Ухвала суду № 57198417, 13.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 р.Справа № 816/4400/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2016р. по справі № 816/4400/15

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я"

до Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Солоницьке" , Відділ Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області

про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

21 січня 2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" до Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солоницьке", Відділ Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області, про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції було прийнято рішення про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок з порушенням норм ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Вказує, що відповідач повинен був відмовити в проведенні реєстрації іншого речового права ТОВ "Солоницьке", оскільки на час прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію право оренди вказаних земельних ділянок було зареєстровано у встановленому законодавством порядку за орендарем СТОВ "Лукім'я" на підставі договорів оренди землі від 10.01.2007, 16.05.2012, 20.04.2006, дія яких, станом на дату прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором, не закінчилась. Стверджує, що відповідач мав витребувати від ТОВ "Солоницьке" витяги з Державного земельного кадастру стосовно спірних ділянок. Крім того, зазначає, що реєструючи право оренди на земельні ділянки, державний реєстратор всупереч вимогам п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та приписів листа Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", не перевірив існування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за іншою особою, що призвело до протиправної реєстрації права оренди за третьою особою.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином

Відділ Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

На підставі положень ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів визнала за можливе розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України. не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу за наявними в ній матеріалами в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З обґрунтування позовних вимог вбачається, що 10.01.2007 року між позивачем та ОСОБА_4, був укладений договір оренди землі з кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, строком на п'ять років.

Вказаний договір було зареєстровано 19.02.2008 у Оржицькому виїзному офісі ПРФ ДПЦ ДЗК, запис № 040855900102.

16.05.2012 було укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, якою дію договору продовжено до 31.12.2017. Додаткова угода була зареєстрована 13.07.2012 у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області за № 532368364003691.

Також, 16.05.2012р. між позивачем та ОСОБА_4, був укладений договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, строком на шість років, який було зареєстровано 24.09.2012 у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області за № 532368364003982;

Крім того, 20.04.2006 року . між позивачем та ОСОБА_5, був укладений договір оренди землі кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, строком на шість років, який було зареєстровано 05.07.2006 у Оржицькому райвідділі ПРФ ДП ЦДЗК, запис № 040655900005.

Між сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, якою дію договору продовжено до 31.12.2017. Додаткова угода була зареєстрована 27.09.2012 у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області за № 532368364004050.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після смерті ОСОБА_4 власником земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 стала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, після його смерті власником земельної ділянки стала ОСОБА_3

Позивач дізнався, що на час дії вищевказаних договорів державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області Антоненко Зоєю Григорівною були прийняті рішення, якими за спірними земельними ділянками зареєстровані речові права - право оренди - за іншою особою - ТОВ "Солоницьке", а саме:

рішенням № 19224491 від 10.02.2015 було проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 1388616953236, що розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1;

рішенням № 19224491 від 10.02.2015 здійснено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 291117353236, що розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3;

рішення № 192223800 від 10.02.2015 вчинено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 388706853236, що розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Не погодившись з такими рішеннями Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для скасування рішень № 19224491 від 10.02.2015, № 19224491 від 10.02.2015, № 192223800 від 10.02.2015, оскільки відповідачем Реєстраційною службою Оржицького районного управління юстиції Полтавської області під час прийняття даних рішень були дотримані вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Преамбулою Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(далі - Закон №1952-ІV) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Зазначений Закон згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(далі - Закон №1952-ІV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України №1952-ІV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За частиною тринадцятою статті 15 Закону N 1952-IV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2013 року № 868 затвердив Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами (пункт 6 Порядку).

Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (пункт 13 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Солоницьке" 10.02.2015 року було подано до Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, розташованої у Полтавській області, Оржицькому районі на території Лукімської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 /т. 1 а. с. 172/. До вказаної заяви ТОВ "Солоницьке" було додано такі документи: платіжне доручення № 13 від 09.02.2015, платіжне доручення № 16 від 09.02.2015, договір оренди землі від 05.02.2015, укладений між ТОВ "Солоницьке" та ОСОБА_2, акт про передачу та прийом земельної ділянки, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), копія паспорту представника ТОВ "Солоницьке" Бондаренко О. В., Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_2, довіреність на Бондаренко О. В., видану ТОВ "Солоницьке" 05.02.2015 за № 1, картка платника податків Бондаренко О. В., копія паспорту ОСОБА_2, картка платника податків ОСОБА_2 /т. 1 а. с. 173-190/.

Реєстраційною службою Оржицького районного управління юстиції Полтавської області 10.02.2015 видано ТОВ "Солоницьке" картку прийому заяви № 19224388.

Також, матеріалами справи встановлено, що 10.02.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Солоницьке" було подано до Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, розташованої у Полтавській області, Оржицькому районі на території Лукімської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 /т. 1 а. с. 196/. До вказаної заяви ТОВ "Солоницьке" було додано такі документи: платіжне доручення № 14 від 09.02.2015, платіжне доручення № 15 від 09.02.2015, договір оренди землі від 05.02.2015, укладений між ТОВ "Солоницьке" та ОСОБА_2, акт про передачу та прийом земельної ділянки, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), копія паспорту представника ТОВ "Солоницьке" Бондаренко О. В., Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_2, довіреність на Бондаренко О. В., видану ТОВ "Солоницьке" 05.02.2015 за № 1, картка платника податків Бондаренко О. В., копія паспорту ОСОБА_2, картка платника податків ОСОБА_2, Виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "Солоницьке"/т. 1 а. с. 197-213/.

Реєстраційною службою Оржицького районного управління юстиції Полтавської області 10.02.2015 видано ТОВ "Солоницьке" картку прийому заяви № 19223686.

Крім цього, з матеріалів справи слідує, що 10.02.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Солоницьке" було подано до Реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, розташованої у Полтавській області, Оржицькому районі на території Лукімської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 /т. 1 а. с. 219/. До вказаної заяви ТОВ "Солоницьке" було додано такі документи: платіжне доручення № 18 від 09.02.2015, платіжне доручення № 12 від 09.02.2015, договір оренди землі від 05.02.2015, укладений між ТОВ "Солоницьке" та ОСОБА_3, акт про передачу та прийом земельної ділянки, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), копія паспорту ОСОБА_3, картка платника податків ОСОБА_3, копія паспорту представника ТОВ "Солоницьке" Бондаренко О. В., картка платника податків Бондаренко О. В., Виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "Солоницьке", довіреність на Бондаренко О. В., видану ТОВ "Солоницьке" 05.02.2015 за № 1 /т. 1 а. с. 220-236/.

Реєстраційною службою Оржицького районного управління юстиції Полтавської області 10.02.2015 видано ТОВ "Солоницьке" картку прийому заяви № 19214039.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" при отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Згідно з положеннями ч.2 ст.9 Закону України №1952-ІV ( в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Також, пунктом 15 Порядку визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком (пункт 36 Порядку).

Так, у відповідності до пункту 37 Порядку документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, серед іншого, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

З матеріалів реєстраційних справ вбачається, що ТОВ "Солоницьке" для реєстрації речового права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 надало державному реєстратору договори оренди вказаних земельних ділянок.

Судова колегія зауважує, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (стаття 14 Закону України "Про оренду землі").

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що надані ТОВ "Солоницьке" для реєстрації договори оренди спірних земельних ділянок оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Державний реєстратор, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації (пункт 20 Порядку).

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 28 Порядку).

Так, статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Тобто, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно має перевірити, серед іншого, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, а у випадку якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав - відмовити у проведенні державної реєстрації таких прав.

З матеріалів справи вбачається, що договори оренди землі, на які посилається позивач: від 10.01.2007 року, укладений між позивачем та ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1; від 16.05.2012, укладений СТОВ "Лукім'я" з ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2; від 20.04.2006 року, укладений між позивачем та ОСОБА_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 - на час винесення відповідачем оскаржуваних рішень не були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що у державного реєстратора на момент винесення оскаржуваних рішень не виникло обов'язку щодо відмови у проведенні державної реєстрації речових прав оренди спірних земельних ділянок за ТОВ "Солоницьке" у зв'язку з відсутністю правових підстав, передбачених діючим законодавством.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо того, що реєструючи право оренди на земельні ділянки, державний реєстратор всупереч вимогам п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не перевірив існування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за іншою особою, що призвело до протиправної реєстрації права оренди за третьою особою, колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до приписів зазначеної норми закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Між тим, як свідчать матеріали справи, оскаржувані рішення були прийняті стосовно речових прав (права оренди), які виникли у ТОВ "Солоницьке" з 05.02.2015 (дата укладення договорів оренди землі).

Таким чином, у державного реєстратора не виникло обов'язку щодо направлення відповідних запитів до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, відповідно до вимог вказаної норми.

Посилання позивача на лист Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", відповідно до якого рекомендовано державному реєстратору запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема, виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю), є необґрунтованим, оскільки зазначений лист не є обов'язковим до виконання нормативно-правовим актом, а містить лише рекомендації, які можуть бути взяті до уваги при вирішенні певних питань.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те що, договори оренди, укладені між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5, були зареєстровані у встановленому законом порядку Відділом Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області, а отже відповідач мав витребувати від ТОВ "Солоницьке" витяги з Державного земельного кадастру стосовно спірних ділянок є безпідставними через суб'єктивне помилкове тлумачення положень діючого законодавства.

Так, відповідно до вимог пункту 43 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Отже, обов'язок подання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, стосовно якої відбувається реєстрація речових прав, виникає у заявника виключно тоді, коли відсутні відомості про кадастровий номер такої земельної ділянки.

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема, з наданих державним реєстратором реєстраційних справ на спірні земельні ділянки вбачається, що кожній зі спірних земельних ділянок, розташованих на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, присвоєно кадастрові номери - НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Таким чином, у державного реєстратора не виникло обов'язку щодо витребування від заявника ТОВ "Солоницьке" витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку стосовно земельних ділянок, розташованих на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо того, що відповідачем Реєстраційною службою Оржицького районного управління юстиції Полтавської області під час прийняття оскаржуваних рішень № 19224491 від 10.02.2015, № 19224491 від 10.02.2015, № 192223800 від 10.02.2015 були дотримані вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування вказаних рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2016р. по справі № 816/4400/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2016 р.