Постанова № 57198568, 13.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/317/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.03.2016) до Полтавської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 25 лютого 2016 року №53 "Про визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень голови райдержадміністрації" в частині втрати чинності розпорядження голови райдержадміністрації від 22 січня 2010 року №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", виданого ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці із земель, наданих у власність і користування (землі запасу), що знаходиться за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а також розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 22 грудня 2015 року №388 "Про внесення змін до розпоряджень голови райдержадміністрації" в частині внесення змін до розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що розпорядженням голови Полтавської РДА від 22.01.2010 №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель, наданих у власність і користування (землі запасу), що знаходяться за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вказане розпорядження є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, про що свідчить замовлення ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки та погодження вказаного проекту Управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області. Відтак, розпорядження від 22.01.2010 №39 у подальшому не могло бути скасоване чи змінене головою райдержадміністрації. За викладених обставин, видаючи розпорядження від 22.12.2015 №388, яким, зокрема, внесені зміни до розпорядження від 22.01.2010 №39, а також розпорядження від 25.02.2016 №53, яким, зокрема, розпорядження від 22.01.2010 №39 визнане таким, що втратило чинність, відповідач діяв всупереч вимогам Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в запереченнях на адміністративний позов просив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника райдержадміністрації (а.с. 18-21). Поряд з цим, в письмових заперечення відповідач посилався на те, що всі документи райдержадміністрації відповідають вимогам чинного законодавства України. Вказував про те, що оскільки громадяни, яким у 2010 році розпорядженнями Полтавської РДА були надані дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки, серед яких й ОСОБА_2, не скористалися своїм правом і своєчасно не надали розроблені проекти землеустрою на затвердження в установленому порядку, а також враховуючи те, що з моменту прийняття розпоряджень сплинуло більше трьох років, листом Полтавської ОДА від 10.12.2015 Полтавській РДА рекомендовано прийняти рішення стосовно визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень голови Полтавської РДА та розпорядитися земельними ділянками у відповідності до вимог статті 122 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Як наслідок, до розпорядження голови Полтавської РДА від 22.01.2010 №39 були внесені зміни щодо кінцевої дати проведення необхідних підготовчих та реєстраційних дій - до 25.01.2016 /розпорядження від 22.12.2015 №388/, а після спливу вказаного строку видано розпорядження від 25.02.2016 №53 "Про визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень голови райдержадміністрації".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до голови Полтавської РДА із заявою від 14.12.2009, у якій просила виділити їй у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 28).

Розглянувши заяву ОСОБА_2 та керуючись статтями 118, 121, пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України головою Полтавської РДА видано розпорядження від 22.01.2010 №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (а.с. 27). Вказаним розпорядженням надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель, ненаданих у власність і користування (землі запасу), що знаходиться за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а також вказано ОСОБА_2 на необхідність подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до райдержадміністрації для передачі його для погодження до районної комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Листом Головного управління Держкомзему у Полтавській області від 17.09.2010 №02-02/2937 голову тимчасової депутатської комісії Полтавської районної ради проінформовано про те, що Управлінням Держземінспекції направлено листи начальнику відділу Держкомзему у Полтавській області Дубовику М.І. та керівнику ТОВ "Регіон" Лушпинській Г.О. із проханням призупинити надання розпорядчих, погоджувальних та правовстановлюючих документів на земельні ділянки, відносно яких розпорядженнями Полтавської РДА №37,38,39,83,91,428,429,528,550,699 надані дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу, що знаходяться за межами населеного пункту на території Ковалівської сільської ради Полтавського району (а.с. 11).

Рішенням 2 сесії 6 скликання Полтавської районної ради від 29.12.2010 "Про матеріали перевірок щодо дотримання вимог чинного законодавства при виділенні земельних ділянок" голові райдержадміністрації Боровику К.О. рекомендовано привести у відповідність до вимог земельного законодавства прийняті у 2010 році розпорядження №37,38,39,83,91,428,429,528,550,699,84,85,86,87,129,130,131,140, а також звернутися до Прокурора Полтавського району Крилевця Ю.М. щодо перевірки правомірності виділення земельних ділянок в приватну власність з 01 січня по 01 травня 2010 року (а.с. 12).

Листом від 10.12.2015 №5694/01-72 голова Полтавської ОДА Головко В.А., враховуючи ту обставину, що громадяни, яким у 2010 році розпорядженнями Полтавської РДА були надані дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки, не скористалися своїм правом і своєчасно не надали розроблені проекти землеустрою на затвердження в установленому порядку, а також враховуючи те, що з моменту прийняття розпоряджень сплинуло більше трьох років, рекомендував Полтавській РДА прийняти рішення стосовно визнання зазначених розпоряджень голови Полтавської РДА такими, що втратили чинність, та розпорядитися земельними ділянками у відповідності до вимог статті 122 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів (а.с. 25).

Відповідно до статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та враховуючи рішення 2 сесії 6 скликання Полтавської районної ради від 29.12.2010, лист Полтавської ОДА від 05.08.2015 №5694/01-72, лист Полтавської ОДА від 10.12.2015 №3034/01-21, головою Полтавської РДА видане розпорядження від 22.12.2015 №388 "Про внесення змін до розпоряджень голови райдержадміністрації", яким, зокрема, внесені зміни до розпорядження голови Полтавської РДА від 22.01.2010 №39 шляхом доповнення його пунктом 3 такого змісту: "Вказати заявнику на необхідність проведення всіх підготовчих та реєстраційних дій, пов'язаних з оформленням земельної ділянки до 25.01.2016" (а.с. 23-24).

25.02.2016 голова Полтавської РДА, керуючись статтями 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядженням від 22.12.2015 №388 та з метою забезпечення отримання земельних ділянок учасниками антитерористичної операції, видав розпорядження №53 "Про визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень голови райдержадміністрації". Вказаним розпорядженням, зокрема, визнане таким, що втратило чинність, розпорядження голови Полтавської РДА від 22.01.2010 №39 (а.с. 29-30).

ОСОБА_2 вважає, що спірні розпорядження голови Полтавської РДА від 25.02.2016 №53 та від 22.12.2015 №388 видані з порушенням вимог Закону України "Про місцеві державні адміністрації", в зв'язку з чим оскаржила їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадянина - позивача у справі.

Статтею 33 вказаного Закону встановлено, що обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають право скасовувати накази керівників відповідних структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України та актам органів виконавчої влади вищого рівня.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Зазначеній нормі відповідають приписи статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", частиною першою якої передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку (частина третя статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Тобто, законодавством чітко обумовлено коло суб'єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими суб'єктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.

Статтею 39 Закону України Закону України "Про місцеві державні адміністрації" дано вичерпний перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить внесення змін чи скасування власних попередніх розпоряджень або розпоряджень колишнього голови.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у справі, яка розглядається голова Полтавської РДА вийшов за межі наданих йому повноважень, внісши зміни, а у подальшому, взагалі скасувавши розпорядження райдержадміністрації від 22.01.2010 №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Як свідчать матеріали справи, скасоване розпорядження (від 22.01.2010 №39) слугувало підставою для звернення ОСОБА_2 у лютому 2010 року до Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації із замовленням про проведення останнім науково-вишукувальних археологічних робіт по обстеженню земельної ділянки площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 35, 38).

У 2010 році ОСОБА_2 отримала висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №265 від 30.04.2010 (а.с. 37). Згідно вказаного висновку Управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,81 га земель сільськогосподарського призначення (ріллі), що знаходиться у запасі, ненадані у власність та користування, за межами населених пунктів Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, при умові дотримання вимог, що зазначені у висновку і загальних вимог чинного природоохоронного законодавства.

Також, 02.09.2013 ОСОБА_2 (замовник) уклала з ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" (виконавець) договір №0209/0191-пз на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки, відповідно до якого виконавець зобов'язувався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради Полтавського району, та після затвердження проекту згідно чинного законодавства, сформувати матеріали в електронному та паперовому вигляді, передбачені Законом України "Про державний земельний кадастр" для подальшої реалізації земельної ділянки та прав на неї в реєстрі земель (а.с. 48).

За таких обставин суд дійшов висновку, що розпорядження голови Полтавської РДА від 22.01.2010 №39 є ненормативними правовими актами одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, а тому не може бути в подальшому змінений чи скасований головою Полтавської РДА.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне відмітити, що приписами частини другої статті 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою зобов'язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Відтак, оскільки законодавець не визначає мінімального строку для складення документації із землеустрою, разом з тим, встановлює максимальний строк складання документації із землеустрою, який не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення відповідного договору, суд доходить висновку, що внесеними розпорядженням від 22.12.2015 №388 змінами до розпорядження голови Полтавської РДА від 22.01.2010 №39 у вигляді доповнення його пунктом 3 такого змісту: "Вказати заявнику на необхідність проведення всіх підготовчих та реєстраційних дій, пов'язаних з оформленням земельної ділянки до 25.01.2016", відповідач по суті обмежив строки для виготовлення позивачем необхідної документації із землеустрою, чим порушив права та охоронювані законом інтереси останнього.

Водночас, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_2 зі змістом розпорядження від 22.12.2015 №388 "Про внесення змін до розпоряджень голови райдержадміністрації", хоча відповідно до абзацу 7 пункту 69 Типового регламенту місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1999 №2263 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 №1270), розпорядження голови місцевої держадміністрації надсилаються заінтересованим органам, підприємствам, установам та організаціям і посадовим особам згідно з розрахунком розсилання та оприлюднюються на офіційному веб-сайті місцевої держадміністрації в установленому її головою порядку.

Як наслідок, ОСОБА_2 була позбавлена можливості оперативно відреагувати на внесені до розпорядження від 22.01.2010 №39 зміни та у визначений строк (до 25.01.2016) провести всі підготовчі та реєстраційні дії, пов'язані з оформленням земельної ділянки.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що вносячи зміни, а у подальшому скасовуючи власне розпорядження від 22.01.2010 №39 голова Полтавської РДА вийшов за межі повноважень, наданих йому Конституцією України та Законом України "Про місцеві державні адміністрації". А відтак, розпорядження від 25.02.2016 №53 в частині втрати чинності розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та розпорядження від 22.12.2015 №388 в частині внесення змін до розпорядження голови Полтавської РДА від 22.01.2010 №39 шляхом доповнення його пунктом 3 такого змісту: "Вказати заявнику на необхідність проведення всіх підготовчих та реєстраційних дій, пов'язаних з оформленням земельної ділянки до 25.01.2016", є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в ході судового розгляду справи не довів суду, що при прийнятті спірних розпоряджень в оскаржуваній частині він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Разом із цим, позивач довів наявність факту порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Полтавської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 25 лютого 2016 року №53 "Про визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень голови райдержадміністрації" в частині втрати чинності розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 22 грудня 2015 року №388 "Про внесення змін до розпоряджень голови райдержадміністрації" в частині внесення змін до розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року №39 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 04057505) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко