Ухвала суду № 57198438, 13.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 р.Справа № 529/945/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області на додаткову постанову Диканського районного суду Полтавської області від 03.02.2016р. по справі № 529/945/14-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Додатковою постановою Диканського районного суду Полтавської області від 03.02.2016р. задоволено заяву ОСОБА_3 про винесення додаткового рішення по адміністративній справі за його позовом до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області здійснити виплату ОСОБА_3 державної пенсії з урахуванням виплачених сум, починаючи з 15 травня 2014 року.

Відповідач, не погодившись з даною додатковою постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану додаткову постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що в ухваленні додаткового рішення по справі слід було відмовити у зв'язку із проведенням перевірки правильності визначення годинної тарифної ставки, згідно якої проводилася оплата праці за роботу ОСОБА_3 у зоні відчуження.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином; надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі положень ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів визнала за можливе розглянути справу без участі представника Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Диканського районного суду Полтавської області від 17.09.2014р. по справі № 529/945/14-а, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015р., адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки про заробітну плату за роботу у зоні відчуження у період з 29 липня 1986 по 02 вересня 29186 року № 13 від 25 квітня 2014 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу у зоні відчуження у період з 29 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року у відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждлали внаслідок Чорнобильської кататстрофи", з урахуванням виплачених сум, починаючи з 15 травня 2014 року.

27.01.2016р. позивач звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з заявою про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з тим, що у постанові суду від 17 вересня 2014 року не було вирішено питання щодо однієї із його позовних вимог.

Задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що при постановленні вищезазначеної постанови судом, в резолютивній частині не було вирішено питання щодо однієї з позовних вимог ОСОБА_3, а саме не зобов'язано відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії, хоча дана позовна вимога була предметом розгляду в судовому засіданні та щодо неї досліджувалися докази.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2014р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку йому пенсії відповідно до довідки про заробітну плату від 25.04.2014р. № 13 протиправними, зобов'язання відповідача обчислити пенсію ОСОБА_3 на підставі довідки про заробітну плату від 25.04.2014р. №13 та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області здійснити перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_3 з урахуванням виплачених сум починаючи з 15 травня 2014 року.

З матеріалів справи слідує, що стосовно усіх вимог сторонами по справі надавалися пояснення, з приводу них досліджувалися докази.

Разом з тим, резолютивна частина постанови Диканського районного суду від 17 вересня 2014 року не містить висновків суду щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату нарахованої позивачу суми пенсії.

Статтею 168 КАС України передбачено порядок ухвалення додаткового судового рішення. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини 2 статті 168 КАС України, питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що постанова Диканського районного суду від 17 вересня 2014 року не містить висновків щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, зокрема про зобов'язання відповідача здійснити виплату нарахованої пенсії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанціїї щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового рішення по справі № 529/945/14-а в розумінні ст. 168 КАС України.

Доводи апеляційної скарги про те, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права є безпідставними через суб'єктивне помилкове тлумачення положень діючого законодавства.

Посилання відповідача на відсутність результатів ініційованої ним перевірки достовірності розрахунку годинної тарифної ставки, згідно якої проводилася оплата праці ОСОБА_3, колегія суддів до уваги не бере, у зв'язку з тим, що проведення вказаної перевірки відноситься до сфери виконання судового рішення, а ухвалення додаткової постанови є способом усунення неповноти судового рішення, оскільки судове рішення повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, додаткова постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Додаткову постанову Диканського районного суду Полтавської області від 03.02.2016р. по справі № 529/945/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2016 р.