Постанова № 57199065, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/67454/14

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 року

у справі № 876/8122/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» (далі - позивач, ТОВ «Франкур»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Франкур» звернулось у червні 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії відповідача щодо складання актів проведення зустрічних звірок позивача № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року; вилучити з бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» даних, які вносились за результатами складення звірок згідно вказаних актів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року. За наслідком вчинення таких заходів складено акти № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки. Як вбачається з вказаних актів, згідно АІС «Податковий блок» ТОВ «Франкур на період проведення звірки мало стан « 9» - «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». На дату складання актів місцезнаходження товариства не встановлено.

Як зазначив відповідач, відомості про зміну адреси позивача надійшли від державного реєстратора до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 11.06.2014 року та внесені до ІС «Податковий блок» 16.06.2014 року. Оскільки стан платника « 9», то запити на отримання інформації та її документального підтвердження підприємству не направлялися.

Як вбачається з актів № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зазначено, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року.

З наданої відповідачем на вимогу суду інформації з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» вбачається, що у вказану базу даних вносились дані, за наслідком складання актів № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року та № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Франкур».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що складення актів податковим органом здійснено не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України оскільки, відповідач порушив порядок складення, процедуру відправлення та строки надання відповіді на запит.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Поряд з цим, наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 було затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Пунктом 4.4 названих Методичних рекомендацій визначено, що в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

При цьому, слід зауважити, що п. 15 Додатку № 3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків, а вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з пп. 78.1.1 пп. 78.1 ст. 78 ПК України є підставою для призначення податкової перевірки.

При розгляді даного спору, судам слід було виходити з того, що оскільки дії з проведення зустрічної звірки та зі складання акту за їх результатами, з відображенням в ньому відповідної інформації, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок з відповідним їх оформленням, то дії контролюючого органу щодо складання за результатами зустрічних звірок актів не можуть вважатись протиправними.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючого органу щодо складання за результатами зустрічних звірок актів про неможливість проведення зустрічної звірки та викладення в них певних висновків задоволенню не підлягають.

Не можна також погодитись із висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про зобов'язання вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносилися за результатами складання акту № 1221/26-59-22-05/38779855 від 08.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки та акту № 1260/26-59-22-05/38779855 від 20.05.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки, виходячи з наступного.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 10.11.2015 року у справі № 21-2479а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-2944а15, від 17.11.2015 року у справі № 21-1852а15, від 01.12.2015 року у справі № 21-3133а15.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства У країни суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 року у справі № 876/8122/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько