Ухвала суду № 57199266, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/60967/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: відповідача: Піддубняка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" до Львівської митниці Міндоходів про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" звернулось до суду з позовом до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2013 №209000003/2013/000018/2 та скасування рішення від 01.11.2013 №9/40-5917 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Львівською митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.08.2014 позивачем з метою здійснення митного оформлення товарів від компанії «St-Majewski Spolka Akcyjna SKA» згідно інвойсу (S) FSE -16/2013/DEX від 19 серпня 2013 року, а саме «зошити шкільні для писання та малювання з кольоровими обкладинками, без записів, в клітинку, лінійку та косу лінійку в асортименті: зошит 12 аркушів в клітинку Кейт Кімберлін 30331 4820145127365-14800 шт, зошит 12 аркушів в клітинку Кейт Кімберлін 30330 4820145127365- 15375 шт.. зошит 12 аркушів в клітинку Кейт Кімберлін 30332 4820145127372 -12400 шт., зошит 12 аркушів в лінію Кейт Кімберлін 30334» до Львівської митниці Міндоходів подано декларацію №209040000/2013/005242, згідно з якою митну вартість імпортованого товару визначено за першим методом визначення митної вартості - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

При здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів посадовими особами Львівської митниці були виявлено наступні розбіжності у документах, доданих на підтвердження митної вартості товару, а саме:

номер інвойсу в платіжному документі не відповідає поданому до митного оформлення, відсутній рахунок - проформа, договір-заявка (на ТЕО), умови оплати транспортно-експедиційних послуг у рахунку-факнтурі №1 не відповідають вказаним у договорі 01-19/08/13; відповідно до договору транспортного експедирування № 01-19/08/13 від 19.08.2013 року ціна транспортно-експедиційних послуг, яка складається з провізних (транзитних) платежів та винагороди експедитора, встановлюється сторонами у договорі - заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору; передбачено, що порядок і форми оплати за транспортно-експедиційні послуги визначаються в кожному конкретному випадку відповідно до погодженої договору - заявки; документ №01-16/08/13 вказаний у графі. 44 МД до митного оформлення декларантом не подавався; умови оплати транспортно-експедиційних послуг у рахунку - фактурі № 1 не відповідають вказаним у договорі 01-19/08/13. Зокрема, співпадає лише кількість вказаних днів 5, однак в рахунку - фактурі від 20.08.2013 року вказана протягом 5 днів з моменту отримання оригіналів документів, а в договорі від 19.08.2013 року зазначено, що рахунків експедитора здійснюються протягом 5 робочих днів з дня їх отримання, якщо інше не передбачено у заявці.

У зв'язку з виникненням у митного органу сумніву щодо достовірності заявленої митної вартості від декларанта додатково витребувано: страхові документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо проводилось), виписку з бухгалтерської документації; каталог, прейскурант виробника товару (прайс-лист), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У зв'язку з ненаданням декларантом документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, Львівською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2013 №209000003/2013/000018/2, згідно з яким митну вартість імпортованого товару визначено із застосуванням шостого методу визначненя митної вартості.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" зверталось із заявою від 23.10.2013 до Львівської митниці з проханням прийняти рішення про визнання заявленої ТОВ «Альянс Орбіта СВК» митної вартості товарів відповідно до митної декларації від 22.08.2013 №209040000/2013/005242 та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2013 №209000003/2013/000018/2.

У відповідь на вказану заяву Львівська митниця Міндоходів листом від 01.11.2013 повідомила товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2013 №209000003/2013/000018/2.

Так, органом доходів і зборів зазначено, що єдиним документом, що розглядався Вінницькою торгово-промисловою палатою та слугував підставою для винесення експертного висновку №0053 від 21.08.13, і який не був наданий заявником - ТзОВ "Альянс Орбіта СВК", є "лист-відповідь компанії St-Majewski Spolka Akcyjna S.K.A. (Польща) на запит ВТПП". Однак, вказаний лист-відповідь до висновку не додавався. Таким чином, Львівська митниця Міндоходів не може переконатися у правильності зроблених висновків, що суперечить п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України. Також відповідачем вказано, що у калькуляції собівартості 12-аркушового зошита задекларована фабрична ціна складає 257,47 польських злотих, або 83,05 дол. США (0,083 дол. США за одиницю). Прибуток визначений у розмірі 7,5 польських злотих, що складає 2,9% від фабричної ціни. Продажна ціна виробу, зазначена у інвойсі, складає 0,08 дол. США, тобто заокруглена у менший бік на 0,003 дол. США. Це складає 3,6% від вартості. Тобто продаж товару здійснюється за ціною, що не забезпечує підприємству-виробникові прибутку. Аналогічна ситуація склалася для 18-аркушевих зошитів».

Вказуючи на протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2013 №209000003/2013/000018/2 та протиправність рішення від 01.11.2013 №9/40-5917 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" звернулось до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2013 №209000003/2013/000018/2 як такого, що прийнято органом доходів і зборів за наявності передбачених законом підстав для коригування митної вартості.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, вважаючи при цьому за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що необхідність витребування від декларанта додаткових документів на підтвердження митної вартості товару обумовлена, у тому числі, наявністю розбіжностей у документах, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена, зокрема, зазначено, що номер інвойсу в платіжному документі не відповідає поданому до митного оформлення.

Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо доведеності з боку органу доходів і зборів наявності підстав для витребування додаткових документів.

Так, відповідно до пункту 2.1 контракту від 01.07.2013 №020/13, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" та компанією ST Majewski Spolka Akcyina S.K.A", продукція продавця продається за цінами, які вказуються у фактурі-проформі, що укладається на кожну поставку товару. Відповідно до пункту 6 контракту від 01.07.2013 №020/13 умови платежів визначено як передоплату у розмірі 100% вартості продукції, згідно з рахунком-проформою, яка здійснюється на момент завантаження та відправи товару від продавця.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Позивачем в якості документа, що підтверджує митну вартість товару надано платіжне доручення від 06.08.2013, яке містить посилання на інвойс від 01.08.2013 №28/2 013 DEX. У той же час, відповідачеві під час митного оформлення надано інвойс від 19.08.2013 №(S)FSE-16/2013/DEX.

Так само, колегія суддів зазначає, що відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, транспортних витрат (відсутній договір-заявка, який визначає ціну транспортно-експедиційних послуг), відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України може бути підставою для витребування додаткових документів.

У спірних правовідносинах, позивач скористався правом на оскарження рішення про коригування митної вартості товару до органу доходів і зборів. За результатами розгляду додатково поданих документів Львівська митниця листом від 01.11.2013 №9/40-5917 рішення про коригування митної вартості товару від 23.08.2013 №209000003/2013/000018/2 залишила без змін. При цьому, платіжного доручення, яке підтверджувало б оплату за інвойсом від 19.08.2013 №(S)FSE-16/2013/DEX позивачем відповідачеві не надано.

Колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги в частині того, що інвойс від 01.08.2013 №28/2 013 DEX по відношенню до інвойсу від 19.08.2013 №(S)FSE-16/2013/DEX є попереднім. Так, за змістом пункту 4.2 контракту від 01.07.2013 №020/13 на кожну партію товару продавець виставляє окремий рахунок (фактуру-проформу). Відповідно до пункту 6 контракту від 01.07.2013 №020/13 умови платежів визначено як передоплату у розмірі 100% вартості продукції, згідно з рахунком-проформою.

Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України, яка регулює метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), встановлено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявлені декларантом відомості щодо ціни імпортованого товару не базувалися на об'єктивних даних, які б підтверджувались документально, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо доведеності з боку органу доходів і зборів наявності підстав для коригування заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та винесеної на підставі неї картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Орбіта СВК" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: