Ухвала суду № 57199041, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/20281/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015р. у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на публічній службі, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування наказу відповідача в частині звільнення його з органів внутрішніх справ, поновлення його на посаді оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів УКР ГУМВС України в Луганській області, зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та стягнення 10000 грн моральної шкоди.

09.02.2015р. позивач уточнив позовні вимоги та, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними дії відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Луганській області від 14.10.2014р. №3215 про його звільнення, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Луганській області від 17.10.2014р. №327 о/с в частині звільнення його з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, поновлення на посаді, зобов'язання відповідача виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17.10.2014р. по дату фактичного поновлення на службі та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015р., позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ МВС України в Луганській області від 17.10.2014р. №327 о/с в частині звільнення позивача з посади та з органів внутрішніх справ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом начальника ГУ МВС України в Луганській області від 17.10.2014р. №327 о/с позивача звільнено з посади оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів управління карного розшуку на підставі пункту 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

Підставою для видання цього наказу став наказ начальника ГУ МВС України в Луганській області від 14.10.2014р. №3215 «Про покарання співробітника УКР ГУ МВС України у Луганській області», яким за грубе порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, ігнорування вимог наказу МВС України від 22.02.2012р. №155, що виразилося у невиході з 25.09.2014р. на службу без поважних причин під час проведення АТО та ігноруванні вимог керівництва щодо належного виконання службових обов'язків, позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

В свою чергу підставою для цього стали рапорт начальника відділу УКР ГУ МВС України в Луганській області Чевердака О.Ю. про відсутність позивача на робочому місці без поважних причин та Акти комісії у складі начальника УКР ГУ МВС України в Луганській області Радака В.О., заступника начальника управління Тарасова В.В. і начальника відділу розкриття майнових злочинів Чевердака О.Ю., якими зафіксовано факт відсутності позивача 25 та 26 вересня 2014 року на робочому місці.

За фактом невиходу позивача на роботу наказом начальника ГУ МВС України в Луганській області від 10.10.2014р. №3111 призначено службове розслідування, в ході якого встановлено факт невиходу позивача на службу з 25.09.2014р. по час проведення розслідування та ненадання документів, які б свідчили про поважність причин такої відсутності на службі.

Також судами встановлено, що згідно листків непрацездатності серії АВЮ №977748 від 15.09.2014р., серії АГМ №086639 від 09.10.2014р. та серії АГМ №086955 від 27.10.2014р., серії АГІ №4333711 від 14.11.2014р. та серії АГІ №998988 від 17.11.2014р. позивач перебував на лікарняному у періоди з 15.09.2014р. по 24.09.2014р., з 30.09.2014р. по 09.10.2014р., з 17.10.2014р. по 27.10.2014р., з 28.10.2014р. по 14.11.2014р. та з 17.11.2014р. по 21.11.2014р.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в день видачі наказу по особовому складу від 17.10.2014р. №327 позивач перебував на лікарняному.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог суди виходили з того, що в ході службового розслідування та розгляду справи встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, доказів поважності причин невиходу позивача на службу не надано, а тому його звільнення відповідає вимогам закону.

Апеляційний суд, крім того, виходив з того, що наказом т.в.о. начальника ГУ МВС України в Луганській області від 10.04.2015р. №128 о/с внесено зміни в наказ від 17.10.2014р. №327 о/с в частині звільнення позивача з 22.11.2014р.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи факти відсутності позивача на службі протягом тривалого часу без поважних причин знайшли своє підтвердження, позивачем такі факти порушення службової дисципліни не спростовані, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на порушення відповідачем передбаченого статтею 18 Дисциплінарного статуту порядку виконання дисциплінарних стягнень, оскільки порушення дисципліни з боку позивача полягало саме у його невиході на службу, а тому відповідач був позбавлений можливості виконати дисциплінарне стягнення після повернення позивача на службу як того вимагає стаття 18 Дисциплінарного статуту.

До того ж, згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО від 27.11.2014р. (а.с.9) позивач з 20.11.2014р. перемістився з району проведення АТО в м.Бровари

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський