такими висновками судів не можна.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 4 ст. 11 КАС України визначено, що на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 163 КАС України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався. В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Проте, вирішуючи спір та задовольняючи вимоги про стягнення понесених залізницею витрат, не передбачених кошторисом відповідача на 2013 рік, суди першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог ст. 76 КАС України належним чином не перевірили доводи відповідача про те, що управлінню праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області не було виділено відповідні кошти для сплати позивачу витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за спірний період на суму 181230 грн. 14 коп., а обов'язок самостійно здійснювати компенсацію додаткових сум витрат позивачу, без надіслання щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточненої інформації про фактично нараховані у поточному місяці суми, без вирішення фінансовим органом на підставі отриманої інформації питання про фінансування додаткових зобов'язань, без перерахування сум субвенцій відповідними органами для відповідних місцевих бюджетів та без наступного перерахування отриманих місцевими бюджетами сум субвенцій на рахунки головних розпорядників коштів, у відповідача відсутній, та всупереч вимог ч. ч. 1, 2 ст. 86 цього Кодексу, яка передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, не надали оцінку усім доказам у справі в сукупності та не навели мотивів, за яких відхилили доводи відповідача.

За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Всупереч вищенаведених норм суди не з'ясували чи є вказаний спір публічно-правовим, оскільки п. 4.1 договору № 1 від 15 січня 2013 року про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгової категорії пасажирів залізничним транспортом за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що спірні питання, які виникають при виконанні цього договору, повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами, а у разі недосягнення згоди, спір розв'язується у загальному порядку згідно з чинним законодавством України у господарському суді, та в порушення вимог ст.159, 162 КАС України не з'ясували, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача (при здійсненні ним владних управлінських функцій) оскаржує позивач, а відтак не з'ясували в порядку якого судочинства підлягає вирішенню спір.

Між тим, з'ясування вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ч. 2 ст. 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанцій в силу положень ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк