Ухвала суду № 57199054, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/9902/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області , Бердянського міського відділу Державної міграційної служби України в Запорізькій області, треті особи: Бердянський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Запорізькій області, виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі позивач ставить питання про поновлення строку на касаційне оскарження та наводить поважні та обгрунтовані підстави, для поновлення строку на касаційне оскарження.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Бердянського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про відмову ОСОБА_1 у здійсненні його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, викладене у листі від 07 березня 2014 року № 23.17-05-963, визнано протизаконним та скасовано. Зобов'язано Бердянський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області вчинити дії щодо здійснення реєстрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що місце проживання ОСОБА_1 є готель котеджного типу, який відноситься до приміщень, придатних до проживання. Приміщення готелю використовується за своїм цільовим призначенням для розміщення людей і не використовується як промислове приміщення. Позивач проживає в даному приміщенні постійно, отже заборони щодо реєстрації фізичної особи у даному приміщенні відсутні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлення судом першої інстанції, що будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 придатна для проживання на підставі показань свідків є помилковим, оскільки офіційне віднесення будівлі до категорії жилого приміщення, має підтверджуватися документально.

Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Бердянської міської ради від 27 листопада 2012 року та копії витягу про державну реєстрацію прав, виданого комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради від 27 листопада 2012 року будівля (перша черга будівництва), розташована за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 109-и є нежитловою. Копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації, також не містить відомостей про віднесення будівлі до житлового типу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду апеляціїної інстанції залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідно до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Крім того, жодним розділом Закону або іншим нормативно-правовим документом не передбачено право відповідача проводити аналіз та визначати чи є приміщення "житловим" або "не житловим", та чи відноситься воно до "житлового фонду".

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку, що судом попередньої інстанцїї при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області , Бердянського міського відділу Державної міграційної служби України в Запорізькій області, треті особи: Бердянський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Запорізькій області, виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області про скасування рішення.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка