Ухвала суду № 57198197, 13.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 876/1995/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року зупинено провадження у справі до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статтей 21, 22, частин 1, 4, 5 статті 41 Конституції України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що ухвала винесена без належного з'ясування всіх обставин і з порушенням норм процесуального права. Просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки у випадках, коли акти або окремі їх положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність з дня прийняття рішення про їх неконституційність та застосовуються до правовідносини, які виникають після ухвалення рішення Конституційним судом України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 156 КАС України встановлені підстави для зупинення провадження у справі. Дана норма передбачає як підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі (частина 1), так і підстави, за яких суд має право ( може ) зупинити провадження (частина 2 ) Можливість та необхідність зупинення провадження визначається судом на підставі аналізу, оцінки та співставлення предмету спору, обставин справи та обставин, наведених заявником, як підстави для зупинення провадження у справі.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з неможливості розгляду даної справи до вирішення Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, на підставі наведеної вище конституційної норми, можливе визнання Конституційним Судом України неконституційними окремих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не вплине на застосування названого Закону до правовідносин, що виникли до прийняття рішення Конституційним Судом України. Зазначене, в даному випадку, спростовує висновок, суду першої інстанції про неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства.

Оскільки при винесенні ухвали порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року скасувати, а справу № 813/6085/15 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 1378 (тисячу триста сімдесят вісім) грн. сплаченого судового збору.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 14.04.2016 року