Ухвала суду № 57198987, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/46447/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Лосєва А.М.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року

у справі №824/2519/14-а

за позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (надалі - Кіцманська ОДПІ)

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

встановив:

У липні 2014 року Кіцманська ОДПІ звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 381898,50грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Кіцманська ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 23.01.2014 року відповідачем подано до Кіцманської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2013 рік та додаток 5 до декларації «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності».

У рядку 08 вказаного додатку відповідачем самостійно визначено розмір квартальних авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році у сумі 37,50 грн. (а.с. 18 - 20).

Відповідачем самостійно визначені ним суми податкового зобов'язання зазначені у податковій декларації на загальну суму 150 грн. не сплачено, що не заперечувалося сторонами під час розгляду справи та підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Також встановлено, що Кіцманською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 06.02.2014 року №000080/27/7/1700/НОМЕР_1 .

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 18.02.2014 року Кіцманською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000401700, згідно з яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 382048,50 грн., в тому числі за основним платежем 305638,80 грн. та за штрафними санкціями 76409,70 грн. (а.с. 12 на звороті).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 18.02.2014 року, що підтверджується відповідною відміткою (а.с. 12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням, згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст.54 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання платника податків нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 цього Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів, направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Так, згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що податкове повідомлення-рішення Кіцманської ОДПІ від 18.02.2014 року №0000401700 було оскаржено в судовому порядку.

Так, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року, яка набрала законної сили 13.01.2015 р., в справі №824/2962/14-а в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кіцманської ОДПІ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2014 року №0000401700 відмовлено повністю (а.с. 70).

Крім того, позивачем було оскаржено до суду й дії Кіцманської ОДПІ в частині складання акту від 06.02.2014 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року в задоволенні адміністративного позову у справі №824/1071/14-а за позовом ОСОБА_1 до Кіцманської ОДПІ про визнання дій неправомірними відмовлено, рішення набрало законної сили (а.с.32-35).

03.03.2014р. Кіцманською ОДПІ було направлено на адресу відповідача вимогу №7-25 про сплату податкового боргу, з урахуванням переплати 300,00грн., на суму 381748,50грн., яку вручено представнику відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, що підтверджується відповідною відміткою (а.с.6).

Проте, визначені у податковій вимозі та податковій декларації зобов'язання відповідач не сплатив, у зв'язку з чим за ним обліковується податковий борг в розмірі 381898,50грн., що також підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Таким чином, враховуючи несплату відповідачем суми узгодженого податкового зобов'язання, які набули статусу податкового боргу, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог податкового про стягнення спірної суми податкового боргу.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв