Постанова № 57198741, 14.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2016 року 13:00 № 826/1183/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося закрите акціонерне товариство «РУР ГРУП С.А.» (надалі - позивач або ЗАТ «РУР ГРУП С.А.») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2015 за № 0007332207, № 0007342207, № 0007352207 і № 0007362207.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.10.2015 № 631/1-22-07-24714833 «Про результати планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «РУР Груп С.А.», код 24714833 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.». На переконання позивача акт перевірки не містить жодних належних доказів нереальності (безтоварності) господарських операцій позивача з його контрагентом-постачальником нафто-продуктів ТОВ «Торговий дім Ветек». Натомість наявні у ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» первинні документи свідчать, що зазначені господарські операції, спрямовані на виконання договору поставки нафтопродуктів від 26.09.2013 № 27-26/09/13, дійсно мали місце та спричинили реальні зміни у майновому стані обох сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на правову позицію наведену в письмових запереченнях.

30.03.2016 в судовому засіданні за згодою представників сторін, керуючись ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думки представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, протягом періоду з 27.08.2015 по 23.09.2015 працівниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 17.08.2015 № 1491 та направлень від 27.08.2015, 08.09.2015 та 15.09.2015 була проведена документальна планова виїзна перевірка ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, за результатами якої складений акт від 15.10.2015 № 631/1-22-07-24714833 (надалі - акт перевірки, а.с. 31 - 97 Т. І).

З текстів поданої позовної заяви та акта перевірки вбачається, що працівники контролюючого органу були допущені до проведення планової виїзної перевірки товариства.

В тексті зазначеного акта перевірки містяться висновки працівників податкової інспекції про заниження позивачем в порушення норм п. 138.2 і п. 138.6 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України податку на прибуток за 2014 рік на суму 117 132 грн. та одночасно завищення товариством задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування таким податком за 2014 рік на 3 240 028 грн., та в порушення норм п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу - заниження податку на додану вартість на загальну суму 4 553 412 грн. (в тому числі за звітні періоди січень-квітень, серпень і вересень 2014 року) та одночасно завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду, задекларованого в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року на 4 618 247 грн.

Епізоди даних правопорушень перевіряючі пов'язують з фактом неправомірного врахування ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість сум витрат на придбання нафтопродуктів (палива дизельного, бензину автомобільного) у постачальника ТОВ «Торговий дім Ветек» на підставі договору поставки нафтопродуктів від 26.09.2013 № 27-26/09/13. Обсяг поставлених нафтопродуктів відповідно до наданих до перевірки видаткових накладних за перевіряємий період (перелік таких накладних наведений на стор. 12 акта перевірки) склав всього 4 668 915,05 грн. (в т.ч. ПДВ - 778 152,51 грн.). Одночасно на кінець перевіряємого періоду в бухгалтерському обліку ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» рахується дебіторська заборгованість по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім Ветек» в сумі 9 251 455 грн.

За результатами таких господарських операцій ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» віднесло до складу витрат за 2014 рік суму коштів у розмірі 3 890 763 грн., в бухгалтерському обліку здійснено проводки по рахункам бухгалтерського обліку 90 «Собівартість реалізації» і 28 «Товари».

Крім того, на підставі договору поставки нафтопродуктів від 26.09.2013 № 27-26/09/13 ТОВ «Торговий дім Ветек» виписало на адресу перевіряємого товариства податкові накладні (перелік таких накладних наведений на стор. 20 акта перевірки) на загальну суму 55 029 948 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 171 658 грн.). Вся сума податку на додану вартість по зазначених податкових накладних була включена ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» до складу податкового кредиту за звітні періоди січень-квітень і серпень 2014 року.

Розрахунки між ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» і ТОВ «Торговий дім Ветек» за вказаним договором поставки проводилися в безготівковій формі. Згідно наданих до перевірки платіжних доручень ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» протягом 2014 року перераховано на користь постачальника коштів на загальну суму 13 920 370 грн.

В ході здійснення документальної перевірки працівники ДПІ дійшли висновку про відсутність у ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» правових підстав для формування показників витрат в сумі 3 890 763 грн. і податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 9 171 659 грн. по господарських операціях з ТОВ «Торговий дім Ветек», оскільки встановлено неможливість реалізації нафтопродуктів до ТОВ «Торговий дім Ветек» по ланцюгу постачання, та ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» до повірки були надані первинні документи підписані неуповноваженими особами.

Такі висновки перевіряючих ґрунтуються на наступних обставинах: 1) відповідно до поданої ТОВ «Торговий дім Ветек» податкової звітності у товариства відсутні основні засоби та необхідні для виконання договору від 26.09.2013 № 27-26/09/13 трудові ресурси; 2) проведеним аналізом даних з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність реєстрації податкових накладних від постачальника ТОВ «Торговий дім Ветек» на адресу ЗАТ «РУР ГРУП С.А.»; 3) за даними інформаційно-аналітичної довідки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києі, складеної за результатами дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торговий дім Ветек» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.08.2013 по 28.02.2014, вбачаються бюджетні втрати в частині ненадходження податку на загальну суму 425 969 910 грн. Зокрема, СУФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києі був складений висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків, де наведені обставини щодо відсутності ТОВ «Торговий дім Ветек» за податковою адресою, про проведення почеркознавчого дослідження зразків підпису директора цього товариства ОСОБА_2 на реєстраційних документах ТОВ «Торговий дім Ветек». Висновком експерта № 145 від 28.03.2014 за результатами проведення дослідження виявлено, що підписи на документах (а саме - статут, реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, протокол загальних зборів учасників товариства) виконані різними особами; 4) згідно баз даних АІС «Податковий блок» та «Єдиний реєстр податкових накладних» з'ясовано, що постачальником нафтопродуктів ТОВ «Торговий дім Ветек» є ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020». При цьому, відповідно вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі № 646/3810/15-к та витягу слідчого СГ ГСУ МВС України з кримінального провадження № 12014160020000076 від 24.02.2014 за фактами неправомірних дій службових осіб групи компаній «Східно-європейська паливно-енергетична компанія» встановлений факт фіктивності підприємницької діяльності ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та непричетності ОСОБА_3 (який значився директором ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020») до господарських операцій з реалізації нафтопродуктів на території України.

30.10.2015 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0007332207 (форми «Р»), яким визначило ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 175 698 грн., в тому числі 117 132 грн. за основним платежем, 58 566 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 101 Т. І);

- за № 0007352207 (форми «П»), яким зменшено ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованого у податковій декларації за 2014 рік (реєстр. № 9081227860 від 27.02.2015), у розмірі 3 240 028 грн. (а.с. 98 Т. І);

- за № 0007362207 (форми «В4»), яким зменшено розмір залишку від'ємного значення суму податку на додану вартість, задекларованого у податкової декларації за грудень 2014 року (реєстр. № 9018792428 від 19.02.2015) на суму 4 618 247 грн. (а.с. 100 Т. І);

- за № 0007342207 (форми «Р»), яким визначило ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 691 765 грн., в тому числі 4 553 412 грн. за основним платежем, 1 138 353 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 99 Т.І).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 за № 0007332207, № 0007362207 і № 0007342207 були залишені без змін на підставі рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.01.2016 № 23/10/26-15-10-06-35 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 123 - 129 Т. ІІ). Одночасно даним рішенням від 04.01.2016 ГУ ДФС у м. Києві збільшило суму грошового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 30.10.2015 № 0007342207 в частині застованих штрафних санкцій на суму 1 138 353 грн. з причини неврахування податковою інспекцію при винесенні цього податкового повідомлення-рішення вимог абз. 3 і 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Як вбачається зі змісту акта перевірки та пояснень позивача, наведених в тексті позову, протягом перевіряємого періоду ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» здійснювало господарську діяльність з купівлі-продажу нафтопродуктів, що відповідає видам діяльності позивача згідно з ЄДРПОУ.

26.09.2013 між ЗАТ «РУР ГРУП С.А.», в особі директора ОСОБА_4, і ТОВ «Торговий дім Ветек», в особі директора ОСОБА_2, був укладений договір поставки нафтопродуктів № 27-26/09/13 (а.с. 158 - 167 Т. І). За умовами цього договору постачальник (ТОВ «Торговий дім Ветек») зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець (позивач) оплатити та прийняти нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання відповідно до специфікацій до даного договору.

Згідно положень п. 3 - 7 цього договору поставка товару виконується партіями в рамках відповідної специфікації, що формується на підставі заявки покупця на поставку. Зобов'язання постачальника з поставки товару у рамках цього договору виникає після підписання сторонами відповідної специфікації та здійснення покупцем оплати згідно з умовами цього договору.

Відвантаження узгодженої до поставки партії Товару проводиться залізничним та/або автомобільним транспортом відповідно до наданої покупцем заявки на поставку. При відвантаженні залізничним та/або автомобільним транспортом вантажовідправником за даним договором виступає ПАТ «ОДЕСЬКИЙ НТВ» та/або постачальник.

Постачання товару залізничним транспортом здійснюється на умовах FCA франко-перевізник ст. Одеса-Застава І Одеської з/д (згідно Інкотермс 2010), а у випадку постачання автомобільним транспортом - на умовах FCA франко -перевізник на естакаді наливу постачальника, розташованої за адресою: 65041 , м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 (згідно Інкотермс 2010), - якщо інші умови поставки не були узгоджені сторонами в специфікації на поставку певної партії товару або додатковій угоді до даного договору.

Зокрема, постачання товару залізницею здійснюється протягом семи робочих днів з моменту підписання відповідної специфікації та здійснення покупцем оплати згідно з умовами договору, або за іншим погодженим сторонами графіком. При поставці товару залізничним транспортом, відвантаження товару здійснюється у цистернах парку загального користування залізничних адміністрацій України чи інших держав, а також в цистернах постачальника. Датою поставки залізничним транспортом вважається дата прийому вантажу до перевезення, зазначена в залізничній накладній станції вантажовідправника. При поставці залізничним транспортом постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки товару з моменту передачі його в розпорядження транспортної організації (перевізника). При цьому, із зазначеного моменту від постачальника до покупця переходить право власності на товар, а також усі ризики, пов'язані з втратою і пошкодженням товару. Вагою фактично поставленого товару вважається вата, що зазначена у вивантажувальній документації (перевізних документів).

Приймання товару покупцем проводиться відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом № 281/171578/155 від 20.05.2008, а також інших нормативно-правових актів України, що застосовуються до даного договору. Зокрема, приймання товару вантажоодержувачем проводиться в присутності представника вантажовідправника (постачальника) або іншої уповноваженої останнім особи, зокрема, представника охоронної організації, що супроводжувала товар :(у разі, якщо згідно з договором та специфікацією товар супроводжується охоронною організацією), для складання двостороннього акта прийманні за якістю, представника вантажовідправника - за кількістю за формою № 5-НП.

Порядок та форма розрахунку за товари, визначені в п. 3 даного договору. Покупець проводить оплату вартості товару, а також послуг по відвантаженню і транспортуванню товару (якщо такі послуги не входять в ціну товару) на умовах 100% передоплати загальної вартості кожної партії товару і відповідних додаткових послуг протягом двох банківських днів від дати рахунку-фактури постачальника. Оплата вартості товару і наданих послуг проводиться до моменту відвантаження товару згідно даного договору (якщо інше не передбачене сторонами в додаткових угодах і специфікаціях до цього договору). Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок-фактура постачальника, який виставляється постачальником після підписання сторонами відповідної специфікації. Оплата поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в рахунку.

Відповідно до наданих позивачем копій додатків до договору поставки нафтопродуктів № 27-26/09/13 від 26.09.2013 - специфікацій № 1 від 29.10.2013, № 2 від 25.11.2013, № 3 від 27.11.2013, № 4 від 02.12.2013, № 5 від 31.01.2014 (а.с. 168 - 177 Т. І) сторони домовилися про поставки товару (бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро, палива дизельного підвищеної якості (євро)) партіями в асортименті та в кількостях, за цінами, що вказані в таких специфікаціях. Також в текстах даних специфікацій визначені умови поставки - FCA - ст. Одеса-Застава І Одеської з.д. з уточненням у кожному випадку пункту призначення (залізничної станції), умови оплати - 100% передплата. Загальний обсяг товарів, що мав поставити ТОВ «Торговий дім Ветек» за такими специфікаціями становив 2 970 тон бензину автомобільного на загальну суму 36 752 980 грн. без ПДВ (в тому числі 880 тон на суму 10 812 670 грн. без ПДВ згідно специфікації № 5 від 31.01.2014) та 2 640 тони палива дизельного на загальну суму 27 631 260 грн. без ПДВ (в тому числі 300 тон на суму 3 107 700 грн. без ПДВ згідно специфікації № 5 від 31.01.2014). Загальна сума нарахованого ПДВ на вартість товарів, у вказаних специфікаціях складає 10 730707,67 грн.

Відповідно до усних та письмових пояснень представника позивача від 30.03.2016 (а.с. 164 - 165 Т. ІІ) ТОВ «Торговий дім Ветек» на виконання договору поставки нафтопродуктів № 27-26/09/13 від 26.09.2013 та у відповідності до специфікацій - специфікацій № 1 від 29.10.2013, № 2 від 25.11.2013, № 3 від 27.11.2013, № 4 від 02.12.2013 поставило на адресу ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» з використанням залізничного транспорту товари (бензин і паливо) в обсягах, наведених у таких специфікаціях.

Разом з тим, відповідно до специфікації № 5 від 31.01.2014 ТОВ «Торговий дім Ветек» за результатами отримання від позивача коштів у сумі 13 920 370 грн. поставило ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» протягом лютого 2014 року лише частину оплаченого товару на суму 4 668 915 грн. У зв'язку з цим на даний час в бухгалтерському обліку позивача обліковується дебіторська заборгованість ТОВ «Торговий дім Ветек» перед ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» в сумі 9 251 454,95 грн. Також, урахуванням наведених обставин, 26.02.2014 ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» звернулося до органів внутрішніх справ із заявою про шахрайські дії посадових осіб ТОВ «Торговий дім Ветек» та ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» (з території якого відбувається відвантаження товару). За цією заявою 24.02.2014 було відкрито кримінальне провадження № 12014160020000090, яке об'єднано разом з іншим кримінальними провадженням у кримінальне провадження № 120141600200000076. 06.03.2014 та 07.03.2014 за клопотаннями слідчого Приморським районним судом м. Одеси з метою забезпечення заявлених цивільних позовів ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» на суму 13 920 370 грн. і ТОВ «Нафта Регіон Сервіс» на суму 13 237 130 грн. винесені ухвали про накладання арешту на майно - нафту та продукти її перероблення (бензин, паливо), які знаходяться на території ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» і на залізничній станції «Одеса-Застава-1» у вагоно-цистернах та вантажоодержувачем яких є ТОВ «Торговий дім Ветек» (а.с. 19 - 28 Т. І).

На підтвердження правомірності формування витрат і податкового кредиту за вказаним договором поставки, в тому числі за перевіряємий період, позивач надав суду копії наступних документів (а.с. 178 - 262 Т. І; 1 - 122, 210 - 247 Т. ІІ; ):

- видаткових накладних від 31.10.2013 № 1166 на суму 4 553 739,58 грн. (з ПДВ), від 01.11.2013 № 1286 на суму 2 148 741,44 грн. (з ПДВ), від 26.11.2013 № 2631 на суму 8 826 381,48 грн. (з ПДВ), від 26.11.2013 № 2632 на суму 1 822 800,66 грн. (з ПДВ), від 26.11.2013 № 2633 на суму 1 300 963,97 грн. (з ПДВ), від 26.11.2013 № 2634 на суму 1 932 218,42 грн. (з ПДВ), від 27.11.2013 № 2635 на суму 4 817 040,77 грн. (з ПДВ), від 28.11.2013 № 2888 на суму 10 346 053,26 грн. (з ПДВ), від 28.11.2013 № 2889 на суму 4 925 642,37 грн., від 29.11.2013 № 2891 на суму 685 273,68 грн. (з ПДВ), від 05.12.2013 № 3301 на суму 6 136 737,86 грн. (з ПДВ), від 08.12.2013 № 3323 на суму 656 324,70 грн. (з ПДВ), від 04.02.2014 № 907 на суму 638 176,55 грн (з ПДВ), від 04.02.2014 № 908 на суму 604 872,37 грн (з ПДВ), від 04.02.2014 № 909 на суму 630 894,18 грн (з ПДВ), від 04.02.2014 № 910 на суму 636 550,19 грн (з ПДВ), від 04.02.2014 № 911 на суму 611 056,69 грн (з ПДВ), від 23.02.2014 № 1268 на суму 769 444,86 грн. (з ПДВ), від 23.02.2014 № 1269 на суму 777 920,21 грн. (з ПДВ) щодо поставки ТОВ «Торговий дім Ветек» бензину автомобільного та палива дизельного. Зі змісту таких накладних вбачається, що вони були складені на підставі договору № 27-26/09/13 від 26.09.2013. Відпуск товарів здійснював директор ОСОБА_2, а отримання товарів зі сторони покупця - генеральний директор ОСОБА_4;

- актів приймання нафтопродуктів за кількістю (форми № 5-НП), датованих листопадом-груднем 2013 року та лютим 2014 року;

- залізничних накладних, відповідно до яких відправником вантажів (палива дизельного, бензину автомобільного) значиться ТОВ «Торговий дім Ветек», а одержувачем - ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» на виконання договору № 27-26/09/13 від 26.09.2013;

- актів приймання-передачі вагонів-цистерн нафтопродуктів для охорони та супровадження, датованих жовтнем - груднем 2013 року та лютим 2014 року, приймальних актів залізниці;

- податкових накладних від 25.11.2013 № 905 на суму 23 648 335 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 941 389,17 грн.), від 27.11.2013 № 992 на суму 10 668 180 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 778 030 грн.), від 02.12.2013 № 25 на суму 2 816 940,39 грн. (в т.ч. ПДВ - 469 490,07 грн.), від 03.12.2013 № 55 на суму 1 590 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 265 083,33 грн.), від 04.12.2013 № 84 на суму 1 880 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 313 416,67 грн.), від 05.12.2013 № 137 на суму 169 650 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 275 грн.), від 08.12.2013 № 187 на суму 335 472,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 55 912,02 грн.), від 31.01.2014 № 599 на суму 4 190 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 698 333,33 грн.) та розрахунку № 434 від 23.02.2014 коригування кількісних і вартісних показників до такої накладної без зміни суми ПДВ, від 03.02.2014 № 38 на суму 9 730 370 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 621 728,33 грн.) та розрахунку № 433 від 23.02.2014 коригування кількісних і вартісних показників до такої накладної без зміни суми ПДВ, всього на загальну суму 55 029 947,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 171 657,92 грн.) виписаних від імені ТОВ «Торговий дім Ветек» на користь позивача, підписаних ОСОБА_2;

- роздруківку електронного витягу № 38 з Єдиного реєстру податкових накладних, сформованого на запит від 16.10.2015;

- паспортів якості заводу-виробника ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та сертифікатів відповідності, виданих цим виробником на паливо дизельне та бензин автомобільний;

- листів ТОВ «Торговий дім Ветек», адресованих позивачу з питання здійснених відвантажень товарів;

- карток рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» по договору № 27-26/09/13 від 26.09.2013 за 2013 - 2014 роки з проводками на інші рахунки бухгалтерського обліку 28 «Товари», 64 «Розрахунки за податками та платежами»;

- оригінали та копії платіжних доручень ЗАТ «РУР ГРУП С.А.», датованих жовтнем-груднем 2013 року та січнем-лютим 2014 року, щодо перерахування коштів на загальну суму 65 257 025,12 грн. з ПДВ (в тому числі ротягом січня-лютого 2014 року на суму 13 920 370 грн. з ПДВ) ТОВ «Торговий дім Ветек» в якості оплати за бензин і паливо за договором № 27-26/09/13 від 26.09.2013 та згідно рахунків.

Згідно письмових пояснень представника позивача від 30.03.2016, придбані у ТОВ «Торговий дім Ветек» нафтопродукти в подальшому реалізовувалися ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» через мережу власних АЗС на території України. На підтвердження факту наявності у товариства технічних можливостей для провадження господарської діяльності з оптової торгівлі паливом і подібними продуктами позивач надав суду наступні документи (а.с. 167, 179 - 209 Т.ІІ; 1 - 65 Т. ІІІ): копії договорів купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - нафтобази, автозаправочних станцій, довідок регіональних бюро інвентаризації щодо реєстрації за товариством домоволодінь, свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Реєстру прав власності на нерухоме майно); копії електронних податкових розрахунків ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них подаку, (форми № 1ДФ) за 4-ий квартал 2014 року та 1-ий квартал 2015 року; копію довідки з органу статистики відносно товариства.

Оцінивши вказані докази за правилами ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом-постачальником у зв'язку з наступним.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціяхУкраїни, затвердженим спільним наказом Мінпалива та енергетики України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв'язку України, Держком України з питань тех. Регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» на придбання нафтопродуктів і здійсненням ним господарської діяльності.

Згідно даних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та даних з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www. sfs.gov.ua), станом момент укладення спірного договору поставки та виписки податкових накладних на підставі такого договору, контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість.

За даними доданого позивачем до матеріалів позову витягу з Єдиного реєстру податкових накладних станом на 16.10.2015 всі податкові накладні ТОВ «Торговий дім Ветек», по яких позивачем сфомований спірний податковий кредит, були своєчасно зареєстровані у встановленому порядку.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача первинних документів (в тому числі належних податкових накладних), фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з купівлі-продажу нафтопродуктів та зв'язку між фактом придбання товарів і подальшою господарською діяльністю, що в свою чергу є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Такий виснвок суду відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15).

В свою чергу під час судового розгляду відповідач не навів суду будь-яких переконливих доводів та не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Крім того, як зазначає Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 01.03.2016 № К/800/43042/15, «судам слід враховувати, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.».

В ході розгляду даної справи відповідач не пред'явив суду будь-які належні докази нікчемності правочину, укладеного між ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» і ТОВ «Торговий дім Ветек», а також жодні достовірні документальні докази на підтвердження факту підписання договору поставки нафтопродуктів та первинних документів до нього неуповноваженими на те особами.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В ході судового розгляду даної справи відповідач не надав суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» і ТОВ «Торговий дім Ветек», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Посилання відповідача на факт підтвердження в судовому порядку фіктивності підприємницької діяльності ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» (вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі № 646/3810/15-к), який за даними контролюючого органу був одним із постачальників ТОВ «Торговий дім Ветек», як обставину безтоварності спірних господарських операцій суд вважає нормативно та документально необґрунтованими оскільки: по-перше, відповідач не довів в суді ту обставину, що реалізовані ТОВ «Торговий дім Ветек» позивачу товари згідно договору поставки № 27-26/09/13 від 26.09.2013, були отриманні першим виключно від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020»; по-друге, вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 по справі № 646/3810/15-к (текст якого розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень) не має для суду преюдиціального характеру відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, бо не стосується питань легітимності фінансово-господарських взаємовідносин ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» і ТОВ «Торговий дім Ветек».

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат і податку на додану вартість в ціні нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Торговий дім Ветек», що були віднесені до складу податкового кредиту ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» за звітні періоди січень-квітень і серпень 2014 року, та як наслідок про протиправність здійснених відповідачем нарахувань сум грошових зобов'язань та зменшень від'ємного значення об'єкту оподаткуваня податком на прибуток і залишку від'ємного значення податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 30.10.2015.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 30.10.2015 за № 0007332207, № 0007342207, № 0007352207 і № 0007362207.

3. Стягнути судові витрати у сумі 205 886,08 грн. (двісті п'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 08 копійок) на користь закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» (код ЄДРПОУ 24714833) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468461) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський